KidstaffСоветчица

Тень льва

хочу мопсика для себя

хочу мопсика для себя, без супер пупер родословной и не для выставок, бюджет до 500 грн, это реально?
02 августа 2014 в 14:53
  • Ответов: 11
Отвечать можно только зарегистрированным пользователям Зарегистрируйтесь на сайте или авторизируйтесь, если Вы уже зарегистрированы
Мнения, высказанные в этой теме, передают взгляды авторов и не обязательно отражают позицию администрации
ZaRaZa
1 ZaRaZa
02 августа 2014 в 14:54
нет не реально,даже с дефектом каким-то не меньше 1500 гр.
2 _Alesha_
02 августа 2014 в 15:00
Почитайте вот про мопсика, я сегодня обхохоталась))))))




Зібралися ми якось з двома подружками Лєнками на виставку собак. Зібрались - то громко сказано, бо вони обидві собачьніци, а я в протівовєс кошатніца, і мені ця виставка самі понімаєте до якого місця))) карочє, вони мене заставили... Ну як розумієте - собаки то для актівних особєй, шоб там в любу погоду таскатись з тузіком попісять-покакать-зжерти різного гівна в траві, а потім таскатись по вєтклінікам до всирачки на різні процедури і лічить його, а потім воно ще й розвалиця на дівані і ричатиме тобі в пику, що ти місце його заняла і відпихатиметься лапами від стіни, шоб тебе в актівной фазє сна нібольна йобнуть з дівана додолу...Нє, для мене, канонічьної кошатніци таке не підходить.



Нада сказать, шо в одної з Лєнок недавно помєрла од старості собака Кльопа. Шарпєйша. І так вона вже під кінець життя з нею намучилась, шо капєц. Бо собака попалась хвороблива і сциклива (в смислі перелякана, бо Лєнка іногда таскала її на руках з етажів на вулицю - вона боялась ліфта і встрєчьних дядьків). А ще й під кінець життя Кльопа по причині своєй шарпєйськой внєшності осліпла, бо в неї постоянно навалювалась лишня шкура на очі. В молодості ту шкіру підрізали, а в старості вона взяла і просто осліпла. Шоб вам описать всі муки Лєнки з цьою Кльопою - книжки не хватить.


Попльонтались ми на ту виставку, ще й 14-річну дочку Настю другої Лєнки захватили. Шоб ви не путались хто є хто - окреслю, що дві Лєнки - собачніци. Тіко одна чорна, в смислі брунетка, а друга натуральна блондінка(натуральна, не брешу, провіряла).


- Так, я тока пасматрєць - туда і назад - заявила брунетіста Лєнка, хазяйка Кльопи - нікакіх сабак! нєхачу! Я так намучілась с Кльопочкой. Тока пасмотрім і дамой.
- Окєй - сказали ми - і двінулісь во внутрь виставки...
Обдивилась я там всьо сравнітєльно бистро, а бистро пачіму, да патамушо в душе присуцьтвує нєкій мятєж і я на фонє свої двух котікофф тайно винашую мисль завести собаку. Хаску. Або лабрадора. Шоб була умна і велика. А не мєлка, гавкуча, тупа і склочьна. Колись... На пєнсії.

Вот, шоб особо не соблазняца і не пускать слюні ’ах, какой мілий пьосік, дайтє поглажу і на ручьках потіскаю, потом куплю’ - я вилетіла, як куля з тої виставкі і начала поджидать Лєнок з Настєй у вихода. Пєрвой вишла Лєнка, та каторая бландінка. Пооколачював баклуші, ми сільно забезпокоїлись, деж брунетіста Лєнка? Послали Настю на поіскі тьоті Лєни і вона запихавшись рассказала, шо тьотя Лєна стоїт у виводка мопсятіни і вже пускає слюні...


- Ну нє бляць? Тока пасматрєть! - вазмутілась я, - Лєнка, а ну бистро йди її і приведи - сказала я блондіністой Лєнкє - бо я вже чюйствую, чим всьо це закончіца.

- Так, ідьом щас врєжем па каньячку - скамандувала брунетка-Лєнка, вилітаючи з виставки - у мєня абразавалса кагнітівний дісананс і я хачу врєзать для прімірєнія с проізошедшим.

Засіли ми в кафешці за румачкай чаю, як ви понімаєтє і тут блондініста Лєнка начала рассказувать, як вона начала брунетісту отривать від мопсячого виводка і як брунетістой понравілся воон тот мілий мопсік. Вже навіть почали придумувать ім’я. Тут блондініста Лєнка сказала, шо нєплохо би Бєнджаміном назвать, бо вона недавно дочітала кнігу якогосьтам Бєнджаміна і їй це ім’я їй запомнилось і дуже понравилось.

Прімірівшись з міром парочькой рюмашек, ми потянулись на виход. Вісьооооолиє! І ніякий когнітівний дісонанс нам був уже нє страшен. І тут... Брунетісту Лєнку опять шалено потянуло до виставки...


- Настяаааа - жалобно начала вона свій вялий закідон - а німаглаби ти пайті пасматрєць, асталісь лі там еті мілия пьосікі?
- Які пьосікі, Лєна? Нікакіх пьосіков - ето раз, а во-вторих у тебе немає грошей - отрєзала я, - а в трєтьїх - ти ще нє отскорбіла по Кльопє.

Но Настя уже помчалась на виставку. Обидві Лєнки нєрвно курілі у входа...
-Тьотя Лєна, там уже виставка вся свєрнулась - одчиталась Настя і мені на мінутку полігчало - но осталась одна женщіна с мопсьонком...
- Раздайся морє - брунетіста Лєнка крупними мужскими шагами кінулась вглубь виставки - ето судьба!!! в її зільоних глазах яростно свєркнула нєумолімость. Нада сказать, єслі в її глазах таке свіркає, то ми вже з нею не спорим. І не тільки ми. Яростна, нєумоліма випивша женщіна, то страшне, скажу я вам.


Карочє, підійшли ми до женщіни з мопсьонком і тут Лєнка питає:
- А дакумєнти єсть?
- Єсць. І радасловная єсць. Мощная. Атєц прізьор всякіх виставок - вот, палюбапицтвуйтє - і тиче нам фотку атца в кубках і медалях, дєлая отрєшонний від, шо їй зовсім не хочеця продати останню собачьку і уєхать налєгкє в Харьков с прєсом дєнєг.
- Вот дакумєнти - протягує вона нам паспорт. В паспорті чотко красовалось ім’я Бєнджамін.
- Бляаааааа, ето судьба - взвізнула Лєнка і ми поняли, шо подруга пропала і попала і зараз почнуться торги по мопсу.


Мопс оказався не з дешевих і ми викупили його вскладчіну, випотрошивши три банкоматовські карточки, ще й должні остались.
Лєнка була счастліва до ужаса і на крильях любві понєслась з мопсячим дітьонишем Бєнєй домой облаштовуваця. По дорозі ми купили йому блюдце для жора - на більше уже ні в кого не вистачило грошей.

Я смотрєла їй вслід і думала: як мало нада для щастя простим бабам в цій жизні... Один мопс і всьо.
  • Благодарочка 4
Фиктивная
3 Фиктивная
02 августа 2014 в 15:03
метиса можно за 500
Тень льва
(автор)
4 Тень льва
(автор)
02 августа 2014 в 15:06 Ответ для _Alesha_
Цитата:
Почитайте вот про мопсика, я сегодня обхохоталась))))))Зібралися ми якось з двома подружками Лєнками на виставку собак. Зібрались - то громко сказано, бо вони обидві собачьніци, а я в протівовєс кошатніца, і мені ця виставка самі понімаєте до якого місця))) карочє, вони мене заставили... Ну як розумієте - собаки то для актівних особєй, шоб там в любу погоду таскатись з тузіком попісять-покакать-зжерти різного гівна в траві, а потім таскатись по вєтклінікам до всирачки на різні процедури і лічить його, а потім воно ще й розвалиця на дівані і ричатиме тобі в пику, що ти місце його заняла і відпихатиметься лапами від стіни, шоб тебе в актівной фазє сна нібольна йобнуть з дівана додолу...Нє, для мене, канонічьної кошатніци таке не підходить.Нада сказать, шо в одної з Лєнок недавно помєрла од старості собака Кльопа. Шарпєйша. І так вона вже під кінець життя з нею намучилась, шо капєц. Бо собака попалась хвороблива і сциклива (в смислі перелякана, бо Лєнка іногда таскала її на руках з етажів на вулицю - вона боялась ліфта і встрєчьних дядьків). А ще й під кінець життя Кльопа по причині своєй шарпєйськой внєшності осліпла, бо в неї постоянно навалювалась лишня шкура на очі. В молодості ту шкіру підрізали, а в старості вона взяла і просто осліпла. Шоб вам описать всі муки Лєнки з цьою Кльопою - книжки не хватить.Попльонтались ми на ту виставку, ще й 14-річну дочку Настю другої Лєнки захватили. Шоб ви не путались хто є хто - окреслю, що дві Лєнки - собачніци. Тіко одна чорна, в смислі брунетка, а друга натуральна блондінка(натуральна, не брешу, провіряла).- Так, я тока пасматрєць - туда і назад - заявила брунетіста Лєнка, хазяйка Кльопи - нікакіх сабак! нєхачу! Я так намучілась с Кльопочкой. Тока пасмотрім і дамой.- Окєй - сказали ми - і двінулісь во внутрь виставки...Обдивилась я там всьо сравнітєльно бистро, а бистро пачіму, да патамушо в душе присуцьтвує нєкій мятєж і я на фонє свої двух котікофф тайно винашую мисль завести собаку. Хаску. Або лабрадора. Шоб була умна і велика. А не мєлка, гавкуча, тупа і склочьна. Колись... На пєнсії. Вот, шоб особо не соблазняца і не пускать слюні ’ах, какой мілий пьосік, дайтє поглажу і на ручьках потіскаю, потом куплю’ - я вилетіла, як куля з тої виставкі і начала поджидать Лєнок з Настєй у вихода. Пєрвой вишла Лєнка, та каторая бландінка. Пооколачював баклуші, ми сільно забезпокоїлись, деж брунетіста Лєнка? Послали Настю на поіскі тьоті Лєни і вона запихавшись рассказала, шо тьотя Лєна стоїт у виводка мопсятіни і вже пускає слюні...- Ну нє бляць? Тока пасматрєть! - вазмутілась я, - Лєнка, а ну бистро йди її і приведи - сказала я блондіністой Лєнкє - бо я вже чюйствую, чим всьо це закончіца.- Так, ідьом щас врєжем па каньячку - скамандувала брунетка-Лєнка, вилітаючи з виставки - у мєня абразавалса кагнітівний дісананс і я хачу врєзать для прімірєнія с проізошедшим.Засіли ми в кафешці за румачкай чаю, як ви понімаєтє і тут блондініста Лєнка начала рассказувать, як вона начала брунетісту отривать від мопсячого виводка і як брунетістой понравілся воон тот мілий мопсік. Вже навіть почали придумувать ім’я. Тут блондініста Лєнка сказала, шо нєплохо би Бєнджаміном назвать, бо вона недавно дочітала кнігу якогосьтам Бєнджаміна і їй це ім’я їй запомнилось і дуже понравилось.Прімірівшись з міром парочькой рюмашек, ми потянулись на виход. Вісьооооолиє! І ніякий когнітівний дісонанс нам був уже нє страшен. І тут... Брунетісту Лєнку опять шалено потянуло до виставки...- Настяаааа - жалобно начала вона свій вялий закідон - а німаглаби ти пайті пасматрєць, асталісь лі там еті мілия пьосікі?- Які пьосікі, Лєна? Нікакіх пьосіков - ето раз, а во-вторих у тебе немає грошей - отрєзала я, - а в трєтьїх - ти ще нє отскорбіла по Кльопє. Но Настя уже помчалась на виставку. Обидві Лєнки нєрвно курілі у входа...-Тьотя Лєна, там уже виставка вся свєрнулась - одчиталась Настя і мені на мінутку полігчало - но осталась одна женщіна с мопсьонком...- Раздайся морє - брунетіста Лєнка крупними мужскими шагами кінулась вглубь виставки - ето судьба!!! в її зільоних глазах яростно свєркнула нєумолімость. Нада сказать, єслі в її глазах таке свіркає, то ми вже з нею не спорим. І не тільки ми. Яростна, нєумоліма випивша женщіна, то страшне, скажу я вам.Карочє, підійшли ми до женщіни з мопсьонком і тут Лєнка питає:- А дакумєнти єсть?- Єсць. І радасловная єсць. Мощная. Атєц прізьор всякіх виставок - вот, палюбапицтвуйтє - і тиче нам фотку атца в кубках і медалях, дєлая отрєшонний від, шо їй зовсім не хочеця продати останню собачьку і уєхать налєгкє в Харьков с прєсом дєнєг.- Вот дакумєнти - протягує вона нам паспорт. В паспорті чотко красовалось ім’я Бєнджамін.- Бляаааааа, ето судьба - взвізнула Лєнка і ми поняли, шо подруга пропала і попала і зараз почнуться торги по мопсу.Мопс оказався не з дешевих і ми викупили його вскладчіну, випотрошивши три банкоматовські карточки, ще й должні остались. Лєнка була счастліва до ужаса і на крильях любві понєслась з мопсячим дітьонишем Бєнєй домой облаштовуваця. По дорозі ми купили йому блюдце для жора - на більше уже ні в кого не вистачило грошей. Я смотрєла їй вслід і думала: як мало нада для щастя простим бабам в цій жизні... Один мопс і всьо.
спасибо)))
5 бумбэби
02 августа 2014 в 15:19
не реально - у нас в городе 2,5 тыс без документов стоит мопс
6 Басина
02 августа 2014 в 15:20 Ответ для _Alesha_
Цитата:
Почитайте вот про мопсика, я сегодня обхохоталась))))))Зібралися ми якось з двома подружками Лєнками на виставку собак. Зібрались - то громко сказано, бо вони обидві собачьніци, а я в протівовєс кошатніца, і мені ця виставка самі понімаєте до якого місця))) карочє, вони мене заставили... Ну як розумієте - собаки то для актівних особєй, шоб там в любу погоду таскатись з тузіком попісять-покакать-зжерти різного гівна в траві, а потім таскатись по вєтклінікам до всирачки на різні процедури і лічить його, а потім воно ще й розвалиця на дівані і ричатиме тобі в пику, що ти місце його заняла і відпихатиметься лапами від стіни, шоб тебе в актівной фазє сна нібольна йобнуть з дівана додолу...Нє, для мене, канонічьної кошатніци таке не підходить.Нада сказать, шо в одної з Лєнок недавно помєрла од старості собака Кльопа. Шарпєйша. І так вона вже під кінець життя з нею намучилась, шо капєц. Бо собака попалась хвороблива і сциклива (в смислі перелякана, бо Лєнка іногда таскала її на руках з етажів на вулицю - вона боялась ліфта і встрєчьних дядьків). А ще й під кінець життя Кльопа по причині своєй шарпєйськой внєшності осліпла, бо в неї постоянно навалювалась лишня шкура на очі. В молодості ту шкіру підрізали, а в старості вона взяла і просто осліпла. Шоб вам описать всі муки Лєнки з цьою Кльопою - книжки не хватить.Попльонтались ми на ту виставку, ще й 14-річну дочку Настю другої Лєнки захватили. Шоб ви не путались хто є хто - окреслю, що дві Лєнки - собачніци. Тіко одна чорна, в смислі брунетка, а друга натуральна блондінка(натуральна, не брешу, провіряла).- Так, я тока пасматрєць - туда і назад - заявила брунетіста Лєнка, хазяйка Кльопи - нікакіх сабак! нєхачу! Я так намучілась с Кльопочкой. Тока пасмотрім і дамой.- Окєй - сказали ми - і двінулісь во внутрь виставки...Обдивилась я там всьо сравнітєльно бистро, а бистро пачіму, да патамушо в душе присуцьтвує нєкій мятєж і я на фонє свої двух котікофф тайно винашую мисль завести собаку. Хаску. Або лабрадора. Шоб була умна і велика. А не мєлка, гавкуча, тупа і склочьна. Колись... На пєнсії. Вот, шоб особо не соблазняца і не пускать слюні ’ах, какой мілий пьосік, дайтє поглажу і на ручьках потіскаю, потом куплю’ - я вилетіла, як куля з тої виставкі і начала поджидать Лєнок з Настєй у вихода. Пєрвой вишла Лєнка, та каторая бландінка. Пооколачював баклуші, ми сільно забезпокоїлись, деж брунетіста Лєнка? Послали Настю на поіскі тьоті Лєни і вона запихавшись рассказала, шо тьотя Лєна стоїт у виводка мопсятіни і вже пускає слюні...- Ну нє бляць? Тока пасматрєть! - вазмутілась я, - Лєнка, а ну бистро йди її і приведи - сказала я блондіністой Лєнкє - бо я вже чюйствую, чим всьо це закончіца.- Так, ідьом щас врєжем па каньячку - скамандувала брунетка-Лєнка, вилітаючи з виставки - у мєня абразавалса кагнітівний дісананс і я хачу врєзать для прімірєнія с проізошедшим.Засіли ми в кафешці за румачкай чаю, як ви понімаєтє і тут блондініста Лєнка начала рассказувать, як вона начала брунетісту отривать від мопсячого виводка і як брунетістой понравілся воон тот мілий мопсік. Вже навіть почали придумувать ім’я. Тут блондініста Лєнка сказала, шо нєплохо би Бєнджаміном назвать, бо вона недавно дочітала кнігу якогосьтам Бєнджаміна і їй це ім’я їй запомнилось і дуже понравилось.Прімірівшись з міром парочькой рюмашек, ми потянулись на виход. Вісьооооолиє! І ніякий когнітівний дісонанс нам був уже нє страшен. І тут... Брунетісту Лєнку опять шалено потянуло до виставки...- Настяаааа - жалобно начала вона свій вялий закідон - а німаглаби ти пайті пасматрєць, асталісь лі там еті мілия пьосікі?- Які пьосікі, Лєна? Нікакіх пьосіков - ето раз, а во-вторих у тебе немає грошей - отрєзала я, - а в трєтьїх - ти ще нє отскорбіла по Кльопє. Но Настя уже помчалась на виставку. Обидві Лєнки нєрвно курілі у входа...-Тьотя Лєна, там уже виставка вся свєрнулась - одчиталась Настя і мені на мінутку полігчало - но осталась одна женщіна с мопсьонком...- Раздайся морє - брунетіста Лєнка крупними мужскими шагами кінулась вглубь виставки - ето судьба!!! в її зільоних глазах яростно свєркнула нєумолімость. Нада сказать, єслі в її глазах таке свіркає, то ми вже з нею не спорим. І не тільки ми. Яростна, нєумоліма випивша женщіна, то страшне, скажу я вам.Карочє, підійшли ми до женщіни з мопсьонком і тут Лєнка питає:- А дакумєнти єсть?- Єсць. І радасловная єсць. Мощная. Атєц прізьор всякіх виставок - вот, палюбапицтвуйтє - і тиче нам фотку атца в кубках і медалях, дєлая отрєшонний від, шо їй зовсім не хочеця продати останню собачьку і уєхать налєгкє в Харьков с прєсом дєнєг.- Вот дакумєнти - протягує вона нам паспорт. В паспорті чотко красовалось ім’я Бєнджамін.- Бляаааааа, ето судьба - взвізнула Лєнка і ми поняли, шо подруга пропала і попала і зараз почнуться торги по мопсу.Мопс оказався не з дешевих і ми викупили його вскладчіну, випотрошивши три банкоматовські карточки, ще й должні остались. Лєнка була счастліва до ужаса і на крильях любві понєслась з мопсячим дітьонишем Бєнєй домой облаштовуваця. По дорозі ми купили йому блюдце для жора - на більше уже ні в кого не вистачило грошей. Я смотрєла їй вслід і думала: як мало нада для щастя простим бабам в цій жизні... Один мопс і всьо.
Рябушка Ку
7 Рябушка Ку
02 августа 2014 в 15:21 Ответ для _Alesha_
Цитата:
Почитайте вот про мопсика, я сегодня обхохоталась))))))Зібралися ми якось з двома подружками Лєнками на виставку собак. Зібрались - то громко сказано, бо вони обидві собачьніци, а я в протівовєс кошатніца, і мені ця виставка самі понімаєте до якого місця))) карочє, вони мене заставили... Ну як розумієте - собаки то для актівних особєй, шоб там в любу погоду таскатись з тузіком попісять-покакать-зжерти різного гівна в траві, а потім таскатись по вєтклінікам до всирачки на різні процедури і лічить його, а потім воно ще й розвалиця на дівані і ричатиме тобі в пику, що ти місце його заняла і відпихатиметься лапами від стіни, шоб тебе в актівной фазє сна нібольна йобнуть з дівана додолу...Нє, для мене, канонічьної кошатніци таке не підходить.Нада сказать, шо в одної з Лєнок недавно помєрла од старості собака Кльопа. Шарпєйша. І так вона вже під кінець життя з нею намучилась, шо капєц. Бо собака попалась хвороблива і сциклива (в смислі перелякана, бо Лєнка іногда таскала її на руках з етажів на вулицю - вона боялась ліфта і встрєчьних дядьків). А ще й під кінець життя Кльопа по причині своєй шарпєйськой внєшності осліпла, бо в неї постоянно навалювалась лишня шкура на очі. В молодості ту шкіру підрізали, а в старості вона взяла і просто осліпла. Шоб вам описать всі муки Лєнки з цьою Кльопою - книжки не хватить.Попльонтались ми на ту виставку, ще й 14-річну дочку Настю другої Лєнки захватили. Шоб ви не путались хто є хто - окреслю, що дві Лєнки - собачніци. Тіко одна чорна, в смислі брунетка, а друга натуральна блондінка(натуральна, не брешу, провіряла).- Так, я тока пасматрєць - туда і назад - заявила брунетіста Лєнка, хазяйка Кльопи - нікакіх сабак! нєхачу! Я так намучілась с Кльопочкой. Тока пасмотрім і дамой.- Окєй - сказали ми - і двінулісь во внутрь виставки...Обдивилась я там всьо сравнітєльно бистро, а бистро пачіму, да патамушо в душе присуцьтвує нєкій мятєж і я на фонє свої двух котікофф тайно винашую мисль завести собаку. Хаску. Або лабрадора. Шоб була умна і велика. А не мєлка, гавкуча, тупа і склочьна. Колись... На пєнсії. Вот, шоб особо не соблазняца і не пускать слюні ’ах, какой мілий пьосік, дайтє поглажу і на ручьках потіскаю, потом куплю’ - я вилетіла, як куля з тої виставкі і начала поджидать Лєнок з Настєй у вихода. Пєрвой вишла Лєнка, та каторая бландінка. Пооколачював баклуші, ми сільно забезпокоїлись, деж брунетіста Лєнка? Послали Настю на поіскі тьоті Лєни і вона запихавшись рассказала, шо тьотя Лєна стоїт у виводка мопсятіни і вже пускає слюні...- Ну нє бляць? Тока пасматрєть! - вазмутілась я, - Лєнка, а ну бистро йди її і приведи - сказала я блондіністой Лєнкє - бо я вже чюйствую, чим всьо це закончіца.- Так, ідьом щас врєжем па каньячку - скамандувала брунетка-Лєнка, вилітаючи з виставки - у мєня абразавалса кагнітівний дісананс і я хачу врєзать для прімірєнія с проізошедшим.Засіли ми в кафешці за румачкай чаю, як ви понімаєтє і тут блондініста Лєнка начала рассказувать, як вона начала брунетісту отривать від мопсячого виводка і як брунетістой понравілся воон тот мілий мопсік. Вже навіть почали придумувать ім’я. Тут блондініста Лєнка сказала, шо нєплохо би Бєнджаміном назвать, бо вона недавно дочітала кнігу якогосьтам Бєнджаміна і їй це ім’я їй запомнилось і дуже понравилось.Прімірівшись з міром парочькой рюмашек, ми потянулись на виход. Вісьооооолиє! І ніякий когнітівний дісонанс нам був уже нє страшен. І тут... Брунетісту Лєнку опять шалено потянуло до виставки...- Настяаааа - жалобно начала вона свій вялий закідон - а німаглаби ти пайті пасматрєць, асталісь лі там еті мілия пьосікі?- Які пьосікі, Лєна? Нікакіх пьосіков - ето раз, а во-вторих у тебе немає грошей - отрєзала я, - а в трєтьїх - ти ще нє отскорбіла по Кльопє. Но Настя уже помчалась на виставку. Обидві Лєнки нєрвно курілі у входа...-Тьотя Лєна, там уже виставка вся свєрнулась - одчиталась Настя і мені на мінутку полігчало - но осталась одна женщіна с мопсьонком...- Раздайся морє - брунетіста Лєнка крупними мужскими шагами кінулась вглубь виставки - ето судьба!!! в її зільоних глазах яростно свєркнула нєумолімость. Нада сказать, єслі в її глазах таке свіркає, то ми вже з нею не спорим. І не тільки ми. Яростна, нєумоліма випивша женщіна, то страшне, скажу я вам.Карочє, підійшли ми до женщіни з мопсьонком і тут Лєнка питає:- А дакумєнти єсть?- Єсць. І радасловная єсць. Мощная. Атєц прізьор всякіх виставок - вот, палюбапицтвуйтє - і тиче нам фотку атца в кубках і медалях, дєлая отрєшонний від, шо їй зовсім не хочеця продати останню собачьку і уєхать налєгкє в Харьков с прєсом дєнєг.- Вот дакумєнти - протягує вона нам паспорт. В паспорті чотко красовалось ім’я Бєнджамін.- Бляаааааа, ето судьба - взвізнула Лєнка і ми поняли, шо подруга пропала і попала і зараз почнуться торги по мопсу.Мопс оказався не з дешевих і ми викупили його вскладчіну, випотрошивши три банкоматовські карточки, ще й должні остались. Лєнка була счастліва до ужаса і на крильях любві понєслась з мопсячим дітьонишем Бєнєй домой облаштовуваця. По дорозі ми купили йому блюдце для жора - на більше уже ні в кого не вистачило грошей. Я смотрєла їй вслід і думала: як мало нада для щастя простим бабам в цій жизні... Один мопс і всьо.
чуть мозг не сломала пока читала.
Партизанка
8 Партизанка
02 августа 2014 в 15:35 Ответ для Тень льва
Цитата:
спасибо)))
У меня недавно собака заболела. Капельницы обошлись в 1400 плюс лекарства. А если мопс заболеет, а у вас только 500 гривен. Что делать будете? Нет денег - заведите хомячка.
Манный комочек
9 Манный комочек
02 августа 2014 в 15:58  
Ну их,храпят как мужики,пукают,тяжело дышат...не собака а ужас!!!!
пышка_мышка
10 пышка_мышка
02 августа 2014 в 16:01
Не реально.
11 Mashasha
03 августа 2014 в 16:25   Ответ для Манный комочек
Цитата:
Ну их,храпят как мужики,пукают,тяжело дышат...не собака а ужас!!!!
Так может говорить человек,который мопса только на картинке видел.
Тема закрыта