ЦыбаФу• 19 июня 2019
Дитина все нищить. В кого ще були такі проблеми і як на це вплинути?
Дитині 2,4р. Нищить все, що потрапляє до рук.
Навіть коли купуєш нову іграшку, носиться зо 20-30хв, радіє, дякує, грається, а далі все - кидає, б"є, розламує, розриває.
Не лише іграшки, а все. Квіточки, листочки, вазончики, книжки, мобільний, мишку, монітор, шафу, посуд і т.д.
Ніякі вмовляння і навіть крик не діє. Коли відбираю предмет знущання - істерика. Що робити? В кого таке було? Чи минулося? Як навчити дитину цінувати речі, берегти?
Навіть коли купуєш нову іграшку, носиться зо 20-30хв, радіє, дякує, грається, а далі все - кидає, б"є, розламує, розриває.
Не лише іграшки, а все. Квіточки, листочки, вазончики, книжки, мобільний, мишку, монітор, шафу, посуд і т.д.
Ніякі вмовляння і навіть крик не діє. Коли відбираю предмет знущання - істерика. Що робити? В кого таке було? Чи минулося? Як навчити дитину цінувати речі, берегти?
показать весь текст
54
0
Так это нормально явление, если сам бросает и подымает. Он действительно так познает мир! Ему важны все звуки, тактильные ощущения, Ваше внимание и именно Ваша реакция!
Я сама ору , ругаю, но толк есть...надо перетерпеть....
У меня погодки
Я сама ору , ругаю, но толк есть...надо перетерпеть....
У меня погодки
У меня странный ребенок....он через разнос дома мир не познавал. Познавал через совместное творчество, через развивающие игрушки, игры, развивающие мелкую моторику. Ходили в игровые комнаты, с 2,5 лет в театр на спектакли. У меня нет ни единой испорченной ребенком вещи за его пять лет. Ни одной.
Ответ дляЦыбаФу
Я реально хвилююсь вже. Жодної цілої цяцьки. Орхи не встигають зацвісти - він їх жмакає і все, нема. Вчора нічник розламав, теж нема вже. На мобільному моєму мультики вмикаю - кидається ним, побив екран. Мене лякає, що навіть щось дуже гарне для нього не має жодної цінності. Він знає, що буде якщо кинути чи вдарити і однак те робить при чому махає пальчиком і каже ’ну-ну-ну’. І коли бачить результат - йому не шкода понищеного
Я боюся, що йому й людей не шкода буде. Дарма хвилююся?
Я боюся, що йому й людей не шкода буде. Дарма хвилююся?
конечно не зря волнуетесь, это не нормально, и 2,4 это уже ребенок понимает что делает! Как-то мой сын в года полтора увидел как мальчишки кидаются камнями и себе давай, прикольно же, пулял во всех и везде, объяснила, наказала, не дошло, продолжил, треснула по рукам (не в шутку, а с силой) очень плакал, но камни не берет в руки по сей день.
Познает мир. По какой-то причине именно этот аспект для него актуален, надо максимально восполнить.
Просто нам порекомендовали Логопедический садик. А там есть отдельная группа для детей с зпр. С детьми занимались дефектолог, психолог и логопед. Всё это можно найти на ютюбе. Но меня дочка вообще не слушала, начинала дурачиться. В садике много деревянных игрушек для развития. С ними дети учатся различать цвета, считать, логически мыслить. Ещё поделки, игры с карточками. Просто мне советовали играть с ребенком и всё комментировать, но дома вечно нет времени. Потому садик стал выходом из ситуации.
У меня четверо детей. Со старшими я могла бы бить себя кулаком в грудь, крича о том, КАК правильно воспитывать. Младший заставил снять корону и углубиться в вопросы развития и психологию детей.
Много раз упоминался в советах игнор. Запомните, игнор это есть эмоциональное насилие. Делая так с ребёнком, вы растите жертву.
Ответ дляЦыбаФу
Я реально хвилююсь вже. Жодної цілої цяцьки. Орхи не встигають зацвісти - він їх жмакає і все, нема. Вчора нічник розламав, теж нема вже. На мобільному моєму мультики вмикаю - кидається ним, побив екран. Мене лякає, що навіть щось дуже гарне для нього не має жодної цінності. Він знає, що буде якщо кинути чи вдарити і однак те робить при чому махає пальчиком і каже ’ну-ну-ну’. І коли бачить результат - йому не шкода понищеного Я боюся, що йому й людей не шкода буде. Дарма хвилююся?
Я боюся, що йому й людей не шкода буде. Дарма хвилююся?
да полетят в меня тапки... Но мой сын примерно в таком же возрасте просто получил по рукам, когда ободрал цветок и разбил вазон. Да, резко, но после этого не было ни бросаний ни истерик по этому поводу.
Я не відразу їх збирала, вони могли весь день провалятись. Він навіть наступав на них або перечіплявся і я пояснювала чому так. Було кілька разів, що я просила зібрати каструлі й покласти назад до шафки і він клав.
Я й не дивилась, я ті мульти вже цитувати можу. Перед сном вмикаю за його бажанням або він сам вмикає і бавимося допоки не засне.
Я теж на це сподіваюсь. Навіть надаю йому можливість самому обрати собі іграшку з надією, що не буде її ламати.
Раніше кричала, а тепер або взагалі ніяк не реагую(просто спостерігаю і ая-яйкаю якщо то не загрожує здоров’ю - може в лампу чимось кидати чи розетку крутити), або забираю і заспокоюю його потім.
Раніше кричала, а тепер або взагалі ніяк не реагую(просто спостерігаю і ая-яйкаю якщо то не загрожує здоров’ю - може в лампу чимось кидати чи розетку крутити), або забираю і заспокоюю його потім.
В мене багато племінників і нічого такого, тому я так переймаюся. Я дуже цінувала іграшки в дитинстві і коли хтось ламав мою цяцьку - була трагедія для мене, сама - ніколи.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу