Скоро у нас корпоратив. Як, правило, розповідаємо вірші. Порядь хтось не великий душевний вірш. Такий щоб зачіпив. Про щось насущне і відоме і зрозуміле для всіх, але щоб задуматися.
Дякую.
Дивилася Пастрернака, але він дуже прямо, віршами не інтригує, але може я не знайла.
Дякую.
Дивилася Пастрернака, але він дуже прямо, віршами не інтригує, але може я не знайла.
6
0
Не для корпоратива. Для души.
Мой след в пыли дорог задует ветер
Засыплет снегом сизым,заметёт.
Мой след в пыли бесплотен и бесцветен
Как многих кто прошёл здесь и пройдёт.
Пусть никогда друзьям не буду сниться,
Пускай не вспомнят даже раз в году.
Но я вернусь снежинкой на ресницы
И каплей в дождь в ладони упаду.
Мой след в пыли дорог задует ветер
Засыплет снегом сизым,заметёт.
Мой след в пыли бесплотен и бесцветен
Как многих кто прошёл здесь и пройдёт.
Пусть никогда друзьям не буду сниться,
Пускай не вспомнят даже раз в году.
Но я вернусь снежинкой на ресницы
И каплей в дождь в ладони упаду.
Василь СИМОНЕНКО
* * *
Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п´яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
* * *
Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п´яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу