Капитанша• 14 января 2014
Сповідь
хочеться виговоритись!
Подруг немає, мама померла коли мені було 12 років! Прошу не закидати що я троль! Я реальна людина з реальними емоціями і почуттями!
Вийшла заміж і на третьому році спільного життя розумію, що в нас з чоловіком немає нічого спільного.. У нас різні інтереси і світосприйняття!
Я молода 23 річна жінка, яка має своі амбіціі, хоче розвиватись, не сидіти на місці!А реалізовуватись у своіх вподобаннях!
Він 35 річний чолоків, якому цікаво сидіти вдома і займатись сільським господарством!
Ви скажете " а де твоі очі були раніше?!"
Та от...коли ми познайомились, він був зовсім іншим, завжди випрасуваний, напарфумлений, серйозний... Дуже багато допоміг мені коли я ще навчалась в універі, постійно яеісь подарунки, часті візити за кордон, бігборд з моім фото ... В прямому значення носив на руках! Захистив кандидатську роботу по філософіі права!
Вибудовував плани про прекрасне і безтурботне майбутнє, в якому ми разом будемо розвиватись і працювати на благо сімі та майбутніх дітей...
Я розвісила вуха навіть не тому, що мене манило таке життя, а тому, що була сильно ображена на свого колишнього нареченного, який пів року до заручин сказав, що закохався в іншу! І я як кодна жива жінка вирішила спочатку якось помститись, а потім просто переключила всю увагу на сьогоднішнього чоловіка!
Потім все настільки затягнулось, що ніяких почуттів крім вдячності і поваги у мене не було , і так до тепер!
Жили в місті, переіхали в село, він завів дві корови і повністю іх обходжує...скандалить тоді коли я кричу ,що навіть не дотулюсь до них, бо я це не люблю, і я ще молода, щоб сидіти вдома-крутити ім хвости!
Він мотивує це так, що це додатковий дохід в сімю, так як здає все молоко на продаж!
Ставлення паршиве! моіх родичів взагалі має нізащо, а його-Боги!
Мене це все дуже бісить і я незнаю що робити далі...((( Я б вже давно пішла від нього, але у нас є дитина, і він грозить постійно, що дитина залишиться з ним, а я можу навіть сьогодні забирати речі і іхати до батька!!!
Ще й до повного щастя зявився колишній наречений, ми спілкуємся через емейл і я відволікаюсь від тих буденних проблем, незнаю що було б , якби чоловік дізнався про наше спілкування... він поставив вже давно мій телефон на прослушку, думаю і до пошти також добереться...
П.С. Не кидайте тапком, я знаю,що ніхто мене силоміць не вів у РАЦС, але перший рік спільного життя не передбачав такого ставлення і повороту подій!!!
Близькості у нас вже давно не було, а якщо і є, то раз у квартал...я не хочу, і він тим більше рідко виступає ініціатором!
Подруг немає, мама померла коли мені було 12 років! Прошу не закидати що я троль! Я реальна людина з реальними емоціями і почуттями!
Вийшла заміж і на третьому році спільного життя розумію, що в нас з чоловіком немає нічого спільного.. У нас різні інтереси і світосприйняття!
Я молода 23 річна жінка, яка має своі амбіціі, хоче розвиватись, не сидіти на місці!А реалізовуватись у своіх вподобаннях!
Він 35 річний чолоків, якому цікаво сидіти вдома і займатись сільським господарством!
Ви скажете " а де твоі очі були раніше?!"
Та от...коли ми познайомились, він був зовсім іншим, завжди випрасуваний, напарфумлений, серйозний... Дуже багато допоміг мені коли я ще навчалась в універі, постійно яеісь подарунки, часті візити за кордон, бігборд з моім фото ... В прямому значення носив на руках! Захистив кандидатську роботу по філософіі права!
Вибудовував плани про прекрасне і безтурботне майбутнє, в якому ми разом будемо розвиватись і працювати на благо сімі та майбутніх дітей...
Я розвісила вуха навіть не тому, що мене манило таке життя, а тому, що була сильно ображена на свого колишнього нареченного, який пів року до заручин сказав, що закохався в іншу! І я як кодна жива жінка вирішила спочатку якось помститись, а потім просто переключила всю увагу на сьогоднішнього чоловіка!
Потім все настільки затягнулось, що ніяких почуттів крім вдячності і поваги у мене не було , і так до тепер!
Жили в місті, переіхали в село, він завів дві корови і повністю іх обходжує...скандалить тоді коли я кричу ,що навіть не дотулюсь до них, бо я це не люблю, і я ще молода, щоб сидіти вдома-крутити ім хвости!
Він мотивує це так, що це додатковий дохід в сімю, так як здає все молоко на продаж!
Ставлення паршиве! моіх родичів взагалі має нізащо, а його-Боги!
Мене це все дуже бісить і я незнаю що робити далі...((( Я б вже давно пішла від нього, але у нас є дитина, і він грозить постійно, що дитина залишиться з ним, а я можу навіть сьогодні забирати речі і іхати до батька!!!
Ще й до повного щастя зявився колишній наречений, ми спілкуємся через емейл і я відволікаюсь від тих буденних проблем, незнаю що було б , якби чоловік дізнався про наше спілкування... він поставив вже давно мій телефон на прослушку, думаю і до пошти також добереться...
П.С. Не кидайте тапком, я знаю,що ніхто мене силоміць не вів у РАЦС, але перший рік спільного життя не передбачав такого ставлення і повороту подій!!!
Близькості у нас вже давно не було, а якщо і є, то раз у квартал...я не хочу, і він тим більше рідко виступає ініціатором!
показать весь текст
155
0
А может попробовать наладить отношения?Понятно что у него свои тараканы в голове,обидно,когда обзывает Вас.Но мой совет-порвите отношения(пусть даже простую переписку)с бывшим.Посмотрите на мужа с благодарностью,ну просто попробуйте,ради ребеночка хотя бы.С ваших слов я поняла,что вы тоже не настроены особо на мир в семье...Вы знаете,а ведь мы женщины очень сильные,и если захотим,то переделаем и мужа и себя!Просто может у него были какие проблемы?Может просто вам не захотел открыться?Ну не верю я в такие перемены за пол года.Или же вы его совсем не знали,когда замуж выходили.У меня тоже муж своеобразный мягко говоря,но отличие одно-я его очень сильно люблю,хотя очень часто не понимаю.Тоже живем в селе,а есть возможность жить в городе,а он уперся-в селе и все!Завел только не корову,а 3 охотничьих собак.(профессия адвокат)а призвание-охотник.....и мирюсь,а что делать...
согласно на 100%
Отношения в семье выстраивает женщина, и то как к Вам будет обращаться муж, тоже зависит от Вас. Пренебрежительное отношение к вам вызвано отсутствием секса и инициативы с вашей стороны, а также там, что вы его не поддерживаете, и он тоже ведь не слепой, понимает, что вы его не во что не ставите, наверное тоже разочаровался в своем выборе. А с бывшим, поймите, дважды в одну воду не войдешь, и плакаться ему о том, что вы тогда ошиблись, бессмысленно, это только повеселит его. Вам действительно попался не худший вариант. Вот вы для эксперимента попробуйте быть другой(пересильте себя): ласковой и нежной, отзывчивой, приветливой, радуйтесь ему, помогайте, даже если не хочется. И посмотрите изменится ли он, его отношение к Вам. И обязательно секс(кстати Вам с ним хорошо?).
Отношения в семье выстраивает женщина, и то как к Вам будет обращаться муж, тоже зависит от Вас. Пренебрежительное отношение к вам вызвано отсутствием секса и инициативы с вашей стороны, а также там, что вы его не поддерживаете, и он тоже ведь не слепой, понимает, что вы его не во что не ставите, наверное тоже разочаровался в своем выборе. А с бывшим, поймите, дважды в одну воду не войдешь, и плакаться ему о том, что вы тогда ошиблись, бессмысленно, это только повеселит его. Вам действительно попался не худший вариант. Вот вы для эксперимента попробуйте быть другой(пересильте себя): ласковой и нежной, отзывчивой, приветливой, радуйтесь ему, помогайте, даже если не хочется. И посмотрите изменится ли он, его отношение к Вам. И обязательно секс(кстати Вам с ним хорошо?).
Я вчилась і паралельно працювала, так як мами не стало в дитинстві, замкнулась і до сьогодні не відкриваюсь нікому!
студенткою працювала після занять і до 23 год, і зараз хоч в декреті то помимо держвиплат на дитину є свій дохів, і з депозиту і за ’точку’ на ринку.
Він всіх називає так, навіть якщо це мужик!
Не вважаю себе маленькою, бо багато в житті пережила і втрату близьких і людьську підлість, брехню і підству! Напевно тому й вийшла заміж, бо відчувалось сильне плече.. а зараз те плече зникло, ми не говоримо , лише про побут! А мене це вбиває,бо я і так сиджу цілодобово вдома, і дуже рідко кудись виходжу...На роблту вже б вийшла, але ляля ще маленька, в садок не беруть(Тому чекаю кращого часу!
студенткою працювала після занять і до 23 год, і зараз хоч в декреті то помимо держвиплат на дитину є свій дохів, і з депозиту і за ’точку’ на ринку.
Він всіх називає так, навіть якщо це мужик!
Не вважаю себе маленькою, бо багато в житті пережила і втрату близьких і людьську підлість, брехню і підству! Напевно тому й вийшла заміж, бо відчувалось сильне плече.. а зараз те плече зникло, ми не говоримо , лише про побут! А мене це вбиває,бо я і так сиджу цілодобово вдома, і дуже рідко кудись виходжу...На роблту вже б вийшла, але ляля ще маленька, в садок не беруть(Тому чекаю кращого часу!
А Вы думаете мой никогда не кричит. И обидно бывает до слез, иногда незаслуженно получаю (словом Слава Богу, а не руками) Но миримся как-то. И ревную страшно, и не отдам никому. Толстенький, лысеть начал, а мой любимый.
Тут многие уже Вам советы давали, уйти, остаться, решать только Вам. Может я наивная, но мне кажется все у Вас наладится. Это у Вас кризис 3-х лет семейной жизни, потом будет 7-ми. (Мой кстати, спросил как мы умудрились пережить семилетний кризис и ни раз за тот год не погругаться?Где ж он был кризис)))))
Тут многие уже Вам советы давали, уйти, остаться, решать только Вам. Может я наивная, но мне кажется все у Вас наладится. Это у Вас кризис 3-х лет семейной жизни, потом будет 7-ми. (Мой кстати, спросил как мы умудрились пережить семилетний кризис и ни раз за тот год не погругаться?Где ж он был кризис)))))
Автор!
Если можно раскройте тему ваших амбиций, при наличии ребенка и жизни в селе?
Какой у вас опыт работы и в какой сфере? Ну и т.п.
Если можно раскройте тему ваших амбиций, при наличии ребенка и жизни в селе?
Какой у вас опыт работы и в какой сфере? Ну и т.п.
Він вважає що все що відбувається-нормально і не хоче працювати над нашими взаєминами, а я сама також боротись не зможу, коли немає віддачі... от так і живу, терплю...
Працювала в сфері банківських послуг, страхова компанія і моє хоббі-вокал!
Хочеться виходити в світ, спілкуватись з людьми, нормано виглядати, зробити зачіску, взути каблуки...
Хочеться виходити в світ, спілкуватись з людьми, нормано виглядати, зробити зачіску, взути каблуки...
Я з ним не спілкувалась вже більше тижня і не бачу смислу в подальшому спілкуванні!
Стосовно чоловіка- я роблю всі можливі і неможливі кроки на зустріч, щоб все налагодити.. але він тепер розглядає мене як свою власність, а не як вільну і незалежну жінку!
Стосовно чоловіка- я роблю всі можливі і неможливі кроки на зустріч, щоб все налагодити.. але він тепер розглядає мене як свою власність, а не як вільну і незалежну жінку!
Думаю все пройде, ще місяць тому було гірше... Я не збиралась йти від нього зараз, хочу врятувати відносини, просто без підтримки і взаємовіддачі не виходить...
Вот читаю и точно понимаю. Кризис у Вас в отношениях. Я своему тоже песню пела хочу назад конфетно-букетный период. Старшему сыну на тот момент 1,5 года было. Он мне сказал изнасиловала меня, побыстрее ребенка хотела, вон спит твой конфетно-букетный в кроватке, радуйся. Ой, как я тогда плакала. Теперь вмпоминаю и смеюсь. Конфетно-букетный у нас был снова период, как старший подрос, мы снова начали в люди выбираться. А теперь второму малышу 4 месяца, и муж сделал выводы иногда приходит с работы и приносит цветы без повода, приятно. А вот была бы дурочкой, развила тему, что мы с сыночком ему не нужны, что это только я его хотела, а он бедный изнасиловался))) и не было бы ничего.
А по теме я тоже думаю все пройдет, все категоричное имею ввиду, но только если захотите!! Вы сможете посмотреть на вашу жизнь другими глазами, только захотите реально, а не так по щучьему велению...ничего не делая. Люди меняються ! как он изменился в худшую сторону так же сможет и измениться в лучшую но не без помощи самого близкого человека -Вас!!
Возможно Вам удобно терпеть,тогда Ваша жизнь закончится в 23 года.Вы будете жить,но жизни не почувствуете.Что сохранять???нет ничего,отношений нет,все построено на мести и выгоде.Ну переживайте кризис 3-х лет в бракеЯ не вижу смысла держаться за мираж и придуманные мотивы поведения супруга.Ну и хорошо,доживайте,пока он не станет ненавидеть.Жизнь измеряется не количеством вдохов,а моментами,когда перехватывает дыхания от жизни
тогда разводитесь
ребенка он не отберет (пупок развяжется от натуги)
алиментов с него вы не получите никаких (разве что пол коровы)
забирайте ребенка и едьте в город!
пойте и страхуйте - ВСЁ в ваших руках
надо только РЕАЛЬНО решиться изменить ВСЁ в своей жизни - это самое трудное!
ребенка он не отберет (пупок развяжется от натуги)
алиментов с него вы не получите никаких (разве что пол коровы)
забирайте ребенка и едьте в город!
пойте и страхуйте - ВСЁ в ваших руках
надо только РЕАЛЬНО решиться изменить ВСЁ в своей жизни - это самое трудное!
він хоче, щоб я гарувала на його корів також, а з дитиною хто в цей час?! говорить, що я нічого не роблю, хоч в хаті завжди порядок, іжі цілий холодильник! і перше і друге, салат, постійно щось з випічки...!
Но ведь перехватывало же дыхание. Возможно есть смысл попытаться вернуть, те ощущения!
Ломать не строить!
Ломать не строить!
я вже незнаю що робити, щоб це було так! не кажу, що ідеальна дружина, але на кухні мені немає рівних! педантично ставлюсь до всього, тим більше по догляду за дитиною... чого ще тим мужикам треба?
Так не перехватывало,автор же из мести замуж вышла,а потом пригляделась-ниче мужик,можно жить.Потом все изменилось.С самого начала любви-то не было.
Автор-если он хочет что-то вернуть,так и спросите у него в лоб’Хочешь меня видеть твоей женой?любимой?тогда давай жить счастливо!’И если хочет,так все будет у Вас хорошо,а если не хочет-смысл доводить себя?
Це вже загнули! я не через вигоду і помсту заміж вийшла!!! можливо Ви не зрозуміли формулювання моіх думок...?! Так не треба виставляти мене в ролі матеріалістки!!!
по-моему ваша проблема именно в этом)))))
а на счет: Наші почуття зараз переросли в щось інше, ніж кохання... напевно вдячність, обовязок і повага.. Так поверьте, это и есть то на чем строится и живет семья годами и десятилетиями. Страсть-романтика это так на первые года и на этом далеко не уедешь. А вот когда есть уважение, преданность, благодарность - это залог крепких семейных отношений. Как вы этим залогом распорядитесь - решать вам.
а на счет: Наші почуття зараз переросли в щось інше, ніж кохання... напевно вдячність, обовязок і повага.. Так поверьте, это и есть то на чем строится и живет семья годами и десятилетиями. Страсть-романтика это так на первые года и на этом далеко не уедешь. А вот когда есть уважение, преданность, благодарность - это залог крепких семейных отношений. Как вы этим залогом распорядитесь - решать вам.
Да,это они умеют ооочень хорошо!Я с Вашкго разрешения,автор,продолжу свою историю,у нас есть немного общего...
Вышла замуж в 19,тоже старше меня,правда на 6 лет.За деньгами не гналась,так как гнать ся то было не зачем.Он на тот момент уже закончил вуз,я только поступила-в общем закрутилось все.Дальше пропущу многие моменты.Короче про свободу-когда родила ему сына,он уже состоялся как человек-открыл свою кантору,я естественно в декрете.И тут началось-деньги только выдавцем,меня очень бесило,то что кажый рубль приходилось выпрашивать,а так как ребеночек болел,пришлось в декрете сидеть 5 лет.За эти годы с молодой и милой девчушки я превратилась в тетечку-набрала 25 лишних кг,стала истерить потихоньку.Меня не узнавали ни родные не друзья.Тоже поговаривали что мне что сделали завистницы,хотя я в это не верила.Все мои крики и укоры он не воспринимал-я стала просто содержанкой,истеричкой,не интересной,я все отдала ребенку,а ночью заливала подушку слезами.Любила его безумно,а как сделать все правильно не понимала.И вот-мне сейчас 27))))Ребенок отличник в школе,я им горжусь!Я похудела и открыла свой бизнес(муж не дал ни копейки,помогли родители и кредит в банке взяла)Я купила себе на новый год машину,пусть не новую,но мою личную!И о чудо))))мой родной муж меня начал уважать,стал считаться с моим мнением.А знаете почему?Да просто он понял,что я от него не зависима больше,он не может мне указать что делать,и не может запретить!Отношения наладились!Я вам это рассказала потому,что вы наверное (не в обиду сказано)маленькая девочка)))но я уверена,что наступит тот момент,когда вы скажате себе ОСТАНОВИСЬ!пересмотрите свои отношения,состоитесь как личность!Удачи вам и вашей семье.Терпения!
Вышла замуж в 19,тоже старше меня,правда на 6 лет.За деньгами не гналась,так как гнать ся то было не зачем.Он на тот момент уже закончил вуз,я только поступила-в общем закрутилось все.Дальше пропущу многие моменты.Короче про свободу-когда родила ему сына,он уже состоялся как человек-открыл свою кантору,я естественно в декрете.И тут началось-деньги только выдавцем,меня очень бесило,то что кажый рубль приходилось выпрашивать,а так как ребеночек болел,пришлось в декрете сидеть 5 лет.За эти годы с молодой и милой девчушки я превратилась в тетечку-набрала 25 лишних кг,стала истерить потихоньку.Меня не узнавали ни родные не друзья.Тоже поговаривали что мне что сделали завистницы,хотя я в это не верила.Все мои крики и укоры он не воспринимал-я стала просто содержанкой,истеричкой,не интересной,я все отдала ребенку,а ночью заливала подушку слезами.Любила его безумно,а как сделать все правильно не понимала.И вот-мне сейчас 27))))Ребенок отличник в школе,я им горжусь!Я похудела и открыла свой бизнес(муж не дал ни копейки,помогли родители и кредит в банке взяла)Я купила себе на новый год машину,пусть не новую,но мою личную!И о чудо))))мой родной муж меня начал уважать,стал считаться с моим мнением.А знаете почему?Да просто он понял,что я от него не зависима больше,он не может мне указать что делать,и не может запретить!Отношения наладились!Я вам это рассказала потому,что вы наверное (не в обиду сказано)маленькая девочка)))но я уверена,что наступит тот момент,когда вы скажате себе ОСТАНОВИСЬ!пересмотрите свои отношения,состоитесь как личность!Удачи вам и вашей семье.Терпения!
Я тоже замечала,что чем больше за день сделано мной, и порядок и готовка, тем громче претензии и тем обиднее мне. А сейчас мне стало абсолютно плевать, что я после обеда не помыла посуду, а она стоит в раковине и ждет прихода мужа с работы. И опля муж приходит, моет посуду, еще и пожалеет, как я бедненькая закрутилась и устала. Хитрость, мудрость. Я хочу быть слабой. Кушать приготовила, а вот на убрать кухню меня не хватило, спинка болит, но вот милый ты обнял и уже все прошло и я готова исполнять семейный долг))))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу