Колись в нашу школу приїждали діти з Франції по обміну,ми разом з ними катались по області.
Це була рання весна.
В дорозі іноземні гості ходять по автобусу,дуріють,бавляться.
І мені так дивно,чому ну чому ж вони в вікна не дивляться?Це ж така краса в нас довкола,поля,ліси та села.
Мені тоді було 13,капєц,а потім ми поїхали до них,ну і ви поняли.
Тому цей пафос про пісні та лани притримайте для дурачків.
Не вміє наш народ нічого доброго зробити і ніхто їм не винен.
А природою який сенс пишатись?В цьому заслуги людей жодної нема.
Достатньо тільки пройтись влітку над будь-якою водоймою,де співучі українці люблять проводити дозвілля.