Мої свекри скоро доведуть свого єдиного сина...(((

Просто вже слів і емоцій не вистачає, щоб все описати та розказати. Прийшла весна і почалось якесь загострення в їхніх головах.
Вчора в меншої доньки піднялась температура в лікарні сказали, що вірус. Позвонили до них з проханням, щоб вони посиділи з старшим сином, щоб він не заразився. Свекруха підняла крик, що в неї і так справи. Що це наші діти і це наші проблеми. Чоловік не витримав і просто вимкнувся. Через 10 хв звоне знов і починає "Ви б краще б дитину десь в парк звозили, сидить постійно дома , він скоро здичавіє ( Хоча запевняю вас це зовсім не так). Вам би його тільки мені спихнути, а в мене свої справи" . Коротко про її справи: живуть з свекром в селі ( за містом), ні господарства, ні роботи, ні інших внуків нема. Чоловік сина вчора залишив в дома з нами. А сам поїхав до них ( по справах) але не уник грандіозного скандалу. Говорить, що кричали, щоб більше ноги нашої тут не було , бачити нікого з нас не хочуть. Сьогодні звоне свекор до мене і просить щоб я малого зібрала і вивела на зупинку, він його поведе в парк. Я погодилась, так як не вважаю, що діти мають страждати в цій ситуації і маніпулювати ними не потрібно. Чоловік проти. Не дозволяє відпускати і давати їм дітей. Поїхав тільки що в село забрати сина, а його нема. Питає маму , де він. А вона йому відповідає "З відки я можу знати , де твоя дитина." , а потім все ж таки сказала, що досі в парку з дєдушкою, ти ж не можеш повезти дитину... !!! Слів нема!!! Людям так сумно жити. А чоловік дуже приймає все близько до серця, його дуже шкода . З батьками не пощастило явно (((