Ваша прЭлесть• 01 апреля 2015
Встречаюсь с парнем 4 года...ваше мнение?
Встречаемся 4 года и ничего грубо говоря не происходит, с ним жить он не предлагает, хотя живет последние пол года один на сьемной квартире. Там условия не очень, но жить можно. Мне 22 ему 27. Я работала в банке но он попал под администацию и меня сократили. Пока работу не нашла. Он материально вообще никак не помогает. Я начала думать что пора заканчивать наши отношения. Подруге 20 и она вышла замуж пол года назад уже ходит с пузиком, все вокруг женятся радуються. А моя жизнь кактися в пропасть. С МЧ на эту тему говорили, он отмалчивался сказал только, что это дурость заводить ребенка в 20 лет, а в 30 как раз. Но я считаю что 30 уже поздно. И я чувствую что готова стать женой и мамой. Как поступить? Уходить от него?
14
0
Ебтель! 22 года. Диви и радуйся. Поездки, клубы, концерты. А вы о памперсах мечтаете! Цените свободу. Я в 28 родила. Хоть встречались с 22.
Ответ дляАнонимус Я
а я 5 лет провстречалась, правда жили вместе 3 года. с 23 до 28, дура 
и я такая же, автор он и в 30 свое мнениние не поменяет, вы ему не нужна.
воно вам треба в 22 роки?????
Головне не вискочити заміж, бо всі виходять. Головне - знайти свою людину, за якою ви будете як за кам’яною стіною. А цей чувак далеко не такий варіант
Головне не вискочити заміж, бо всі виходять. Головне - знайти свою людину, за якою ви будете як за кам’яною стіною. А цей чувак далеко не такий варіант
Ему так удобно. Пока... Это не ваш мужчина... Собирайтесь с силами и уходите. Вы ещё очень молоды, не тратьте себя на того, кому вы не очень-то и нужны. Уходите первая.
Я потратила 3 года на парня, который не жить вместе не хотел, не помогал и вообще постоянно говорил, что не все сразу... ушла и не жалею, будущего никакого с ним, у вас думаю тоже...
з власного досвіду: коли закінчила інститут і не було роботи..- страшно хотілося заміж і дітей, потім знайшла роботу - життя прекрасне, добре що незаміжня і нема дітей. Дістала робота - звільнилась - півроку сиділа вдома - знову хочу заміж аж гину..і дітей в придачу, чим більше тим краще. Знахожу улюблену роботу та щей по спеціальності - знову. добре що не вийшла заміж і нема дітей...зараз в нашій галузі спад - і знову починаю себе ловити на думці --що заміж хочеться..і дітки такі милі...
але суть в тому..що всі минулі рази це був мій найлегший спосіб себе самореалізувати. Бо невизначеність вбивала. Повірте 22 роки - це ще рано, і не варто себе порівнювати з подругами..як повиходили - так і розлучаються потім одна за другою (суджу тільки з власного досвіду)
але суть в тому..що всі минулі рази це був мій найлегший спосіб себе самореалізувати. Бо невизначеність вбивала. Повірте 22 роки - це ще рано, і не варто себе порівнювати з подругами..як повиходили - так і розлучаються потім одна за другою (суджу тільки з власного досвіду)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу