Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий.
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово "мама" і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово "мама". Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими. Ми не можемо без лікування,яке дорого коштує і на яке в нас немає грошей. І якою б гіркою не була правда,що подальший розвиток моїх дітей залежить від грошей,але це так. Прошу вас,допоможіть моїм дітям! Я сама не справлюсь. Просто благаю вас про допомогу!
Дуже сподіваємося, що ви захочете стати для Артема і Давида добрими чарівниками, які в скрутну хвилину прийдуть на допомогу і своєю участю подарують хлопчикам шанс!Благаю вас, допоможіть моїм синочкам!
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово "мама" і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово "мама". Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими. Ми не можемо без лікування,яке дорого коштує і на яке в нас немає грошей. І якою б гіркою не була правда,що подальший розвиток моїх дітей залежить від грошей,але це так. Прошу вас,допоможіть моїм дітям! Я сама не справлюсь. Просто благаю вас про допомогу!
Дуже сподіваємося, що ви захочете стати для Артема і Давида добрими чарівниками, які в скрутну хвилину прийдуть на допомогу і своєю участю подарують хлопчикам шанс!Благаю вас, допоможіть моїм синочкам!
показать весь текст
3691
0
+ на карту для хлопчиків :) Дуже хочу, аби у цих двох янголів було життя без болю й сліз...І так буде, обов*зково буде!
Нехай в це велике Свято не пройдуть повз добрі, світлі, щедрі серця й віддатуть часточку того добра й тепла Артему й Давиду - хлопчикам, що мріють стати кращими...
З Хрещенням Господнім всіх!
З Хрещенням Господнім всіх!
Дякую всім за ваші добрі гроші. Дивлюся знайомі прізвища в переказах )))) Дякую вам за допомогу і за те,що не втомлюєтеся допомагати моїм хлопчикам. Я потім обов´язково відчитаюся і напишу про всі надходження. Дякую вам всім!
В мене просили листівочки і ми сьогодні попрацювали так славнентко. Наробили листівок-валентинок чи просто листівочок,щоб виказати свою любов. Будемо продавати ))
Кожна листівочка в конвертику паперовому або в спеціальній прозорій упаковочці. Думаю,будуть купувати )))) а це копієчка для нашого лікування.
Не перестану дякувати вам за допомогу для моїх хлопчиків.
Ось ваші перекази на лікування Артема і Давида.
Демчук Наталія -100 грн
Пидгайная Галина -100 грн
Хворостян Наталія -200 грн
Остафiйчук Олена -300 грн
Черних Тетяна -100 грн
ШЕВЧУК ТАТЬЯНА -100 грн
Слободяник Інна -100 грн
Поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: Чернігів -798 грн
Мандзюк Наталия -300 грн
Демчук Наталія -100 грн
Зарахування переказу на карту -100 грн
Низький материнський уклін вам,добрі люди.
Ось ваші перекази на лікування Артема і Давида.
Демчук Наталія -100 грн
Пидгайная Галина -100 грн
Хворостян Наталія -200 грн
Остафiйчук Олена -300 грн
Черних Тетяна -100 грн
ШЕВЧУК ТАТЬЯНА -100 грн
Слободяник Інна -100 грн
Поповнення готівкою в терміналі самообслуговування: Чернігів -798 грн
Мандзюк Наталия -300 грн
Демчук Наталія -100 грн
Зарахування переказу на карту -100 грн
Низький материнський уклін вам,добрі люди.
Наші листівочки,ті,які я вам показувала вище,всі забронювали,ураааа! Якщо їх куплять,то я відразу напишу тут,коли буду відчитуватися.
Ще зробили пару штучок сьогодні )))
Ще зробили пару штучок сьогодні )))
Щиро рада за Вас! :) Втім, як можна пройти повз цієї творчої краси?!.. Особлива ж, потужна енергетика у цих робіт...вони - виняткові, ці листівочки, бо там - душа....
Доброго дня всім!
Ми все проходимо спеціалістів.
Ортопед-травматолог відмітила,що перекоси пішли. Я це і сама знаю. І в колінках контрактури. Ми їх розробляємо як можемо. Це боляче і слізно. Ну таке вже наше життя. Без сліз і тяжкої роботи -не буде результату. Раніше завжди лікарі мене вбивали своїм: ’ Що ви хочете? У вас ДЦП. Лікуйте своє ДЦП’. І це всі так,навіть стоматолог ))))) Тепер вони всі мене добряче знають і ніхто такого не сміє мені сказати. Бо був випадок такий,коли я бачу,що у Артема сильно деформувалися стопи. Я розуміла,що якщо йому нічого не робити,то через пару років чи навіть місяців він мені впаде на колінка і так буде пересуватися. Ніжку вже не могла всунути в ортопедичне взуття. Почала їздити до ортопедів і вони всі такі-ну у вас же ДЦП. Ну то що? Дитині має скрутити ноги? Треба ж якось рятувати ці стопи і продовжувати боротьбу. Знайшла я найкращого професора по стопах. Не з України ))) Знайшла вихід на нього. Ми познайомилися і він,після всіх обстежень і знімків,погодився порівняти наші ноги. То окрема історія як я несла на плечах великого хлопця в гіпсах і плакала,а поруч тягнула велику валізу. Як я то все витримала? )))) І в чужій країні. Їздила я туди на дві операції,бо за один раз не можна. Одна операція тривала 3,5 години. Це такий жах був. Але тепер у нас рівні стопи. Ми по-новому вчилися ходити. І з професором ми подружилися ))))
Я про те,що якщо ДЦП,то ладні все скидати на цю хворобу аби не братися за дитину,бо це ж особлива дитина і зрозуміло,що важко з такими.
От не зробила би я ті операцііі і що? Моі б діти вже знову повзали,не змогли б пересуватися на таких стопах. Кожне оперативне втручання,таке серйозне, відкидає на пару років назад. Це ти розумієш і або приймаєш і налаштовуєш себе на тяжку роботу,щоб повернутися хоча б до того що було,або змирюєшся з цим і нічого вже не робиш. Але ми не шукаємо легких шляхів )))))
Щось таке написала все на купу )) Гадіюсь,ви мене зрозуміли.
Я про ре,що нам треба продовжувати боротьбу і нам дуже потрібна допомога. Допоможіть,будь ласка, Артему і Дааиду! Вони все своє життя борються! Вони такі маленькі і справжні незламні мужички. Їм можна допомогти просто стоїть професійне лікування дуже дорого. Але ж світ не без добрих людей. Дуже прошу вас про допомогу!
Ми все проходимо спеціалістів.
Ортопед-травматолог відмітила,що перекоси пішли. Я це і сама знаю. І в колінках контрактури. Ми їх розробляємо як можемо. Це боляче і слізно. Ну таке вже наше життя. Без сліз і тяжкої роботи -не буде результату. Раніше завжди лікарі мене вбивали своїм: ’ Що ви хочете? У вас ДЦП. Лікуйте своє ДЦП’. І це всі так,навіть стоматолог ))))) Тепер вони всі мене добряче знають і ніхто такого не сміє мені сказати. Бо був випадок такий,коли я бачу,що у Артема сильно деформувалися стопи. Я розуміла,що якщо йому нічого не робити,то через пару років чи навіть місяців він мені впаде на колінка і так буде пересуватися. Ніжку вже не могла всунути в ортопедичне взуття. Почала їздити до ортопедів і вони всі такі-ну у вас же ДЦП. Ну то що? Дитині має скрутити ноги? Треба ж якось рятувати ці стопи і продовжувати боротьбу. Знайшла я найкращого професора по стопах. Не з України ))) Знайшла вихід на нього. Ми познайомилися і він,після всіх обстежень і знімків,погодився порівняти наші ноги. То окрема історія як я несла на плечах великого хлопця в гіпсах і плакала,а поруч тягнула велику валізу. Як я то все витримала? )))) І в чужій країні. Їздила я туди на дві операції,бо за один раз не можна. Одна операція тривала 3,5 години. Це такий жах був. Але тепер у нас рівні стопи. Ми по-новому вчилися ходити. І з професором ми подружилися ))))
Я про те,що якщо ДЦП,то ладні все скидати на цю хворобу аби не братися за дитину,бо це ж особлива дитина і зрозуміло,що важко з такими.
От не зробила би я ті операцііі і що? Моі б діти вже знову повзали,не змогли б пересуватися на таких стопах. Кожне оперативне втручання,таке серйозне, відкидає на пару років назад. Це ти розумієш і або приймаєш і налаштовуєш себе на тяжку роботу,щоб повернутися хоча б до того що було,або змирюєшся з цим і нічого вже не робиш. Але ми не шукаємо легких шляхів )))))
Щось таке написала все на купу )) Гадіюсь,ви мене зрозуміли.
Я про ре,що нам треба продовжувати боротьбу і нам дуже потрібна допомога. Допоможіть,будь ласка, Артему і Дааиду! Вони все своє життя борються! Вони такі маленькі і справжні незламні мужички. Їм можна допомогти просто стоїть професійне лікування дуже дорого. Але ж світ не без добрих людей. Дуже прошу вас про допомогу!
Дякую всім,хто не лишився байдужим,прочитавши нашу історію.
Ось ваші перекази на лікування дітей.
Петровська Вікторія -350 грн
Хворостян Наталія -150 грн
Рушковська Катерина -500 грн
Лазєбна Юлія -30 грн
Дякую вам дуже!
Ось ваші перекази на лікування дітей.
Петровська Вікторія -350 грн
Хворостян Наталія -150 грн
Рушковська Катерина -500 грн
Лазєбна Юлія -30 грн
Дякую вам дуже!
Я в захопленні від таких чудових робіт
У Вас справді золоті руки і надзвичайно багатий душевний світ!
У Вас справді золоті руки і надзвичайно багатий душевний світ!
Комментарии к ответу