Ось так і роби компліменти чоловікам. Буде мені наука.

Нещодавно мала нагоду познайомитись з одним чолов´ягою, який по моїм суворим міркам був близьким до ідеалу - красень - раз; фігура міцна - два; розуму не два вершка-з горшка - три. Оскільки познайомились, буквально, 2 тижні тому (один з яких він мені не пише - спойлер), переписувались досить часто. Я вирішила, що потрібно брати справу в свої руки і показувати зацікавленість - при кожній нагоді підлещувала йому м´яким словом:
- прислав свій зроблений горщик, я: "йой, Василе, добре з рівними руками жити"
- "сказав, що закінчив школу з золотою медаллю" - "йой, Василе, чи то добре розумним жити?"
- *показав своє фото на морі" - "йой, Василе, який звабливий та гарний прес маєш, міцні руки, а ноги, ну красень"
Одного разу питаю "Василе, я тобі не набридла зі своїми компліментами ? не можу стриматись"
а він "ой, Тетянко, ти то лестиш мені постійно".
Я говорю "ну що ж поробиш, не можу стриматись: такий-то ти вже гарний та розумний, аж жижки тріщать"
Він прочитав це повідомлення і сказав, що пішов спати. Заснув навіки, чи просто морозить - не знаю. Мовчить. Я леді горда. Тим паче він мені жодного компліменту не зробив.
І я більше робити не буду.