дитині зараз 2 роки та 5 місяців. Склалась наступна ситуація: дитина завжди тільки зі мною та чоловіком, але любить діток, грається з ними, без проблем.
На разі, я маю вийти на роботу: моя колега переїздить іі я маю повернутиь на своє місце. Якщо я вийду в червні, коли дитині буде три роки-місце не буде збережено за мною. Всі приватні садчки в приватному секторі, а це їхати на марштурці і йти від дороги хв 10, або таксі. А потім на роботу до Києва. Вирішили ми підти в державний садочок, в межах двух хвилин від дому. Ох, завідуюча мені не сподобалась: чия прийшла коли в неї настрою не було, чи я їй теж не сподобалась, ну залишила документи і пішла на знайомство з вихователем.
Основний вихователь -молода дівчина, в неї теж дитина три роки, я так розумію в тій же групі і на підміні вихователь постарше, але підхід має до діток.
Були ми вперше з дитиною на минулому тижні. Він погрався дві години з 10 до 12, потім був о годині і захворів. Сьогодні знову повела, і була вже третій вихователь. Дитина вже на дворі садочку плакала, не хотів роздягатись, вона його забрала і я вийшла. Пройшла круг по садочку і зайшла в групу.Там двері прозорі, але довгий коридор. Мене не видно, але діток мені чути.
Мій плаче, плаче, плаче. Стоїть біля дверей. До нього за півгодини ніхто не підійшов, не загуляв, нічого. Завбрала через 40 хв, охрипшого. Не подумайте, я не яжемать, я розумію діток багато, АЛЕ вихователь з нянею говорили голосно на свої теми, до дітей не дуже. Коли я забирала малого, я запитала, чому не заспокоїли , не відволікли, вона сказала, що я ходила під вікнами і він від йього плакав, і взагалі він не плакав, а грався. Хоча, я стояла біля шкафчиків і чула.
Завтра буде той вихователь що на підміні, та що постарше.
Я панікую. Мені виходити через 2 тині на роботу, а дитина кричить в садочку, ще він там не спав, не їв. Лише сьогодні був 40 хв з яких весь час плакав.
скажіть, я щось не так роблю?
може пошукати інший садочок? блін, я реально не знаю. Я йому пояснюю, що ти пограйся, знайди друзів і мама тебе забере.
Але ніякого прогресу немає.
Вибачте, що так багато написала.
Ще він погано розмовляє, це теж мене турбує.
Лікарі кажуть що нема відхилень від норми, він же все розуміє.
дякую хто дочитав і надіюсь, з боку виднішеви мені щось порадите
На разі, я маю вийти на роботу: моя колега переїздить іі я маю повернутиь на своє місце. Якщо я вийду в червні, коли дитині буде три роки-місце не буде збережено за мною. Всі приватні садчки в приватному секторі, а це їхати на марштурці і йти від дороги хв 10, або таксі. А потім на роботу до Києва. Вирішили ми підти в державний садочок, в межах двух хвилин від дому. Ох, завідуюча мені не сподобалась: чия прийшла коли в неї настрою не було, чи я їй теж не сподобалась, ну залишила документи і пішла на знайомство з вихователем.
Основний вихователь -молода дівчина, в неї теж дитина три роки, я так розумію в тій же групі і на підміні вихователь постарше, але підхід має до діток.
Були ми вперше з дитиною на минулому тижні. Він погрався дві години з 10 до 12, потім був о годині і захворів. Сьогодні знову повела, і була вже третій вихователь. Дитина вже на дворі садочку плакала, не хотів роздягатись, вона його забрала і я вийшла. Пройшла круг по садочку і зайшла в групу.Там двері прозорі, але довгий коридор. Мене не видно, але діток мені чути.
Мій плаче, плаче, плаче. Стоїть біля дверей. До нього за півгодини ніхто не підійшов, не загуляв, нічого. Завбрала через 40 хв, охрипшого. Не подумайте, я не яжемать, я розумію діток багато, АЛЕ вихователь з нянею говорили голосно на свої теми, до дітей не дуже. Коли я забирала малого, я запитала, чому не заспокоїли , не відволікли, вона сказала, що я ходила під вікнами і він від йього плакав, і взагалі він не плакав, а грався. Хоча, я стояла біля шкафчиків і чула.
Завтра буде той вихователь що на підміні, та що постарше.
Я панікую. Мені виходити через 2 тині на роботу, а дитина кричить в садочку, ще він там не спав, не їв. Лише сьогодні був 40 хв з яких весь час плакав.
скажіть, я щось не так роблю?
може пошукати інший садочок? блін, я реально не знаю. Я йому пояснюю, що ти пограйся, знайди друзів і мама тебе забере.
Але ніякого прогресу немає.
Вибачте, що так багато написала.
Ще він погано розмовляє, це теж мене турбує.
Лікарі кажуть що нема відхилень від норми, він же все розуміє.
дякую хто дочитав і надіюсь, з боку виднішеви мені щось порадите
43
0
В гос саду такое отношение... увы..
Мы отдади в частный. Идти пешком 10 мин, потом ехать 10 мин и опять идти 10 мин..
Зато ребенку хорошо. 10 детей и 2 аоспитателя+ няня
Мы отдади в частный. Идти пешком 10 мин, потом ехать 10 мин и опять идти 10 мин..
Зато ребенку хорошо. 10 детей и 2 аоспитателя+ няня
Якщо є можливість - няня. Просто всі пишуть, що адаптація - 2 тижні, але я думаю, що більше, не менше місяця. Тим паче, що дитина ще може хворіти - віруси. Або просіть дідусів/бабусь бути на підміні.
P.S. ж вірогідність того, що дитині не підходять вихователі, можливо, ситуація в іншому садочку це змінить
P.S. ж вірогідність того, що дитині не підходять вихователі, можливо, ситуація в іншому садочку це змінить
А смысл вам выходить на работу? Помимо адаптации, больничные будут постоянно. Вас отпустят? Есть кому сидеть с ребенком ?
Моя пол года с плачем (воем) в садик ходила. Воспитатели там хорошие, добрые (лично их знаю).
Но ребенок привыкший к маме, ему тяжело расстаться на время.
Привыкнет.
Конечно мне не понравилось, что ваши не успокаивали ребенка.
У нас уводили и завлекали, то рисовать, то играть.
Дети мои пахли духами воспитателя, она их на руки садила и отвлекала чем то.
Но ребенок привыкший к маме, ему тяжело расстаться на время.
Привыкнет.
Конечно мне не понравилось, что ваши не успокаивали ребенка.
У нас уводили и завлекали, то рисовать, то играть.
Дети мои пахли духами воспитателя, она их на руки садила и отвлекала чем то.
Я продлевала декрет на год, так как помимо тяжелой психологической адаптации в саду дочка еще и каждый месяц болела, 3-4 дня в саду, 3 недели дома. И так до весны.
Я с вами согласна, для таких маленьких , 2 недели мало .
И все зависит от воспитателя. Мало кто будет успокаивать , и переживать за вашего ребенка . Иногда ’ благодарности ’ материальные меняют ситуацию. Но не всегда ..от человека зависит .
И все зависит от воспитателя. Мало кто будет успокаивать , и переживать за вашего ребенка . Иногда ’ благодарности ’ материальные меняют ситуацию. Но не всегда ..от человека зависит .
Доброго дня.Не треба так панікувати.Я свого сина віддала у державний садочок рівно в 2 роки.1) Не їв 2 неділі нічого,тільки хліб,булку і чай.2)Зразу зранку плакав,не хотів йти,довго вмовляла.3) Я теж ходила під вікнами,стояла в роздягальні, тільки щоб не бачив.Це нормально.І ще,заспокойтеся,хлопчики до 3 років погано розмовляють.В колективі розговориться.
Я навіть годувала вдома вранці,бо не їв у садочку.Купила і принесла горщик зі спинкою,бо боявся сідати на горщик,вони там дорожні пластикові,перекидаються.Забирала після сну.З тих пір,як пішов у садочок,мій син не їсть молочних і манну каші,сирники,не п´є молоко.Пішли на хитрощі,даємо какао.
Давайте з собою з дому іграшку,щоб спати,ведмедика середнього розміру 25-30 см.Це частинка дому,він швидше звикне.
’скажіть, я щось не так роблю?’
Говорю.
Нельзя адаптировать ребенка за две недели. На это нужно больше времени.
Говорю.
Нельзя адаптировать ребенка за две недели. На это нужно больше времени.
....какая работа?.....а то,что помимо морального привыкания к саду,ребенок еще и физически будет привыкать (то есть болеть прямо говоря) Вы не подумали?.
Мой плакал первые нес-ко дней, приходил, садился на стул и час стонал. Потом ещё 3 недели!!! сидел на стуле, не кушал, не играл. А потом все как переключилось наоборот. Сейчас ходит на весь день. Протестует, если забирать в обед.
Ничего не посоветую. Расскажу свой опыт. Живем в Бельгии. В 3 месяца отдала малого в садик. В первый день спросила можно ли прийти днем и посмотреть как он. Сказали - нет. Если что то будет не так - мы позвоним. Плакал первые раз 5 ( в неделю был 2.5 дня в саду ). Потом всегда с удовольствием ходил в сад. До 2 с половиной лет. С 2,6 ходит в школу ( необязательная, обязательная с 5 лет ). С удовольствием ходит. Хотя говорит тоже плохо. Понимает все что говорят, но сам практически не говорит на нидерландском. Т е никакой адоптации не было вообще. Болезней тоже. Один раз болел в саду. Но насморк здесь не считают болезнью. Дети с соплями идут в сад. И гуляют на улице.
Такого нет - что бы ребенок плакал и никто не подходил к нему. Но - никто бы и маме не разрешил стоять и подглядывать полчаса, на мой взгляд это дичь какая то.
Такого нет - что бы ребенок плакал и никто не подходил к нему. Но - никто бы и маме не разрешил стоять и подглядывать полчаса, на мой взгляд это дичь какая то.
Я думаю, что в данном случае ребенку будет плохо в садике. У вас сердце не на месте. Представьте он целый день так выть будет. Что от нервов останется?
ну да,ну да...)))Вы тут статистику изучили,сколько дней в первый год сада ребенок проводит дома?)))))))))))))
кепівництво закриває оі на лікарняні, і я можу робити удальонно, це ми обсудили. НЕ тільки в мене в колективі дитина маленька
еще маленький он не будет сам заводить друзей в таком возрасте, постоянно говорите мама тебя очень любит и когда ты уходишь в садик очень скучает и обязательно тебя заберет сориентируйте когда после обеда, после игры и т д , привыкнет, мы то же самое проходили в 3 года за неделю начал оставаться на сон, бывают сложные дети единицы но и они адаптировались, главное не делать больших перерывов в посещении
это я к тому,что если у Вас нет помощников,то я не знаю какой работодатель выдержит нескончаемые больничные.А вообще,если у Вас есть цель-выйти на работу.То,че тогда под дверью стоять переживать?..Отвели,а там уже как справятся...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу