Лучше родить двоих детей, вдруг один из них умрет...

Вашей подруге лучше психиатра хорошего, а не ребёнка

Я уверена, что это одна из наиболее частых причин, по которой рожают второго планового ребенка. Просто в этом мало кто признается даже себе.

Я лично встречала семьи с одним ребенком ,который оказался бесплодный, либо рано погиб.
кажется , что это так маловероятно и с тобой этого точно не будет.
а как то и не редкость.
разумное зерно в этом есть.
мне не приятна мысль, что меня не кому будет похоронить, помнить, все нажитое перейдет левым людям и род твой оборвется.

Наивненько. Только здесь темы через одну, как сильно любят друг друга такие братья /сестры, наследство делят)) И не общаются годами и только и спрашивают Почему я должна... А Вы о какой то помощи)

А лучше 2 психиатра))) вдруг один из них умрет или уедет жить на другой конец света.
А по сути подруга права, очень много детей умирает. Посмотрите статистику. И если произойдет нещастный случай, родители смогут жить ради второго ребенка. Рожаем мы ДЛЯ СЕБЯ. Это выбор конкретной женщины: для нее лучше быть мамой одного живого ребенка и одного мертвого ребенка, чем мамой одного мертвого ребенка.

Знаю две семьи в которых погибли дети. В первом случае три сына в автомобильной аварии( парни ехали с работы).Второй случай,сын и дочь тоже в автомобильной аварии.

Моя мамаша тоже так говорила,поэтому двоих нас сестрой родила.Но мы выросли и не общаемся с друг другом в том числе с матерью.

Получается те, кто рожают бтольше на случай, если один умрет, должны запретить детям вместе куда-то ездить. ’Мама не для того вас рожала прозапас, чтоб вы в один день взяли и погибли, по-одному хотя-бы, чтоб маме отрада была’
А ведь так получается?

Что???! Теперь прочтите то, что Вы написали. Норм?

Сочувствую.
Но ваша история не о количестве детей а о человеческой непорядочности и предательстве. Думаете имея одного ребенка ваши родители были бы лучшими людьми?

Что у вас за окружение такое?
У меня практически все мои знакомые и друзья имеют брата или сестру и у них прекрасные отношения! Я всегда завидовала им белой завистью, я одна в семье!
И да, если у человека на первом плане наследство и деньги, то для него все вокруг будут врагами. (родители и собственные дети не исключение)

Які всі мудрі, коли знаходяться ще у молодому дітородному віці. Море їм по коліна. Згадаєте через років 10-15 свої слова, тоді можна буде говорити.
Зараз ви ще молоді, діти маленькі, красота. Ви потрібні і своїм батькам, і своїм дітям, і свому чоловіку, і взагалі в суспільстві ви ще не повністю використаний матеріал, тож теж потрібні.
А ось десь так після років 50ти , а то й 45, коли життя уже основне і найцікавіше прожите, в більшості своїй буде добре шкодувати над своїми гоноровими ’одна дитина супер, інших не треба, бо я не така’. Люди по своїй сутності всі егоїсти, кожен хоче бути потрібним. Та кому ви будете побтрібні в років 50+, крім своїх дітей? А в 60+?
І будете хотіти і уваги, і допомоги, і внуків. Фіг ви будете тішитись від того, що лишилась сама в 60+, багато в такому віці уже вдови, а хто ні - так радості вже тої від чоловіка нема. Хіба ви мільйонери, може гпоші вас потішать. Ось лишетесь десь у задрипанську своєму самі, а ваш ненаглядний виплеканий син чи дочка поїде в світ за очі і будете хіба скайпу тішитись. Ось тоді якраз ви й будете шкодувати. А зараз звичайно, що ні. Молоді, перспективні, дитина одна є та й супер, а всі, хто думає інакше - егоїсти і страшні люди. Та воно так і є. І ви такі ж.
Звичайно, ситуації бувають різні, але у старості, всі у кого була одна дитина -шкодують усі. Просто хтось це говорить, а хтось ні, а то й ще й навпаки підбурить інших, щоб зробили ту ж саму прмилку, що й вони.
Це знаєте - як город засадити чи плодові дерева чи кущі. Чим більше засадиш, тим більше потім отримаєш. Звісно, це потребує великої праці і сили волі, але воно того варте.

Так 74 - это ещё относительно. молодой возраст. Не 94 же.