Уже слышали о ситуации в полтавском интернате ??

Вы не совсем понимаете, что девушка хочет сказать...

якраз мені дуже пощастило,бо людям не заздрю.І якщо комусь (тим же сиротам чи інвалідам) щось,як кажуть: ’Впаде з неба’,то щиро порадію. Вважаю,що кожен отримує,те на що заслужив і мені досить гарно живеться)) А те,що пишите Ви дійсно схоже тільки на ’заздрість’

да что вы прицепились к этому сироте? конечно есть среди них и ’тяжелые’ дети...так же как и среди домашних детей - двоечники и лоботрясы...а представителей ’золотой’ молодежи не жалеют? сессии им не закрывают? вот как раз они уверены, что им можно все...примеры не буду приводить, всем и так понятно...

Якщо ви не заздрите, то звідки знаєете, що мої пости схожу на заздрість? ви не логічні.. як людина ніколи не їла ананасів, то звідкіля вона може знати на що схожий їхній смак?
ЗІ
пропоную припинити цей безглуздий перехід на особистості. Просто приймить як факт, що ні я ні моя дитина не нужденні, хвала Богові. Ми звичайна українська родина - колись краще, колись гірше, і речі бу купуємо, і в секондах бували, і ресторанах фуагра не їмо - корона не падає, дитина від бу курточки чи іграшки менш щасливою/або нещасною не стає. Тож мені заздрити просто немає сенсу.

Та Вы шо! Прям капец. 80% населения только секонд и может себе позволить, а тут....прям НЕ МЕСТО

Чего вдруг, если он постиран, поглажен и почти как новый? Персонал просто зажрался?

Тю,стосовно заздрості,Ви хочете сказати,що ’що таке заздрість’ може розуміти тільки людина яка вміє заздрити))) А хто не вміє-той не розуміє? Заздрість-це якщо,чогось хочется-а у Вас його нема,а в когось є-і Вам від цього погано...А мені якщо чогось хочеться і в мене цього нема,а в когось є-то мені не погано.

конкретно той випадок про коледж і сироту із двійками, котрий писала є - це престижний київський коледж, куди є конкурс на вступ, і вступити туди пощастило на бюджет не усім. Ця сирітка вступала поза конкурсом! І саме тому вона не цінує те, що отримала - це ті самі речі на сміткнику, просто в іншому вимірі!
Я колись була на коференції присяченій інклюзивній освіті. Проводила її педагог- професор, котра цією проблемою опікується, є автором безлічі наукових праць та посібників щодо психології роботи із такими дітьми, тощо. І ось їй задавали питання щодо - ’Якщо інвалід, то його треба жаліти, усе дозволяти, нічого не заставляти - правильно це?’.
І відповідь профессора для вас буде шокуючою:
’НІ! до інваліда повинні висуватися вимоги у двічі більші ніж до звичайної дітини! НІ в якомі випадку не треба робити поблажок у тих речах котрі він фізично здатен зробити, а навіть навпаки вимагати більшого! Бо це дасть такий дитині змогу далі просуватися у житті, не відчуватися ущебрним, бо він буде знати - що здаен подолати перешкоди, труднощі. А якщо усе підносити на блюдечку, розжовувати і ротик вкладати, то виходячи у дорослий світ, такі люди стикаються із суворою реальністю - і не можуть занйти себе у житті’.
Це правило, я вважаю, стосуються сиріт на 100% більше ніж, навіть інвалідів! Бо спочатку їх привчають - ой бідненьки, ось вам усе - трмайте! нехай діти при батьках секонд вдягають, курині шийки їдять - а ви сирітки, -вам все ДАДУТЬ. Із такю настоновою вони ростуть - нам усі винні, нам ПОВИННІ УСЕ ДАТИ.
У 18 років це різко закінчується. А дитина не звикла, не готова до такого - ось тут справжня пробелма і починається!
І роблять цю проблема саме такі ’захисники прав сиріток’ - котрі фкувють ’ой плямочка, ой не нове - негайно на смітник, це сирітки, як можно ой-йо-ай-ай!’

о! вам зараз тут авторитетно доведуть, що попрошайки теж люди і це принужує їх достоїнство - коли їм дріб`язок дають! Ім положено давати лише крупними купюрами, щоб не образити!

Не постите интернетные утки))) Секонд обрабатывают паром бромистого метила. Им же обрабатывают овоще- и зернохранилища, склады продуктов, крупы перед фасовкой

в пакетах было НОВОЕ

а ви не перескакуйте - якби на то бюджетне місце претендував лоботряс, то я б нічого б і не сказала - нехай платить за конктракт. А то так нормальна дитина платить і вчиться на відмінно, а сирота шари ганяє.

Судя по ссылке которая была в обсуждении на Фейсбуке одному из волонтеров в вайбер написал воспитаник что вещи раздеребанили, детям не дали а остальное выкинули воспитателт

да отстаньте от этой сироты,какое Ваше дело? Пусть себе учится на шару.Прям необходимо сунуть свой нос,кто за что учится. Ваша ’нормальна дитина’ учится же на отлично-радуйтесь. А если еще и здоровый ребенок-так радуйтесь вдвойне. А у Вас позиция ’тоже хочу халявы’

ТОму що я вважаю, що настанова ’мені усі винні’, мені усе дістанеться на шару -шкодить і самим сиротам, і суспільству.
Де ви побачили позицію хочу халяви? Ви свої бажання за чужі не ховайте.
На 100% впевнена, якби ви були на місці тієї само-мами що працюючи на 3 роботах тягне контрактника-відмінника, знаючи що його місце займає сирота котрий не намагається навіть вчитися, бо знає йому і так усе дадуть за рахунок інших - ви б не були настільки у захваті.

ТОму що я вважаю, що настанова ’мені усі винні’, мені усе дістанеться на шару -шкодить і самим сиротам, і суспільству.
Де ви побачили позицію хочу халяви? Ви свої бажання за чужі не ховайте.
На 100% впевнена, якби ви були на місці тієї само-мами що працюючи на 3 роботах тягне контрактника-відмінника, знаючи що його місце займає сирота котрий не намагається навіть вчитися, бо знає йому і так усе дадуть за рахунок інших - ви б не були настільки у захваті.

конкретно той випадок про коледж і сироту із двійками, котрий писала є - це престижний київський коледж, куди є конкурс на вступ, і вступити туди пощастило на бюджет не усім. Ця сирітка вступала поза конкурсом! І саме тому вона не цінує те, що отримала - це ті самі речі на сміткнику, просто в іншому вимірі!
Я колись була на коференції присяченій інклюзивній освіті. Проводила її педагог- професор, котра цією проблемою опікується, є автором безлічі наукових праць та посібників щодо психології роботи із такими дітьми, тощо. І ось їй задавали питання щодо - ’Якщо інвалід, то його треба жаліти, усе дозволяти, нічого не заставляти - правильно це?’.
І відповідь профессора для вас буде шокуючою:
’НІ! до інваліда повинні висуватися вимоги у двічі більші ніж до звичайної дітини! НІ в якомі випадку не треба робити поблажок у тих речах котрі він фізично здатен зробити, а навіть навпаки вимагати більшого! Бо це дасть такий дитині змогу далі просуватися у житті, не відчуватися ущебрним, бо він буде знати - що здаен подолати перешкоди, труднощі. А якщо усе підносити на блюдечку, розжовувати і ротик вкладати, то виходячи у дорослий світ, такі люди стикаються із суворою реальністю - і не можуть занйти себе у житті’.
Це правило, я вважаю, стосуються сиріт на 100% більше ніж, навіть інвалідів! Бо спочатку їх привчають - ой бідненьки, ось вам усе - трмайте! нехай діти при батьках секонд вдягають, курині шийки їдять - а ви сирітки, -вам все ДАДУТЬ. Із такю настоновою вони ростуть - нам усі винні, нам ПОВИННІ УСЕ ДАТИ.
У 18 років це різко закінчується. А дитина не звикла, не готова до такого - ось тут справжня пробелма і починається!
І роблять цю проблема саме такі ’захисники прав сиріток’ - котрі фкувють ’ой плямочка, ой не нове - негайно на смітник, це сирітки, як можно ой-йо-ай-ай!’

І знов про курячі шиї , мабуть батькам повинно бути соромно якщо при здорові вони не могуть забезпечити свою дитину ,нічим окрім ший

Треба було у службу соцзахисту скаржитися на них.

Ребёнок расстроился, что ему не досталась распашонка? Или те драные джинсы?

На втором видео воспитатель отвечает, что дети выбрали всё, что им нравится, а ещё своим мамам и бабушкам (представляю, что там было), а выбросили только никому не нужное.

Всегда были бюджетники, и те кто платно учиться.. так есть, и будет...предьявляйте претензии государству, не вам решать, кто должен учиться бесплатно, а кто нет...я тоже училась на отлично и платила за учебу.. и мои родители не бегали и не возмущались, что какой то там лоботряс сирота бесплатно учится, а я отличница на платном...

Блин и по фото и по видио видно что вещи б/у. Зачем детям итак обиженным жизнью нести б/у? А чего волонтеры ночью там ходят высматривают?
Последнее время сталкиваюсь с тем что у нас волонтеры все подряд кому не лень. Забываем о том что не каждый может быть этим посредником между теми кто хочет помогать и теми кто принимает эту помощь.... позволяют себе оскорбления, личными симпатиями руководствуются когда выбирают кому помочь... А это неправильно! Волонтер он должен быть психологом.
В интернаты нельзя нести все что хочется, нужно было спросить что необходимо и закупить с чеками привезти в интернат. А вещи б/у прекрасно можно отдать в церковь где малоимущие выберут себе что им нужно.

А молоимущие не обижены жизнью? Их можно обидеть предложив б/у а сиротушек нет)

А молоимущие не обижены жизнью? Их можно обидеть предложив б/у а сиротушек нет)

Из практики они сами обращаются в церковь за вещами, и могут выбрать то что им нужно. Таким семьям волонтеры вряд ли помогут, а вот церковь помогает.

А вы разницу чувствуете, между брошенными детьми которые ни в чем не виноваты, и малоимущими?

Ага і якби вашим батькам преложили вибір - то вони б 100% відмовилися від бюджетного місця задля сироти?
Хоча питання навіть не в цьому хто ДЕ навчається, а втому ЯК навчається - коли усе дістається без труда, на шару - це не цінується, така людьска натура здебільшого (ну можливо там якісь винятки але ж)... Цей ’Вася’ знає, що його не відрахують, що його будуть тягнути, тож навіть не намагається вчитис я- а навіщо? І дійсно навіщо?
НЕвже ви не розумієте шкідливості таких ’пільг’?
Ви хочете у такого наприклад доктора лікувати свою дитину? ГОтові?

Теж саме і речами бу - звичайні діти чудово бу речі носять, нічого з ними не трапляється, в них навіть думки не виникає - мама піди і викине на смітник. А тут зарпосто, щей з таким пафосом - фифи бу не беремо, тут же сиротки...
ЗИ
цікаво а чому не мені вирішувати як кому навчатися?