Когда отменят суржик?

Нiкагда

Кстати, насчет надеяться.

суржик впитывается с молоком матери... начните с семьи и поменьше эмоций.

Так у нас нет нигде чисто говорящих на укр )
ТВ и лекции в универе в расчет не берем, там обязаны.
А в быту нигде укр чистого нет. Как бы ни хотелось этого всем псевдопатриотам.
Везде то чистый русский, к счастью, не коверканый, или дикий суржик, якобы это укр язык:
Мамо, в пятныцю йиду домой, прыготовь шото вкуснэ, или Прывет, Катя ну шо там було вчера порозказуй мени быстренько - вот и весь укр язык )
На Западной тоже украинского нет, чистый суржик, смесь укр слов с польскими, венгерскими и прочими. А это далеко не укр язык.

Вывод - никогда суржик не исчезнет. Увы.

А чем вам не угодило надіятися?

’НАДІЯТИСЯ , СПОДІВАТИСЯ
коли надіятися, а коли сподіватися?
Збігаються у значенні “очікувати на щось позитивне, радісне й бути впевненим у можливості його здійснення”. І в контексті, який зумовлює вживання лексеми саме в такому розумінні, можна поставити кожне з цих дієслів. Тому деякі мовці вважають їх синонімічними і використовують паралельно. Оскільки другі значення в них різні (надіятися – “покладатися на когось, щось”, сподіватися – “передбачати”, “підозрювати”, “чекати з побоюванням гіршого”), виникають стилістичні труднощі. По-перше, не варто вживати надіятися, коли йдеться про негативне, наприклад: “Хворий не надіявся, що опиниться в інвалідному візку”, “Батьки не надіялися, що син завалить екзамени”. У обох прикладах замість надіятися слід поставити сподіватися. По-друге, не можна використовувати слово сподіватися в значенні “покладатися на когось, щось”. Приміром, у реченні “Автор сподівався на літредактора і не подбав про стилістичне оформлення статті” доречним було б дієслово надіятися, а не сподіватися´.

вот ваш никто точно в тему.. Не несите пургу, не мытье так катаньем украинцы будут говорить украинский языком.

Ну, да, а еще при совке нас учили, что подснежник по украински- ’пролісок’, а теперь и ’пролісок’ и ’підсніжник’...
Суржик отменили, теперь это вариации украинского?...

Ага, конечно )
Ерунда полная. Но вы надейтесь, да...

ой... я тетка взрослая, видели таких борзых

Это невежество, пролесок и подснежник - разные растения.

А где борзость ?
Вы во всех ответах видите борзость?)
Я уверена в том, что писала выше
Вы можете быть уверены в своём. Зачем об этом говорить вообще

пролісок - это другой цветок, по крайней мере сейчас

Нікогда цего не буде, дажи не чикайте.

Можна подумати, що всі російськомовні в Україні ідеальною російською без помилок та акценту говорять.

Так он всегда другим был по ботанической классификации, даже цвет у него синий, в то время как подснежники белые

могу прокомментировать-- вы изначально не верите в Украину, вам на нее НАСРАТЬ, а потому начиная с начала прошлого столетия и до сих пор Украина пытается вернуть себе идентичность. А вы просто захлебнулись от отвращения

Да, гаварим и пишим идиальна и бес окцента

а ви літературним ’язиком’ спілкуєтесь виключно? Не суржик, а говірки, це притаманно всім мовам світу. Звичайно, деякі люди говорять так, що гидко слухати, але далеко не скрізь, вина тому совок і силове навязування російської мови українцям. Он вам і ваших предків змусили розмовляти мовою агресора, і ви ще й цим пишаєтеся, уявляєте з якою зневагою на вас дивляця старші брати з півночі?

Так они и не навязываются. А тут, вместо рекламы украинского языка и борьбы за чистоту- борьба с придуманным врагом

чим вас ’підсніжник’ не влаштовує? логічне утворення слова. ЯКщо ви не знали, то мови змінюються з часом, 100 років назад розмовляли по іншому на всіх мовах

Шо вам вже діалект наш мішає? А самі то тихенько удома говіркаєте- мамо, спечи мені пляцочок, гай куди потікали тийво кури, ану я тобі всиплю борщу, давай полумисок , чи не загонь курчат, бо я тебе штрикну заре буком. Так я вам і повірела, шо нє!

Ну, да, особенно ’на всіх мовах’, а не ’всіма’... Вот и я о чем...

На Анжелу ви схожі, підписана в інстє, так говорить, як ви))

Прикольно) не все поняла, но звучит интересно)

Скоро в усіх супремаркетах країни, чикайте

И снова заглянем в словарь...

Говорити різними мовами (на різних мовах) — не розуміти один одного. [Хвора:] Не хтіла б я тебе вразити, сестро, Та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка, I, 1951, 117); Як би ми з тобою не говорили, все рівно не зрозуміємо один одного, бо говоримо на різних мовах. Ти хочеш, щоб у тебе було повне горище хліба і чотири пари чобіт, а я хочу, щоб до всього цього в нас ще росла й чорна металургія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29); Гострий на мову — те саме, що Гострий на слово (див. гострий). [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (Марко Кропивницький, II, 1958, 115);