Вакцинация, ковид, нашла статью, может кому-то будет интересно.

Все же мониторинг антител очень желателен, а не так как у нас агитируют. Симптомов нет- все на вакцинацию.
Алгоритм оцінки доцільності і безпечності застосування вакцинації від COVID‑19 з урахуванням відсутності даних про мінімальний захисний рівень антитіл до SARS-CoV‑2

У ситуації, що склалася, необхідно виходити з того, що в осіб, які перенесли COVID‑19 і одужали, імунітет до ­SARS-CoV‑2 зберігається протягом 3-6 міс, а активний – ​не менше 3 місяців. Врахуймо й те, що в багатьох пацієнтів була безсимптомна форма COVID‑19, а також той факт, що значна частина осіб, які перенесли за останні 6 міс ГРВІ, на момент захворювання не обстежені щодо COVID‑19. Не варто забувати і про серйозну небезпеку розвитку на тлі вакцинації так званого антитілозалежного ефекту посилення інфекції [12].

Передусім необхідно розділити пацієнтів на 2 групи: перша – ​це ті, хто перехворів на COVID‑19, друга – ​особи, які не хворіли на COVID‑19.

Тепер необхідно оцінити доцільність і необхідність вакцинації для кожної з двох груп.

Для першої групи

Вакцинація недоцільна, якщо людина перенесла COVID‑19, що підтверджено даними ПЛР-аналізу і/або наявністю в неї антитіл до SARS-CoV‑2, причому від моменту одужання минуло не більше 3 місяців. З ­огляду на теоретичну можливість розвитку серйозних побічних ефектів у вигляді анафілактичних реакцій, вакцинація може бути навіть небезпечною.
Якщо людина хворіла на COVID‑19, що підтверджено даними ПЛР-аналізу і/або наявністю в неї антитіл до ­SARS-CoV‑2 і з моменту одужання минуло понад 3 міс, – ​потрібен моніторинг наявності в пацієнта антиковідних антитіл. Якщо IgG до ­SARS-CoV‑2 у такої особи зберігаються – ​вакцинація недоцільна, якщо ж антитіла зникають – ​щеплення показане.

Для другої групи перед вакцинацією обов’язковою умовою є дослідження на наявність у пацієнтів антиковідних антитіл класів IgM і IgG.

Якщо одночасно виявлені IgM і IgG до SARS-CoV‑2, то з високою ймовірністю така особа перенесла COVID‑19 упродовж останніх 3 місяців. За таких обставин вакцинація недоцільна і навіть небезпечна – ​через уже згадану причину.
Якщо ж у пацієнта виявлені тільки IgM до SARS-CoV‑2 (за умови абсолютної достовірності даних, коли лабораторна помилка виключена), то, вірогідно, він хворіє на гостру форму COVID‑19. У такому разі вакцинація протипоказана й небезпечна.
Якщо виявлені тільки IgG до SARS-CoV‑2 (за умови абсолютної достовірності даних, коли лабораторна помилка виключена), то з високою ймовірністю коронавірусна хвороба була перенесена понад 3 міс тому. Для таких людей вакцинація недоцільна.
Якщо ані IgM, ані IgG до SARS-CoV‑2 у пацієнта не виявлені, найімовірніше він не хворів на COVID‑19. Тому вакцинація потрібна.

У пацієнтів першої і другої групи, в яких виявлені IgG до SARS-CoV‑2 і яким вакцинація визнана недоцільною, потрібен динамічний контроль відповідних IgG з інтервалом 1 раз в 1-2 міс впродовж не менше 3 міс, а пізніше – ​не рідше 1 разу на місяць.

За відсутності таких антитіл вакцинація показана.
https://health-ua.com/article/65448-praktichna-otc...