Пьяная вишня• 20 ноября 2021
Нет сертификата. Составляли протокол
в транспорте (Киев и область) ? Какая ситуация при проверках? Муж ездит без сертификата. Говорю ему, что до поры до времени.
42
0
Нет сначала морально буду давить, потом отстаивать права в суде. Покупать не буду сертификат принципиально.
Антон Гура, Петро Сологуб
Якщо Ви стали свідком кримінального злочину, викликаєте СОГ - слідчо-оперативну групу. Якщо приїждає простий патрульний поліцейський і пропонує написати якусь заяву, не погоджуєтесь і наполягаєте на тому, щоб приїхала СОГ.
В ЗУ Про нац. поліцію чітко зазначено, що кожен поліцейський має право взяти заяву, АЛЕ якщо ця заява стоусується Закону Про звернення громадян. Якщо це є кримінальний злочин, то поліцейський не має права брати в вас Заяву про вчинення кримінального злочину. Такими заявами має займатися слідчий або дізнавач, або прокурор (але прокурори не виїжджають зараз на місце злочину).
Після того як приїжджає СОГ, вони мають представитись. Як правило, в групі є дізнавач, можливо слідчий, можливо опер уповноважений. Мають вам показати посвідчення та жетон. Включаєте камеру до початку процесуальних дій (до того, як будуть запрошені поняті).
Після цього просите скласти Протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується (якщо Ви впевнені, що злочин підпадає під кримінальну статтю).
Протокол має заповнювати слідчий.
!!! Не Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або іншу подію
Часто вони керуються Наказом МВС №100 від 05.03.2019 Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події
Зверніть увагу на 11 пункт цього Наказу.
Наказ №100 протирічить Кримінальному Кодексу України, тому що поліцейський або слідчий, який відбирає Протокол усної заяви про вчинення кримінального злочину або іншу подію, ні в якому разі не буде вносити вдіомості в ЄДРДР, керуючись як раз Наказом №100. Тому що даний протокол вони приймають, грунтуюсь на ЗУ Про звернення громадян і його направляють на начальника слідства відповідного відділу поліції. А начальник слідства на свій розсуд дивиться чи вбачає він там склад злочину, чи не вбачає. Відповідно у нас начальники слідства не вбачають складу злочину. Вони просто рєструють в Журналі єдиного обліку, громадянам видають талон єдиного обліку і перенаправляють на дільничого і дільничий в рамках ЗУ Про звернення громадян розглядає дану Заяву.
Тому ТРЕБА ЗАСТАВЛЯТИ СЛІДЧОГО ОФОРМЛЮВАТИ САМЕ Протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується НА ПІДСТАВІ ККУ, А НЕ ЗУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН. Під час оформлення Заяви треба вимагати від слідчого зробити ПОПЕРЕДНЮ КВАЛІФІКАЦІЮ ЗЛОЧИНУ - статті ККУ - того злочину, який вчинений на момент прийняття Заяви.
!!! В Протоколі обов’язково вимагаємо слідчого заповнити поле «кримінальне правопорушення». Ні в якому разі не залишаємо це поле порожнім!
Коли слідчий приймає Протокол, вимагайте від нього, щоб він сказав Вам на камеру, що дана Заява приймається в рамках ККУ, а саме згідно ст.214
Якщо він підтвердить, що дана Заява була прийнята в рамках КПКУ і в разі, якщо саме цим слідчим не буде відкрите кримінальне провадження , не будуть внесені відомості до ЄДРДР, то Ви маєте повне законее право написати Заяву про вчинення кримінального злочину саме тим слідчим, який приймав в Вас Заяву згідно ст. 214 КПКУ (Початок досудового розслідування).
214.1 ’Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.»
Надалі розслідування может вести як слідчий, що прийняв заяву та вніс відомості, так і інший.
!!! Ні в якому разі слідчий не має телефонувати при Вас до свого керівництва, шукати поради, чи вносити відомості до ЄРРДР, чи не вносити, тому що слідчий є незалежна одиниця, яка самостійно приймає рішення, чи вносити відомості в ЄДРДР чи ні.
214.4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.»
214.5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
Якщо Ви стали свідком кримінального злочину, викликаєте СОГ - слідчо-оперативну групу. Якщо приїждає простий патрульний поліцейський і пропонує написати якусь заяву, не погоджуєтесь і наполягаєте на тому, щоб приїхала СОГ.
В ЗУ Про нац. поліцію чітко зазначено, що кожен поліцейський має право взяти заяву, АЛЕ якщо ця заява стоусується Закону Про звернення громадян. Якщо це є кримінальний злочин, то поліцейський не має права брати в вас Заяву про вчинення кримінального злочину. Такими заявами має займатися слідчий або дізнавач, або прокурор (але прокурори не виїжджають зараз на місце злочину).
Після того як приїжджає СОГ, вони мають представитись. Як правило, в групі є дізнавач, можливо слідчий, можливо опер уповноважений. Мають вам показати посвідчення та жетон. Включаєте камеру до початку процесуальних дій (до того, як будуть запрошені поняті).
Після цього просите скласти Протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується (якщо Ви впевнені, що злочин підпадає під кримінальну статтю).
Протокол має заповнювати слідчий.
!!! Не Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або іншу подію
Часто вони керуються Наказом МВС №100 від 05.03.2019 Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події
Зверніть увагу на 11 пункт цього Наказу.
Наказ №100 протирічить Кримінальному Кодексу України, тому що поліцейський або слідчий, який відбирає Протокол усної заяви про вчинення кримінального злочину або іншу подію, ні в якому разі не буде вносити вдіомості в ЄДРДР, керуючись як раз Наказом №100. Тому що даний протокол вони приймають, грунтуюсь на ЗУ Про звернення громадян і його направляють на начальника слідства відповідного відділу поліції. А начальник слідства на свій розсуд дивиться чи вбачає він там склад злочину, чи не вбачає. Відповідно у нас начальники слідства не вбачають складу злочину. Вони просто рєструють в Журналі єдиного обліку, громадянам видають талон єдиного обліку і перенаправляють на дільничого і дільничий в рамках ЗУ Про звернення громадян розглядає дану Заяву.
Тому ТРЕБА ЗАСТАВЛЯТИ СЛІДЧОГО ОФОРМЛЮВАТИ САМЕ Протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується НА ПІДСТАВІ ККУ, А НЕ ЗУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН. Під час оформлення Заяви треба вимагати від слідчого зробити ПОПЕРЕДНЮ КВАЛІФІКАЦІЮ ЗЛОЧИНУ - статті ККУ - того злочину, який вчинений на момент прийняття Заяви.
!!! В Протоколі обов’язково вимагаємо слідчого заповнити поле «кримінальне правопорушення». Ні в якому разі не залишаємо це поле порожнім!
Коли слідчий приймає Протокол, вимагайте від нього, щоб він сказав Вам на камеру, що дана Заява приймається в рамках ККУ, а саме згідно ст.214
Якщо він підтвердить, що дана Заява була прийнята в рамках КПКУ і в разі, якщо саме цим слідчим не буде відкрите кримінальне провадження , не будуть внесені відомості до ЄДРДР, то Ви маєте повне законее право написати Заяву про вчинення кримінального злочину саме тим слідчим, який приймав в Вас Заяву згідно ст. 214 КПКУ (Початок досудового розслідування).
214.1 ’Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.»
Надалі розслідування может вести як слідчий, що прийняв заяву та вніс відомості, так і інший.
!!! Ні в якому разі слідчий не має телефонувати при Вас до свого керівництва, шукати поради, чи вносити відомості до ЄРРДР, чи не вносити, тому що слідчий є незалежна одиниця, яка самостійно приймає рішення, чи вносити відомості в ЄДРДР чи ні.
214.4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.»
214.5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Потерпілим вас можуть визнати одразу, або ж в під час допиту. Важливо змусити слідчого визнати вас в даному кримінальному провадженні потерпілим. Згідно ст.55 КПКУ ви маєте повне право написати заяву слідчому (який вніс відомості в ЄДРДР), в якій просите визнати вас ПОТЕРПІЛИМ (після внесення відомостей в ЄДРДР в рамках кримінального провадження).
Стаття 55. Потерпілий КПКУ
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. (!!!)
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
РІЗНИЦЯ МІЖ ДІЗНАВАЧЕМ ТА СЛІДЧИМ
Зазвичай на виклик приїждає дізнавач. Коротко викладаєте дізнавачу зміст кримінального злочину.
Є кримінальні проступки, а є злочини. До дізнання віднесли близько 100 статтей ККУ, це проступки м’якого кримінального характеру.
Кримінальні злочини тяжкого характеру відносяться до слідства.
Тому в дізнавача обов’язково запитуєте, чи може він надати попредню кваліфікацію даному злочину. Під яку статтю ККУ підпадає даний злочин? Чи підлягає вона за підслідністю принйття зави та подальшому розгляду її вами як дізнавачем, чи ні.
Якщо ні, то ви змушені будете писати заяву в ДБР про те, що дізнавач перевищив свої службові повноваження.
Якщо ст ККУ буде відноситись до повноважень слідчого, то дізнавач має зателефонувати слідчому і має приїхати слідчий.
Якщо слідчий через 24 год не вніс вашу заяву до ЄДРДР, пишіть скаргу до суду про бездіяльність відповідного слідчого.
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Потерпілим вас можуть визнати одразу, або ж в під час допиту. Важливо змусити слідчого визнати вас в даному кримінальному провадженні потерпілим. Згідно ст.55 КПКУ ви маєте повне право написати заяву слідчому (який вніс відомості в ЄДРДР), в якій просите визнати вас ПОТЕРПІЛИМ (після внесення відомостей в ЄДРДР в рамках кримінального провадження).
Стаття 55. Потерпілий КПКУ
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. (!!!)
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
РІЗНИЦЯ МІЖ ДІЗНАВАЧЕМ ТА СЛІДЧИМ
Зазвичай на виклик приїждає дізнавач. Коротко викладаєте дізнавачу зміст кримінального злочину.
Є кримінальні проступки, а є злочини. До дізнання віднесли близько 100 статтей ККУ, це проступки м’якого кримінального характеру.
Кримінальні злочини тяжкого характеру відносяться до слідства.
Тому в дізнавача обов’язково запитуєте, чи може він надати попредню кваліфікацію даному злочину. Під яку статтю ККУ підпадає даний злочин? Чи підлягає вона за підслідністю принйття зави та подальшому розгляду її вами як дізнавачем, чи ні.
Якщо ні, то ви змушені будете писати заяву в ДБР про те, що дізнавач перевищив свої службові повноваження.
Якщо ст ККУ буде відноситись до повноважень слідчого, то дізнавач має зателефонувати слідчому і має приїхати слідчий.
Якщо слідчий через 24 год не вніс вашу заяву до ЄДРДР, пишіть скаргу до суду про бездіяльність відповідного слідчого.
Інструкція при перевірці. Також в коментах зразок заяви на перевіряючих( до суду).
Ми за здорове життя без незаконних штрафів!
Усим добра!
НЕЗАКОННІСТЬ ЧИННОГО В УКРАЇНІ КАРАНТИНУ.
Виходячи із змісту Конституції України, карантин в Україні, що введений органом влади шляхом видання нормативно-правового (підзаконного) акту, повинен строго відповідати закону і Конституції. Основним аспектом законності, поряд із змістом акту, є строге дотримання встановленої законом процедури, оскільки органи влади і їх посадові особи повинні діяти виключно в межах повноважень, встановлених законом і Конституцією. Не може вважатись законним акт, навіть правильний за змістом, який виданий із порушенням процедури, оскільки в такому випадку будуть нівельовані норми верховенства права і буде порушений правопорядок.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється і відміняється Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабмін не є абсолютно вільним в цьому питанні - це повноваження Кабміну обмежене законом. Це обмеження полягає у встановленні жорсткої і безальтернативної процедури.
Зазначена стаття закону встановлює, що питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
В свою чергу, головний державний санітарний лікар також не є абсолютно вільним в цьому питанні. Його повноваження на ініціювання карантину виникають лише в тому випадку, коли в Україні вже введено надзвичайний стан, підпункт “й” частини 1 статті 40 “Повноваження головного державного санітарного лікаря України” Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” встановлює:
“У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму надзвичайного стану вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, обґрунтоване подання для прийняття рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину.”
Відтак, законною і такою, що не суперечить Конституції України є наступна процедура введення в Україні карантину:
Дія Перша. Президент видає Указ про введення надзвичайного стану. Верховна Рада затверджує цей Указ. Указ набуває чинності.
Дія Друга. Головний санітарний лікар подає в Міністерство охорони здоров’я України подання щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. Дія Третя. Міністерство охорони здоров’я України порушує перед Кабінетом Міністрів України питання про встановлення карантину.
Дія Четверта. Кабінет Міністрів України встановлює карантин. Карантин набуває чинності.
При цьому, всі чотири дії є обов’язковими і хронологічними. Тобто, до виконання першої та другої дії, четверта відбутись не може.
Як відомо, надзвичайний стан в Україні не введено. Відповідно, станом на цей момент головний санлікар ще не отримав повноважень ініціювати карантин. А у Кабінету Міністрів не було підстав встановлювати карантин. Відтак, слід стверджувати, що в правовому полі чинного законодавства України карантин не введено.
Таким чином, діюча постанова про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню. На підставі ст. 60 Конституції України кожна людина зобов’язана відмовитись від виконання постанови Уряду про введення карантину. На підставі ст. 19 Конституції України у взаємозв’язку із ст. 60 Конституції України, жодний орган чи посадова особа не має права вимагати від людини виконання постанови Уряду про введення карантину.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст. 64 Конституції України). Отже, Конституція (найвищий закон) чітко і конкретно встановлює, що обмеження свободи пересування людини може бути встановлено лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Наразі в Україні не введено ані воєнний, ані надзвичайний стан. Такі стани вводяться за указом Президента, затвердженим Верховною Радою України. Такого указу не існує. Відтак, будь-яке чинне обмеження свободи пересування, встановлене будь-яким нормативно-правовим актом Уряду, в умовах відсутності ВС чи НС, є таким, що прямо і безсумнівно суперечить Конституції України. Будь-яка людина повинна відмовитись від його виконання.
Виходячи із змісту Конституції України, карантин в Україні, що введений органом влади шляхом видання нормативно-правового (підзаконного) акту, повинен строго відповідати закону і Конституції. Основним аспектом законності, поряд із змістом акту, є строге дотримання встановленої законом процедури, оскільки органи влади і їх посадові особи повинні діяти виключно в межах повноважень, встановлених законом і Конституцією. Не може вважатись законним акт, навіть правильний за змістом, який виданий із порушенням процедури, оскільки в такому випадку будуть нівельовані норми верховенства права і буде порушений правопорядок.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється і відміняється Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабмін не є абсолютно вільним в цьому питанні - це повноваження Кабміну обмежене законом. Це обмеження полягає у встановленні жорсткої і безальтернативної процедури.
Зазначена стаття закону встановлює, що питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
В свою чергу, головний державний санітарний лікар також не є абсолютно вільним в цьому питанні. Його повноваження на ініціювання карантину виникають лише в тому випадку, коли в Україні вже введено надзвичайний стан, підпункт “й” частини 1 статті 40 “Повноваження головного державного санітарного лікаря України” Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” встановлює:
“У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму надзвичайного стану вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, обґрунтоване подання для прийняття рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину.”
Відтак, законною і такою, що не суперечить Конституції України є наступна процедура введення в Україні карантину:
Дія Перша. Президент видає Указ про введення надзвичайного стану. Верховна Рада затверджує цей Указ. Указ набуває чинності.
Дія Друга. Головний санітарний лікар подає в Міністерство охорони здоров’я України подання щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. Дія Третя. Міністерство охорони здоров’я України порушує перед Кабінетом Міністрів України питання про встановлення карантину.
Дія Четверта. Кабінет Міністрів України встановлює карантин. Карантин набуває чинності.
При цьому, всі чотири дії є обов’язковими і хронологічними. Тобто, до виконання першої та другої дії, четверта відбутись не може.
Як відомо, надзвичайний стан в Україні не введено. Відповідно, станом на цей момент головний санлікар ще не отримав повноважень ініціювати карантин. А у Кабінету Міністрів не було підстав встановлювати карантин. Відтак, слід стверджувати, що в правовому полі чинного законодавства України карантин не введено.
Таким чином, діюча постанова про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню. На підставі ст. 60 Конституції України кожна людина зобов’язана відмовитись від виконання постанови Уряду про введення карантину. На підставі ст. 19 Конституції України у взаємозв’язку із ст. 60 Конституції України, жодний орган чи посадова особа не має права вимагати від людини виконання постанови Уряду про введення карантину.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст. 64 Конституції України). Отже, Конституція (найвищий закон) чітко і конкретно встановлює, що обмеження свободи пересування людини може бути встановлено лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Наразі в Україні не введено ані воєнний, ані надзвичайний стан. Такі стани вводяться за указом Президента, затвердженим Верховною Радою України. Такого указу не існує. Відтак, будь-яке чинне обмеження свободи пересування, встановлене будь-яким нормативно-правовим актом Уряду, в умовах відсутності ВС чи НС, є таким, що прямо і безсумнівно суперечить Конституції України. Будь-яка людина повинна відмовитись від його виконання.
А я роздрукувала рішення Конституційного суду від 28.08.2020:
’Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.’
’Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.’
Муж водитель маршрутки?
За отсутствие сертификата в городском транспорте ответственность несёт перевозчик, а не пассажир, протокол по этим основаниям могут составить только на перевозчика, а потом суд будет принимать решение.
За отсутствие сертификата в городском транспорте ответственность несёт перевозчик, а не пассажир, протокол по этим основаниям могут составить только на перевозчика, а потом суд будет принимать решение.
Дочитала тільки до того, що має приїхати слідчо-оперативна група. Не смішіть мої тапочки. Мого сусіда побили, прийшов один поліціянт. Пішки. Сказав прийти наступного дня в відділення написати заяву. Всьо.
давно? не подскажите НА которым ответственность на пассажира возложили?
я без сарказма, реально интересно, спасибо
я без сарказма, реально интересно, спасибо
Якщо пасажир без сертифіката, він несе відповідальність, а не водій. Недавно відносно це прийняли. Ініціатива була від перевізників - водій фізично не може перевіряти сертифікати і тести у всіх пасажирів
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу