Зранку прокинулася з бажанням зробити якусь смачну домашню випічку, з горіхами, або з маком. Щось подібне до "львівських пляцків", якими мене колись пригощали, на домашній сметані. Правда, сметана в мене водиться тільки магазинна і нежирна. Але, як з´ясувалося, це не найбільша проблема для даної страви. Точніше, взагалі не проблема, бо сметанний крем вийшов смачний. Підступність приховалася зовсім в іншому інгредієнті: в розпушувачі.
Коротше, обрала я такий рецепт: медовий корж, маковий корж, знову медовий корж, між ними сметанний крем.
Відразу скажу: рецепт медового коржа просто супер простий, і коржі вийшли чудові. Тому даю рецепт: чотири яйця треба перемішати з 180 г цукру вінчиком, потім збити міксером на високій швидкості до однорідної піни; окремо трохи розігріти 2 столові ложки меду і перемішати з чайною ложкою соди; з´єднати яєчну й медову пінки, додати 270 г просіяного борошна, акуратно перемішати "зверху вниз" (ложка рухається як точка на вертикальному колесі). Все! Розділити на дві половини, запекти двома порціями на листі пергаменту в формі, в розігрітій духовці, десь до 20-25 хвилин. Коржі чудово піднімаються.
Крем теж простий. Півтора пакета сметани (700 г), сметанфікс, 400 г цукру (якщо сметана дуже жирна, сметанфікс за рецептом непотрібний). Розмішала і залишила цукор розчинятися. Через якийсь час трішки позбивала міксером - і все.
Зібрати медовик - потицяти трохи коржі ножем, перемазати, зверху посипати кокосовою стружкою. Через півдня - ніжно, гарно, просто, швидко, смачно!
А тепер сумна частина - маковий корж. Навіть не буду перераховувати, які продукти я на нього перевела... Але моя наївність мене дуже підвела. В рецепті було написано "розпушувача дві (!) чайні ложки". Я заглядаю до себе в шкафчик і бачу там "Розпушувач "Амоній". І якраз у пакеті і виявилося 2 чайні ложки, нібито на 500г борошна. І цілий пакет цього амонія відправився у суміш для макового коржа.
Ну, я, коли поставила корж в духовку і почула хімічний запах, спочатку списала все на вентиляцію від сусідів.
20 хвилин пропекла, потримала ще трішки в духовці. Витягла...
Описати результат в повній мірі важко :) Запах нашатиря такий густий, як з флакона, тільки чутно його вже на відстані двох кроків від "кулінарного шедевра". Попробувала малюсіньку крихту - таке як був би поліроль з легким присмаком камфори. І що головне - добре, що я не пошкодувала цього амонію, не зекономила півпакета, скажімо! А то б іще не викинула корж, і смакували б ми ту маловиразну полірольну палітру всією сім´єю. Ще б, може, й отруїлися аміаком, хто зна.
Потім прочитала, (ні, щоб ПЕРЕД тим прочитати) що амоній підходить для дуже обмеженого набору десертів. І якщо в рецепті не написано прямим текстом "амоній", а не просто "розпушувач", то туди його класти НЕ МОЖНА. Власне, отаке.
Коротше, обрала я такий рецепт: медовий корж, маковий корж, знову медовий корж, між ними сметанний крем.
Відразу скажу: рецепт медового коржа просто супер простий, і коржі вийшли чудові. Тому даю рецепт: чотири яйця треба перемішати з 180 г цукру вінчиком, потім збити міксером на високій швидкості до однорідної піни; окремо трохи розігріти 2 столові ложки меду і перемішати з чайною ложкою соди; з´єднати яєчну й медову пінки, додати 270 г просіяного борошна, акуратно перемішати "зверху вниз" (ложка рухається як точка на вертикальному колесі). Все! Розділити на дві половини, запекти двома порціями на листі пергаменту в формі, в розігрітій духовці, десь до 20-25 хвилин. Коржі чудово піднімаються.
Крем теж простий. Півтора пакета сметани (700 г), сметанфікс, 400 г цукру (якщо сметана дуже жирна, сметанфікс за рецептом непотрібний). Розмішала і залишила цукор розчинятися. Через якийсь час трішки позбивала міксером - і все.
Зібрати медовик - потицяти трохи коржі ножем, перемазати, зверху посипати кокосовою стружкою. Через півдня - ніжно, гарно, просто, швидко, смачно!
А тепер сумна частина - маковий корж. Навіть не буду перераховувати, які продукти я на нього перевела... Але моя наївність мене дуже підвела. В рецепті було написано "розпушувача дві (!) чайні ложки". Я заглядаю до себе в шкафчик і бачу там "Розпушувач "Амоній". І якраз у пакеті і виявилося 2 чайні ложки, нібито на 500г борошна. І цілий пакет цього амонія відправився у суміш для макового коржа.
Ну, я, коли поставила корж в духовку і почула хімічний запах, спочатку списала все на вентиляцію від сусідів.
20 хвилин пропекла, потримала ще трішки в духовці. Витягла...
Описати результат в повній мірі важко :) Запах нашатиря такий густий, як з флакона, тільки чутно його вже на відстані двох кроків від "кулінарного шедевра". Попробувала малюсіньку крихту - таке як був би поліроль з легким присмаком камфори. І що головне - добре, що я не пошкодувала цього амонію, не зекономила півпакета, скажімо! А то б іще не викинула корж, і смакували б ми ту маловиразну полірольну палітру всією сім´єю. Ще б, може, й отруїлися аміаком, хто зна.
Потім прочитала, (ні, щоб ПЕРЕД тим прочитати) що амоній підходить для дуже обмеженого набору десертів. І якщо в рецепті не написано прямим текстом "амоній", а не просто "розпушувач", то туди його класти НЕ МОЖНА. Власне, отаке.
7
0
то вы его много кинули. в любой выпечке с аммонием будет присутствовать запах,который потом выветрится. и сразу такое кушать нельзя конечно же
если Вы еще его не выкинули - попробуйте!
остывая, запах покидает изделие. и привкуса не оставляет.
остывая, запах покидает изделие. и привкуса не оставляет.
смешно написали
Да, я тоже как-то бисквит пекла и вместо обычного распушителя (или как он там правильно называется), бросила аммоний. Когда испекся, такая вонь была, что я перемыла миксер, перетрясла продукты, духовку выдраила, решила что у меня что-то испортилось. Потом выбросила корж и близко теперь к аммонию не подхожу
Ось цитати з тих сайтів, що я нагуглила потім по амонію:
’Аммоний в приготовлении пищи можно использовать только в продуктах, при выпечке которых содержание влаги в них понижается до 5%. В продукте, содержащем большее количество влаги, будет присутствовать аммиак. Его содержание даже в минимальном количестве делает продукт несъедобным. Поэтому аммоний применяется в выпечке сухого печенья, некоторых закусочных крекеров и тортах с тонкими коржами.’
’Аммоний очень хорош если надо сделать тонкие тающие во рту коржи. Его надо разводить на почти горячем молоке(будет очччень сильный аммиачный запах который быстро улетучивается). Я делаю коржи для тортов на нем. Но, что быэтого достигнуть надо тесто с аммонием поставить на ночь( или просто на10-12 часов)в холодильник.
Работать с аммонием (пищевой аммиак, бикарбонат аммиака) нужно аккуратно, не нюхать его, потому что он имеет резкий запах. Применять его при изготовлении булочек и бисквитов категорически запрещено. Можно использовать только при изготовлении печенья (в маленьких изделиях, с невысоким содержанием влаги).’
Проблема, мабуть, в тім, що моє тісто за рецептом було дуже рідке: там було аж чотири яйця, два тертих яблука, а борошна не було взагалі - тільки манка. І про амоній в рецепті не писалося.
Я неодноразово читала рецепти з амонієм, наприклад, лимонного тістечка. Але в лимонному тістечку, чесно кажучи, мені завжди більше подобався крем. Тому я ці тістечка ніколи не робила. А ’пляцки’ я бачила тільки бісквітні - там вишні були, горіхи, сирно-сметанний крем і різноколірне високе тісто з какао :)
’Аммоний в приготовлении пищи можно использовать только в продуктах, при выпечке которых содержание влаги в них понижается до 5%. В продукте, содержащем большее количество влаги, будет присутствовать аммиак. Его содержание даже в минимальном количестве делает продукт несъедобным. Поэтому аммоний применяется в выпечке сухого печенья, некоторых закусочных крекеров и тортах с тонкими коржами.’
’Аммоний очень хорош если надо сделать тонкие тающие во рту коржи. Его надо разводить на почти горячем молоке(будет очччень сильный аммиачный запах который быстро улетучивается). Я делаю коржи для тортов на нем. Но, что быэтого достигнуть надо тесто с аммонием поставить на ночь( или просто на10-12 часов)в холодильник.
Работать с аммонием (пищевой аммиак, бикарбонат аммиака) нужно аккуратно, не нюхать его, потому что он имеет резкий запах. Применять его при изготовлении булочек и бисквитов категорически запрещено. Можно использовать только при изготовлении печенья (в маленьких изделиях, с невысоким содержанием влаги).’
Проблема, мабуть, в тім, що моє тісто за рецептом було дуже рідке: там було аж чотири яйця, два тертих яблука, а борошна не було взагалі - тільки манка. І про амоній в рецепті не писалося.
Я неодноразово читала рецепти з амонієм, наприклад, лимонного тістечка. Але в лимонному тістечку, чесно кажучи, мені завжди більше подобався крем. Тому я ці тістечка ніколи не робила. А ’пляцки’ я бачила тільки бісквітні - там вишні були, горіхи, сирно-сметанний крем і різноколірне високе тісто з какао :)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу