Я тут с краю постою• 21 декабря 2018
Вы бы жили с таким мужем? Мучает вопрос правильно я поступила или нет...
Жили 12 лет. Есть ребенок 9 лет. Квартира моя однушка от бабули.
Ему 43, поженились был начинающий, сейчас не плохой спец. Как отец и муж средний, особого интереса к семье нет, очень увлечен своим хобби, собственно из за него и расстались.
За эти годы по моему настоянию на заре семейной жизни сделал ремонт в комнате, балкон, коридор. Кухня так и осталась стоять с 87г. ему ничего не нужно. Все деньги на хобби:((
Финансовый момент последние годы, мне 25т. остальное это примерно 65т. тратил на
1.оплата квартиры,
2.два кружка,
3.покупал себе обувь и одежду в основном в стоках за границей,
4. бензин,
5. ремонт машины если нужно
6. мог оплатить поездку по Украине, раз в год как подарок на годовщину.
6.7.8.9.10. ....... ХОББИ, очень не дешевое.
На данный момент, с июня не живем. Давал 15т. с октября 5т.! очень возмущалась, его ответ ребенку хватит. Два кружка оплачивает как и раньше. За это время купил ей сапоги 2т. куртку 1800грн. рюкзак привез, цену не знаю. Игру настольную. Пару раз вкусняшки или фрукты, примерно гривен на 500грн. каждый раз.
Давал ребенку 200грн. три раза, это все.
Начинаю жалеть, но жить с ним было очень трудно. Он мало занимался домом, очень жадный на деньги на ремонты приходилось выпрашивать, страшно бесило его хобби. Когда совершил очередную покупки на большую сумму, нервы сдали, поругались очень сильно. Выгнала.
К ребенку вроде бы не плохо, не понимаю почему с октября так резко уменьшил сумму помощи.
Ему 43, поженились был начинающий, сейчас не плохой спец. Как отец и муж средний, особого интереса к семье нет, очень увлечен своим хобби, собственно из за него и расстались.
За эти годы по моему настоянию на заре семейной жизни сделал ремонт в комнате, балкон, коридор. Кухня так и осталась стоять с 87г. ему ничего не нужно. Все деньги на хобби:((
Финансовый момент последние годы, мне 25т. остальное это примерно 65т. тратил на
1.оплата квартиры,
2.два кружка,
3.покупал себе обувь и одежду в основном в стоках за границей,
4. бензин,
5. ремонт машины если нужно
6. мог оплатить поездку по Украине, раз в год как подарок на годовщину.
6.7.8.9.10. ....... ХОББИ, очень не дешевое.
На данный момент, с июня не живем. Давал 15т. с октября 5т.! очень возмущалась, его ответ ребенку хватит. Два кружка оплачивает как и раньше. За это время купил ей сапоги 2т. куртку 1800грн. рюкзак привез, цену не знаю. Игру настольную. Пару раз вкусняшки или фрукты, примерно гривен на 500грн. каждый раз.
Давал ребенку 200грн. три раза, это все.
Начинаю жалеть, но жить с ним было очень трудно. Он мало занимался домом, очень жадный на деньги на ремонты приходилось выпрашивать, страшно бесило его хобби. Когда совершил очередную покупки на большую сумму, нервы сдали, поругались очень сильно. Выгнала.
К ребенку вроде бы не плохо, не понимаю почему с октября так резко уменьшил сумму помощи.
показать весь текст
1006
1
Судя по комментарии автор в и мужик у нее был на последнем месте, а деньги на первом, увы тут два сапога пара. И на не все-все, коммуналка, кружки, отдых, машина оплачивать отдельно, с учетом авторских 7,5 К, 32 000 на продукты и одежду , нормально абсолютно.
Ответ дляЯ тут с краю постою
марки
А я мечтала, что б мой марки или монети собирал. А то у него одно хобби круче другого.
Я жила с мужем-жмотом. Я знаю о чем пишу)))
Я конечно придерживаюсь концепции, что когда жене хорошо, хорошо всей семье. Но не всегда всё так бывает стандартно. Иногда надо найти подход
Я тоже училась по чуть-чуть потихонечку обращать внимание мужа на семью без ущерба собственного достоинства. Это медленное , но верное движение
Мой муж болеет собственным бизнесом, туда тоже уходят деньги, иногда на неверные решения ( читайте как убыток). Там суммы покруче чем у автора . Но я условий ему не ставлю, делаю так чтоб ему хотелось больше тратить на семью или меня. И держу планку необходимого минимума семьи
Я конечно придерживаюсь концепции, что когда жене хорошо, хорошо всей семье. Но не всегда всё так бывает стандартно. Иногда надо найти подход
Я тоже училась по чуть-чуть потихонечку обращать внимание мужа на семью без ущерба собственного достоинства. Это медленное , но верное движение
Мой муж болеет собственным бизнесом, туда тоже уходят деньги, иногда на неверные решения ( читайте как убыток). Там суммы покруче чем у автора . Но я условий ему не ставлю, делаю так чтоб ему хотелось больше тратить на семью или меня. И держу планку необходимого минимума семьи
А какой у Вас доход?
Считаю, на ребенка 5 тыс.в месяц - норм, при условии, что купил куртку и обувь, рюкзак и игру, оплачивает кружки, покупает фрукты на 500 грн. и дал еще наличными 600 грн.
Вы очень много хотите от мужчины, которого выгнали на улицу.
Жадность фраера сгубила (с)
Считаю, на ребенка 5 тыс.в месяц - норм, при условии, что купил куртку и обувь, рюкзак и игру, оплачивает кружки, покупает фрукты на 500 грн. и дал еще наличными 600 грн.
Вы очень много хотите от мужчины, которого выгнали на улицу.
Жадность фраера сгубила (с)
Ответ дляЯ тут с краю постою
у меня всего 7500
Ну так надо было молча держаться за денежного мужа.
А теперь уже что, надо учиться жить на 7500 + 5000, что в принципе половина от 25, которые он Вам давал. Но при этом ушёл один рот из семьи. с голоду не помрёте, но и шиковать вряд ли будете.
А теперь уже что, надо учиться жить на 7500 + 5000, что в принципе половина от 25, которые он Вам давал. Но при этом ушёл один рот из семьи. с голоду не помрёте, но и шиковать вряд ли будете.
Я считаю, что раз выгнала, значит понимала, на что идёт?
Или думала, что и дальше по 25 будет отгребать за красивые глазки?
Так нет, он щас себе халупу, такую как у автора найдёт, тыщ за 10 с коммуналкой, и будет жить припеваючи, без выноса мозгов.
И всё у него будет в шоколаде.
Или думала, что и дальше по 25 будет отгребать за красивые глазки?
Так нет, он щас себе халупу, такую как у автора найдёт, тыщ за 10 с коммуналкой, и будет жить припеваючи, без выноса мозгов.
И всё у него будет в шоколаде.
Думала, что больше муж станет отдавать ей и в ногах валяться предлагая блюдечко с голубой каемочкой)
Дурак думкою багатіє?(с)
Если он, живя с ними больше, не давал, то с какой стати после изгнания будет? Это ж каким местом надо было такое ’думать’?
Явно мозги не участвовали в этом процессе... :)))
Да и щас с такими аппетитами, судя по раскатыванию губы на доходы ’отца ребенка’, адекватность явно не прослеживается...
Если он, живя с ними больше, не давал, то с какой стати после изгнания будет? Это ж каким местом надо было такое ’думать’?
Явно мозги не участвовали в этом процессе... :)))
Да и щас с такими аппетитами, судя по раскатыванию губы на доходы ’отца ребенка’, адекватность явно не прослеживается...
Не прозвучало потому что слово алименты это само собой разумеещеся
То что вы себе алчность придумали не мои проблемы
То что вы себе алчность придумали не мои проблемы
если зп официальная - подавайте на алименты - 25%. Если нет - радуйтесь 5000грн, стройте отношения...
Августа, вы все ещё тут? Плохо, что вы не отвечаете.
Для вас и для всех остальных запощу статью про обесценивание. Я не могла подобрать этих слов, но прочитав статью сразу подумала, вот оно, в самую точку!
Читайте и думайте.
Знецінення: одне з найбільш поширених психологічних насильств, вплив якого ми недооцінюємо
Подобається?
Поширити 0
За Фрейдом
“Ця стаття нічого не змінить”
Коли я розповіла знайомим, що давно збираюся написати статтю про знецінення, один з них відреагував: «Дарина, ти молодець, звичайно, але твої статті нічого не змінять. Ну прочитають їх в кращому випадку 10 тисяч людей, а решта якими були, такими і залишаться. Серйозно, корисніше було б поїхати волонтером в Африку і почати займатися реальними справами».
У відповідь я запитала, чи можна використовувати його слова в статті як класичний приклад знецінення. Він був не проти, хоча і не зрозумів, чому я назвала його «корисну пораду» знеціненням.
Як активістка я постійно чую висловлювання зі схожою структурою. Який би проект я не робила, скільки б людей в ньому не брало участь, про які б страшні речі не розповідала і які б «реальні» справи не робила, я часто отримую приблизно такий зворотний зв’язок.
“Це нічого не змінить”.
«Є люди, яким гірше».
«А у мене в житті такого не було, значить, цього не існує, проблема надумана».
«Краще б йшла і борщі варила – сім’ю заводила – дітей народжувала» (якщо ти жінка, варіантів тут небагато).
«У неї мужика нормального не було».
«Вона просто піариться, це хайп».
Реакції такого типу легко згрупувати. Припустимо, ви говорите: «У мене депресія» або «Одного разу мені зробили дуже боляче». Ось найпоширеніші типи знецінення.
«Будь вище цього, не звертай уваги». (Інакше кажучи: «Мовчи, цурайся і приховуй, нічого не роби, чекай, коли саме мине».)
«Не стався так серйозно до себе, будь простіше». (Це можна перевести як «Ти занадто високої думки про себе і свої переживання».)
«А ось у мене було набагато гірше, зараз я тобі розповім». (І від цього, звичайно, повинно стати легше, від того, що комусь було гірше. Варіант: «А в Африці діти голодують, їм би твої проблеми».)
«А тобі не здалося?» (Навіть не знаю, як можна відповісти на таке питання, тільки уявіть: «Так, мені не було боляче, мені здалося!»)
Щоб спиратися не тільки на свій досвід, я попросила інших людей описати ситуації зі свого життя, коли вони відчували, що відбувається знецінення. Мені написали 130 осіб. Процитую декілька типових ситуацій.
– У мене післяпологова депресія.
– Ой, та нісенітниця, всі народжують, всі якось справляються. (Варіантів було багато: раніше баби в полі народжували, а у мене четверо і нічого, ви просто не любите дитини і т. д.)
або
Батьки: «Навіщо тобі йти вчитися, ти ж все одно за цією спеціальністю працювати не будеш». Вони ж: «До психолога немає сенсу йти, він тобі не допоможе».
або
Я сортую і відводжу сміття на відповідні пункти збору. Уже не раз чула: «Це нічого не змінить, ви б краще зайнялися чимось іншим».
Після читання подібних історій хочеться запропонувати кожному провести експеримент зі своєю френдстрічкою: розпитати, з яким знеціненням зіштвхувалися ваші друзі і знайомі, як вони до цього ставляться, як це впливає на їхню поведінку. І ви усвідомлюєте масштаб і системність проблеми. Або можна просто відкрити коментарі до будь-якої статті про дискримінацію будь-якої групи людей, в тому числі до статей на порталі «Такі справи». На жаль, дуже багато реакцій вписуються в тезу: «Ви і ваш труд марні, а проблеми не існує, та й вас не існує теж».
Знецінення вшиті в нашу мову – навіть на «дякую» ми машинально реагуємо фразою «немає за що». Але якщо вдуматися, то чому нема за що? Якщо ми зробили щось хороше (а іноді це означає «складне»), то чому ми говоримо, що нам це нічого не коштувало? Знецінення (і самознецінення) – це настільки звична побутова практика, що багато виявляються просто нечутливі до її розпізнавання в своїй мові. Адже ми начебто нічого поганого не мали на увазі, хотіли підтримати людину в біді, а в підсумку самі не помітили, як звели все до себе і своїх переживань: «А у мене ось і гірше було». Або ми хотіли сказати, що нам шкода, що не всі люди будуть мати доступ до того чи іншого хорошого матеріалу, а вийшло: «Цим нічого не доб’єшся». Одна з ознак знецінюється висловлювання – це перетягування ковдри на себе, на свої почуття, на те, як вчинили б ви. Це імперативні інтерпретації почуттів іншого: «Ні, тобі не боляче, ти прикидаєшся», «Ні, не так уже й сильно ти і втомилася». Непрохані оцінки ( «Теж мені досягнення») або непрохані поради ( «Ти б краще зробила ось це»), які говорять про те, що ми не чуємо іншої людини, зменшуємо те, що для нього важливо.
Але найгірше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. У відносинах між людьми воно може мати накопичувальний ефект і діяти руйнівно. Наприклад, людина поруч з нами (дитина, дружина, партнер – хто завгодно) перестає відчувати себе значущим і важливим, адеква
Для вас и для всех остальных запощу статью про обесценивание. Я не могла подобрать этих слов, но прочитав статью сразу подумала, вот оно, в самую точку!
Читайте и думайте.
Знецінення: одне з найбільш поширених психологічних насильств, вплив якого ми недооцінюємо
Подобається?
Поширити 0
За Фрейдом
“Ця стаття нічого не змінить”
Коли я розповіла знайомим, що давно збираюся написати статтю про знецінення, один з них відреагував: «Дарина, ти молодець, звичайно, але твої статті нічого не змінять. Ну прочитають їх в кращому випадку 10 тисяч людей, а решта якими були, такими і залишаться. Серйозно, корисніше було б поїхати волонтером в Африку і почати займатися реальними справами».
У відповідь я запитала, чи можна використовувати його слова в статті як класичний приклад знецінення. Він був не проти, хоча і не зрозумів, чому я назвала його «корисну пораду» знеціненням.
Як активістка я постійно чую висловлювання зі схожою структурою. Який би проект я не робила, скільки б людей в ньому не брало участь, про які б страшні речі не розповідала і які б «реальні» справи не робила, я часто отримую приблизно такий зворотний зв’язок.
“Це нічого не змінить”.
«Є люди, яким гірше».
«А у мене в житті такого не було, значить, цього не існує, проблема надумана».
«Краще б йшла і борщі варила – сім’ю заводила – дітей народжувала» (якщо ти жінка, варіантів тут небагато).
«У неї мужика нормального не було».
«Вона просто піариться, це хайп».
Реакції такого типу легко згрупувати. Припустимо, ви говорите: «У мене депресія» або «Одного разу мені зробили дуже боляче». Ось найпоширеніші типи знецінення.
«Будь вище цього, не звертай уваги». (Інакше кажучи: «Мовчи, цурайся і приховуй, нічого не роби, чекай, коли саме мине».)
«Не стався так серйозно до себе, будь простіше». (Це можна перевести як «Ти занадто високої думки про себе і свої переживання».)
«А ось у мене було набагато гірше, зараз я тобі розповім». (І від цього, звичайно, повинно стати легше, від того, що комусь було гірше. Варіант: «А в Африці діти голодують, їм би твої проблеми».)
«А тобі не здалося?» (Навіть не знаю, як можна відповісти на таке питання, тільки уявіть: «Так, мені не було боляче, мені здалося!»)
Щоб спиратися не тільки на свій досвід, я попросила інших людей описати ситуації зі свого життя, коли вони відчували, що відбувається знецінення. Мені написали 130 осіб. Процитую декілька типових ситуацій.
– У мене післяпологова депресія.
– Ой, та нісенітниця, всі народжують, всі якось справляються. (Варіантів було багато: раніше баби в полі народжували, а у мене четверо і нічого, ви просто не любите дитини і т. д.)
або
Батьки: «Навіщо тобі йти вчитися, ти ж все одно за цією спеціальністю працювати не будеш». Вони ж: «До психолога немає сенсу йти, він тобі не допоможе».
або
Я сортую і відводжу сміття на відповідні пункти збору. Уже не раз чула: «Це нічого не змінить, ви б краще зайнялися чимось іншим».
Після читання подібних історій хочеться запропонувати кожному провести експеримент зі своєю френдстрічкою: розпитати, з яким знеціненням зіштвхувалися ваші друзі і знайомі, як вони до цього ставляться, як це впливає на їхню поведінку. І ви усвідомлюєте масштаб і системність проблеми. Або можна просто відкрити коментарі до будь-якої статті про дискримінацію будь-якої групи людей, в тому числі до статей на порталі «Такі справи». На жаль, дуже багато реакцій вписуються в тезу: «Ви і ваш труд марні, а проблеми не існує, та й вас не існує теж».
Знецінення вшиті в нашу мову – навіть на «дякую» ми машинально реагуємо фразою «немає за що». Але якщо вдуматися, то чому нема за що? Якщо ми зробили щось хороше (а іноді це означає «складне»), то чому ми говоримо, що нам це нічого не коштувало? Знецінення (і самознецінення) – це настільки звична побутова практика, що багато виявляються просто нечутливі до її розпізнавання в своїй мові. Адже ми начебто нічого поганого не мали на увазі, хотіли підтримати людину в біді, а в підсумку самі не помітили, як звели все до себе і своїх переживань: «А у мене ось і гірше було». Або ми хотіли сказати, що нам шкода, що не всі люди будуть мати доступ до того чи іншого хорошого матеріалу, а вийшло: «Цим нічого не доб’єшся». Одна з ознак знецінюється висловлювання – це перетягування ковдри на себе, на свої почуття, на те, як вчинили б ви. Це імперативні інтерпретації почуттів іншого: «Ні, тобі не боляче, ти прикидаєшся», «Ні, не так уже й сильно ти і втомилася». Непрохані оцінки ( «Теж мені досягнення») або непрохані поради ( «Ти б краще зробила ось це»), які говорять про те, що ми не чуємо іншої людини, зменшуємо те, що для нього важливо.
Але найгірше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. У відносинах між людьми воно може мати накопичувальний ефект і діяти руйнівно. Наприклад, людина поруч з нами (дитина, дружина, партнер – хто завгодно) перестає відчувати себе значущим і важливим, адеква
РЖУ НЕМОГУ))))) Доход 90 000 грн. и ЖЫТь в квартире от бабульке с ремонтом кухни с 87 года))))) Бедный ребенок с такими родителями (если ето история - правда)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу