В мого сина діагностували грижу хребта в тазу. Пройшли курс лікування ( приблизно 1,5 місяця), покращень немає. Болить. Почали знов ходити полікарях, тепер вже нейрохірургах. Кажуть, що потрібна операція. А я не дуже вірю в їхню об"єктивність, бо розумію, що операція - це їхній заробіток. Знаю, що багато людей живе з цим діагнозом багато років, підліковуються постійно. Знаю і таких, які зробили операцію і забули про грижу. Але перечитавши наслідки операції, боюсь її. Чи є тут на сайті люди, які мають хоч якусь інформацію про це. Робити - не робити? Я в ступорі!!!!!!!!!!!!! Порадьте. Дякую.
17
0
Родичка робила. У неї це багато років тягнулося. Без знеболювання не могла жити. Зараз живе.
Робила у Києві в інституті нейрохірургії.
Робила у Києві в інституті нейрохірургії.
Оперировались 2015 У Курильца Игоря Петровича в госпитале СБУ Киев ул.Липская 11а
14 300грн в кассу,ни копейки больше.
Вот два года как ЖИВУ!
Сходите на консультацию ,зря резать не будет 200%.
14 300грн в кассу,ни копейки больше.
Вот два года как ЖИВУ!
Сходите на консультацию ,зря резать не будет 200%.
Чесно, не пам´ятаю. .. це був 2012 рік, щось в районі 3-4 тисяч гривень.
Ну і післяопераційний період, звичайно...
Ну і післяопераційний період, звичайно...
Проконсультуйтеся у декількох лікарів.
Зятя не оперували, йому допоміг курс процедур з витяжки хребта у басейні.
Зятя не оперували, йому допоміг курс процедур з витяжки хребта у басейні.
Ой, а я маю телефони цього лікаря. Він приїжджає з Києва в Стрий ( це коло мене) і тут оперує. Дуже дякую за пораду. Вже є якийсь орієнтир.
Вы знает, у меня межпозвоночные грыжи, ’свежая, как только выскочит’, болит долго, может, и до полугода, потом компенсируется и утихает. Может, подождать? Прошлой весной появилась в шейном отделе, шея болела месяца четыре, потом как-то успокоилась. Врачи, насколько я знаю, смотрят не по тому, на сколько болит, а какие нервы пережимает, сосуды и т.п. Жаль, что Вы анонимность не разрешили, многие не захотят отписаться.
Мне больше года назад заявили,что нужна срочная операция на позвоночнике,чуть ли не умираю.Я за это время крышой поехала,потому,что риски при той лперации,что мне назначили,просто страшные,плюс у меня аллергия на наркоз,а там интубация,и только половина не парализованных..В общем страшный выбор.По итогу прлпила,все,что они мне назначили,еще раз пропила.Пошла месяц назад к травматологу,а не хирургу.И ,о ,чудо,блин,он очень удивился увидев,что они мне накалякали.Нет,конечно,может лекарства помогли,они говорили,что шанс есть,что помогут,но небольшой.Но угроза жизни и бла,бла,бла.В итоге ,уже не умираю,кусок позвоночника ампутировать не надо.Думайте сами.
Папу прооперировали в прошлом году,дошло до болевого шока,консервативное лечение не помагало.Избавили от постоянных болей.
Организм у вашего сыга молодой,возможно справится и без операции,если мой в 38 лет смог..Но вам решать..я не врач,и вашей ситуации не знаю.У меня другая тстория,да ,болит сильно болит,хожу с трудом,но операция в моем случае,уже не нужна.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу