Всім мирного і спокійного дня.Зараз у багатьох виникає питання,як тут на Закарпатті у нас справи.Як відносяться до приїжджих.Чи приймають на поселення чоловіків.Пишу з самого Закарпаття.Скажу вам приймаємо але за останні два дні почалось мінятись відношення.Я просто виставлю вам історії,які трапилися у нас.До орфографії зауваження не доречні,оскільки це мені писали.Свою думку напишу в коментарях.Але взагалі у нас сама ситуація спокійніша.Кажуть ті що приїхали з Києва-ніби вже в інше країну заїхали.
показать весь текст
341
0
У співробітниці зараз дві родини з дітьми живуть, чоловіки з першого дня пішли до львівської територіальної оборони, волонтерять, жінкам також на місці не сидиться, але є і такі, які думають, що їм всі винні, як вище писали.
Я з Ужгорода. Багатьом пропонувала квартиру. Без ремонту. Але тепло, вода гаряча є. Плита, пральна машина. Крутили носом, їм треба з ремонтом. А в селі родичі. Пропонували житло. Ніхто не хоче жити, бо туалет на вулиці і дровами топити.
Можно и пешком. Знакомая переходила с тремя детьми, но это еще в ночь с 25 на 26 было. Простояли с 23 вечера до 7 утра. На нашей стороне поили горячим чаем, кофе, булочки, печенье, а словаки давали пледы, очень много еды было. Но она ехала дальше в Чехию. Посадили бесплатно в автобус на Прагу.
Зараз в селі Виноградівського району в школі розмістили біженців, всі дуже задоволені і вдячні. Є просто різні категорії людей, і так було завжди
Дякуємо вам, добрі люди! Дякую за те, до написали інформацію.
Ми вдома під Києвом, не наважились виїхати, бігаєм в підвал кожну ніч з дітьми, майже не спим і це при тому, що у нас ще відносно тихо. Не наважились виїхати тому що немає нікого на Західній Україні у нас, а просто внікуди побоялись. Тепер буду впевнена, що нам допоможуть, якщо ми зважимось.
Ми вдома під Києвом, не наважились виїхати, бігаєм в підвал кожну ніч з дітьми, майже не спим і це при тому, що у нас ще відносно тихо. Не наважились виїхати тому що немає нікого на Західній Україні у нас, а просто внікуди побоялись. Тепер буду впевнена, що нам допоможуть, якщо ми зважимось.
Наші люди всі стараються допомагати, хто чим може. Продукти, одяг. Всі мої знайомі на 2-3 тис купили. А переселенці тут шикують і не думають що треба армії доромогати.
Селите только женщин и детей, а того, кто ударил женщину, надо сразу было сообщить в соответствующие органы, чтобы его за шкуру вытянули и отправили в горячие точки войны на Украине. Чего оно там прячется? Пусть идёт защищать Украину, а не на женщин руки распространяет!!!
Больше скажу,такого быдла хватает везде,с Западной также.Работала в тренде поскточной раньше -видела много такого с разных городов.
Справді, дуже багато нормальних людей приїзжає. Які втекли хто в чому був. Але через деяких бидляків і до них упереджене ставлення.
Ще раз - всі стараються допомагати, хто чим може.
Ще раз - всі стараються допомагати, хто чим може.
Люди, намніть бока тим дурням і сповістіть відповідні органи. Не потрібно допомогати ворогу і описувати тут наших втікачів. Нормальних набагато більше, вони тут, вдома, де потрібно! Переможемо і розберемось хто де був! Всім мирного неба!!!
Быдлоты и хитрожопых и трусливых мужиков и до войны хватало..
Ничего, с ними разберемся после войны.
Ничего, с ними разберемся после войны.
Це справді так, місто заполонили крутезні машини з інших міст, погода хороша, гуляють з родинами здорові мужлани, ржуть як коні і одне одному розповідають яке тут добре пиво. Особисто чула , коли оббігала аптеки міста, скуповуючи бинти, джгути та інше за списком до тероборони. Знаю, що багато порядних, але велика частина от такого... Мій племінник пішов до тероборони зі зламаною рукою в гіпсі, сказав, що згодиться на щось і такий... Мама ходить сітки маскувальні плести та готує їжу для тих, що на кордоні зі Словаччиною стоїть добами, а хтось наймудріший...
Мне только что люди из Прикарпатья перевели довольно крупную сумму денег в Харьков, хотя я им никто! Огромное вам спасибо!!!!
Стидоба! А тоді що про нас будуть думати в тих країнах, які зараз приймають от таких біженців((( Позорять націю.
Так такі випадки є ! Їх створює бидло а яка кричала що Львів бандерівський і туру фашисти , а сама першою дала драма ка з Києва до Львова аби не захищати землю а втекти , такі виродки є в кожній нації але їх мало ! І я вважаю всіх кого ге влаштовують умови вперед нахер на передову у Києві та Харків првертати
Підтримую!!! Моя родина з Києва. Зараз знаходимось на Закарпатті. Намагаємося допомагати господині, в якої живемо максимально чим можемо. Бо тільки разом зможемо подолати і пережити цей жах.
А за тих ’свиней’, що не усвідомлюють наскільки все серйозно і страшно, дуже соромно. І мабуть якби вони побачили власними очима справжню війну в горячих точках, перехотіли б вести себе як г!вно.
А за тих ’свиней’, що не усвідомлюють наскільки все серйозно і страшно, дуже соромно. І мабуть якби вони побачили власними очима справжню війну в горячих точках, перехотіли б вести себе як г!вно.
Ох, мегаинтересная тема. Стыдобище конечно, но описывает часть реальности. Не все, значит, готовы подвинуться уровнем комфорта ( не так уж и испугались?) А на всех таких желающих комфорта не хватает. ( казалось бы, тебе нужно - делай, но они ждут сделанного). Люди, искренне делящиеся своим, не чувствуют за это благодарности и получают «фе» про это своё (тут я совсем не понимаю, что пофиксить и как защититься).
Всвязи с этой темой, может даже нужна некая памятка помогающему. Вроде того, что помощь другому - это не так безусловно и не так просто, увы. Может, чтобы не столкнуться с обесцениваем, будет рациональней спросить - чем я могу помочь? Или - могу я чем-нибудь помочь? Чтобы пострадавший понял, что это должен быть его активный запрос, а не «мне все должны, а я ещё посмотрю». Это как бы возвращает людей на их места. Ну и помогающие не будут так раниться. Хотя в таком диалоге сложнее «лечиться» помощью ( от бессилия и страха). Может оказаться, что этой первой волне Вы и не можете помочь.
Всвязи с этой темой, может даже нужна некая памятка помогающему. Вроде того, что помощь другому - это не так безусловно и не так просто, увы. Может, чтобы не столкнуться с обесцениваем, будет рациональней спросить - чем я могу помочь? Или - могу я чем-нибудь помочь? Чтобы пострадавший понял, что это должен быть его активный запрос, а не «мне все должны, а я ещё посмотрю». Это как бы возвращает людей на их места. Ну и помогающие не будут так раниться. Хотя в таком диалоге сложнее «лечиться» помощью ( от бессилия и страха). Может оказаться, что этой первой волне Вы и не можете помочь.
Скажіть, будь ласка, якщо їхати до Вас поїздом, то це в Рахів? А потім вже автобус чи маршрутка? Ніколи не була в ваших краях. Ми сім´я з Києва з двома дітками.
Автор, первые бежали из городов супер обеспеченные, потому что есть деньги, можно пересидеть. Так было у нас на Донбассе. Кто победней, тот остался. У меня нет классовой ненависти. Делайте выводы, сайт или группа в телеграмме создайте, где будет черный список подобных беженцев. Большинство адекватные. Адекватным помощь.
Інформація для тих, хто хоче вивезти діток закордон. Піший переход в Ужгороді працює. Пускають без закордонних паспортів. Дітей по свідоцтву про народження. Дозвіл батька не потрібен. На кордоні із боку Словаччини волонтери розвозять людей , надають житло, їжу безкоштовно.
Підкажіть, де пошукати житло, ми біля Паляниці зараз, але дорого вже нам тут бути довго, все зайнято
Є група у вайбер Закарпаття Житло.
Можна туди написати.
Але у нас житла вже фізично не вистачає. Наше місто маленьке.
Що таке 50 кв км в порівнянні з хоча б такими містами як Харків, де площа 350
Можна туди написати.
Але у нас житла вже фізично не вистачає. Наше місто маленьке.
Що таке 50 кв км в порівнянні з хоча б такими містами як Харків, де площа 350
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу