ДА да да• 08 ноября 2018
Вчителі української мови, допоможіть, будьте ласкаві!
Поясніть, яка різниця між складеним дієслівним присудком і додатком, вираженим неозначеною формою дієслова?
55
0
У складеного дієслівного присудка 1 компонент модальне дієслово (хотіти, могти) або фазове (почати, продовжувати). Цей присудок не можна трансформувати в конструкцію з іменниковим додатком.
Натомість додаток, виражений неозначеною формою дієслова, можна трансформувати в іменниковий додаток: наважився виступити = наважився на виступ; відмовився відповідати = відмовився від відповіді, запропонував поїхати = запропонував поїздку. Дієслово в таких конструкція не модальне, а повнозначне, має самодостатнє лексичне значення.
Натомість додаток, виражений неозначеною формою дієслова, можна трансформувати в іменниковий додаток: наважився виступити = наважився на виступ; відмовився відповідати = відмовився від відповіді, запропонував поїхати = запропонував поїздку. Дієслово в таких конструкція не модальне, а повнозначне, має самодостатнє лексичне значення.
синтаксис у восьмому. але прямо щоб додаток, виражений дієсловом,- щось я в ступорі щодо прикладу. мабуть, це поглиблений рівень
Не розглядаються такі додатки в ’поглибленому’ підручнику.
Можливо, прикладом такого додатку мають бути якісь розмовні конструкції, типу ’є що їсти’... але це тільки моє припущення.
В старому абітурієнтському довіднику і вузівському підручнику в якості прикладу додатку подано те, що в шкільному ’поглибленому’ підручнику описано як складний присудок.
Можливо, це різні точки зору на проблему, різні трактовки.
Можливо, прикладом такого додатку мають бути якісь розмовні конструкції, типу ’є що їсти’... але це тільки моє припущення.
В старому абітурієнтському довіднику і вузівському підручнику в якості прикладу додатку подано те, що в шкільному ’поглибленому’ підручнику описано як складний присудок.
Можливо, це різні точки зору на проблему, різні трактовки.
але будь-що, в ’складЕному’ присудку - фігурує слово-зв´язка. в інших випадках (’склаДНий присудок’ чи додаток) - повнозначні дієслова... може, так. як варіант.
Це 8 клас звичайної школи. Мені здається, вони не користуються поняттям ’модальне’. Треба простіше пояснення.
Знайшла правило, що нфд є додатком, коли дві дії виконують різні особи (вчив малювати, порадили відпочити).
Знайшла правило, що нфд є додатком, коли дві дії виконують різні особи (вчив малювати, порадили відпочити).
Ось приклади ’інфінітивного додатку’ з одного посібника: ’наказав косити’, ’вилізла погрітися’. Як їх трансформувати?
і взагалі, який стосунок конкретна граматична форма слова в конкретному реченні має до якихось там потенційних перетворень...
Це взагалі не предмет розгляду для школярів, я так думаю. При викладанні в непрофільних класах все, що не впливає на розвиток мовлення і правопис, не має значення. А дана проблема -вузькопрофесійна і на якість вивчення мови в шкільному обсязі не впливає.
Домашнє завдання - придумати речення з дієсловами-додатками. Дитина має розуміти, що робить.
Не дай бог, на ЗНО буде подібне завдання
Не дай бог, на ЗНО буде подібне завдання
От з вузівського підручника (академічного), 2010 рік:
’У ролі додатка може виступати суб´єктний інфінітив....’ бла-бла... ’пообіцяєте берегти’, ’уникали дивитися’.
В профільному підручнику, повторюся, за 8 клас (2016) цього в розділі ’Додаток’ уникнули взагалі. І правильно зробили! Краще читати книжки, переказувати, писати твори, працювати над помилками і заглядати в словники і правила правопису, - ніж витрачати час на незначні питання, якими, тим не менш, можна геть закрутити собі мізки...
’У ролі додатка може виступати суб´єктний інфінітив....’ бла-бла... ’пообіцяєте берегти’, ’уникали дивитися’.
В профільному підручнику, повторюся, за 8 клас (2016) цього в розділі ’Додаток’ уникнули взагалі. І правильно зробили! Краще читати книжки, переказувати, писати твори, працювати над помилками і заглядати в словники і правила правопису, - ніж витрачати час на незначні питання, якими, тим не менш, можна геть закрутити собі мізки...
УМ Заболотних 8 клас, стор. 54
’Зверніть увагу...’ і вправа 121: з поданими дієсловами складіть і заишіть речення...’
’Зверніть увагу...’ і вправа 121: з поданими дієсловами складіть і заишіть речення...’
Знаєте, вміти бути конформістом - корисна навичка. От що вам лишається, крім як узяти і зробити те що сказано: понавигадувати речень з ’хочу написати’ і ’дайте відпочити’...
От погугліть ’інфінітивний додаток’ - купа джерел буде наводити як приклад ’інфінітивного додатку’ те, що інші джерела вважають складним присудком, або складеним присудком - і жодне з цих джерел не констатує існування всіх цих трьох видів членів речення одночасно!
Значить, це якесь спірне питання.
Але досить однозначна вправа в підручнику.
От погугліть ’інфінітивний додаток’ - купа джерел буде наводити як приклад ’інфінітивного додатку’ те, що інші джерела вважають складним присудком, або складеним присудком - і жодне з цих джерел не констатує існування всіх цих трьох видів членів речення одночасно!
Значить, це якесь спірне питання.
Але досить однозначна вправа в підручнику.
’Вилізла погрітися’ - це не додаток виражений інфінітивом. Тут присудок вилізла , вилізла з якою метою? - погрітися. Отже ’погрітися’ - обставина.
Додаток може бути виражений дієслово , а саме - інфінітивом. До нього від присудка ставиться питання З.в.
Буде обов´язково 1 завдання: визначити синтаксичну роль виділених слів. І часто цей інфінітивом, який виступає додатком, і дають.
А питання З.в. звучить, мабуть, ’що РОБИТИ’ ? Чому не розглядати будь-які непоширені речення як неповні і поширені додатком чи обставиною: бо ’я косив’ - це ’я робив що? косив!’
Я згідна, що я дещо не в тему приплела оте ’вилізла погрітися’, яку Ющук у посібнику не відніс до додатків, а просто закликає відрізняти від складеного (чи складного, чи якого там) присудку.
Але я не можу не констатувати, що оце софістичне колупання з постановкою питань - просто вбиває мову і бажання щось говорити взагалі...
Або ви займаєтеся синтезом, або аналізом. Одночасно робити ці протилежно направлені дії - неможливо!
Легше вже, мабуть, використовувати традиційні латинські назви: суб´єкт, предикат... щоб хоч не плутати, який процес іде на даний момент. Ніж ото колупатися бозна з чим.
Я згідна, що я дещо не в тему приплела оте ’вилізла погрітися’, яку Ющук у посібнику не відніс до додатків, а просто закликає відрізняти від складеного (чи складного, чи якого там) присудку.
Але я не можу не констатувати, що оце софістичне колупання з постановкою питань - просто вбиває мову і бажання щось говорити взагалі...
Або ви займаєтеся синтезом, або аналізом. Одночасно робити ці протилежно направлені дії - неможливо!
Легше вже, мабуть, використовувати традиційні латинські назви: суб´єкт, предикат... щоб хоч не плутати, який процес іде на даний момент. Ніж ото колупатися бозна з чим.
То Ви ще не бачили, як визначали синтаксичну роль у реченні, де було словосполучення ’сік з яблук’.
потенційні перетворення виявляють граматичну специфіку форми. Це метод трансформацій, і його широко використовують і для пояснень, і для досліджень.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу