Живём в киевской области. Частенько слышим взрывы. Я никуда не выхожу так как страшно... По улицам ходят мародёры. Провожу большую времени взаперти, сирены часто воют. Муж ходит в магазин и помогает другим людям. У нас ребёнок маленький 2месячный. Улицы относительно пустые, а окна выходят во двор. Сегодня наблюдала картину как гуляла мама с грудничком... Мне выйти страшно, а люди гуляют.
И сегодня мужа друг попросил сходить купить корм так как в том магазине, что вдалеке дешевле. У нас есть поблизости магазины, но ему нужен был именно тот, вдалеке. Машины у нас нет.
Я не против помогать, но дорога туда заняла бы +-40 минут в одну сторону пешком... В это время выли сирены. Можете называть меня как хотите, но я его одного не пустила. Я боюсь остаться одна. Кроме него тут никого нет.
В итоге, он ходил в магазин, что рядом. После этого приходит ко мне и говорит, что я живу взаперти, что нужно проще относится ко всему, что да, война, но переживать нужно меньше и предложил сходить на улицу прогуляться типо голову освободить от нервов. Я шторы зашториваю, а он говорит"иди погуляй".
Он разве прав?
И сегодня мужа друг попросил сходить купить корм так как в том магазине, что вдалеке дешевле. У нас есть поблизости магазины, но ему нужен был именно тот, вдалеке. Машины у нас нет.
Я не против помогать, но дорога туда заняла бы +-40 минут в одну сторону пешком... В это время выли сирены. Можете называть меня как хотите, но я его одного не пустила. Я боюсь остаться одна. Кроме него тут никого нет.
В итоге, он ходил в магазин, что рядом. После этого приходит ко мне и говорит, что я живу взаперти, что нужно проще относится ко всему, что да, война, но переживать нужно меньше и предложил сходить на улицу прогуляться типо голову освободить от нервов. Я шторы зашториваю, а он говорит"иди погуляй".
Он разве прав?
20
0
Тревожность это нормально в такой ситуации, но погулять с ребенком рядом с домом на свежем воздухе, если у вас спокойно, можно и нужно, мы гуляем каждый день, даже успокаиваюсь после прогулки
І я боюсь зайвий раз вийти на вулицю. Бровари. В понеділок набрали дуже багато продуктів і сидимо дома, з понеділка нікуди не виходим. Завтра вже треба буде в магазин, то я вже готуюсь морально… Ми - це я, діти 2 і 5 років і мама пенсіонер. А з вікна у нас видно невеликий сквер з лавочками, то там теж і люди з дітьми гуляють і просто повз проходять люди з колясками. Не знаю як вони не бояться…
Правий. Я спостерігаю за містом де моя мама, там спокійно і точно буде спокійно до кінця. Але що там роблять,постійно тестять сирену, постійно всі шугаються і біжать в подвал і погреб,потім істеричать. Впевнена, що там не буде нічого, але набігаються вони добряче. І шугаться будуть всього і це при тому що там спокій. Так і ви.
Я розумію, що всі різні, але треба попроще реагувати. Ви не в Харкові, не в Бучі, не в Києві.
Я розумію, що всі різні, але треба попроще реагувати. Ви не в Харкові, не в Бучі, не в Києві.
У мене вдома мама з невісткою, як чую тривогу, то командую всім в коридор. Як би я не керувала, всі б далі дивилися телевізор. Але зранку виходжу на вулицю,якщо все спокійно, теж допомагає зняти стрес.
З дітьми не виходу, у них зараз необмежені мультики та телефони
З дітьми не виходу, у них зараз необмежені мультики та телефони
Вам хорошо, хоть муж дома.
Мой на работе до вечера.
Я сама дома с 2 детьми, 2 этаж высотки.
В подвале нашего дома жуткий холод и антисанитария, туда никто не ходит.
Можно ночевать в подвале соседней школы, но там тоже дубарина.
У меня ребенок часто болеет, если перемерзнет, то хана.
Я на панике весь день, чудятся сирены везде.
Переживаю, чтоб не попало ракетой в дом, чтоб не палили с градов или танков.
Киев
Мой на работе до вечера.
Я сама дома с 2 детьми, 2 этаж высотки.
В подвале нашего дома жуткий холод и антисанитария, туда никто не ходит.
Можно ночевать в подвале соседней школы, но там тоже дубарина.
У меня ребенок часто болеет, если перемерзнет, то хана.
Я на панике весь день, чудятся сирены везде.
Переживаю, чтоб не попало ракетой в дом, чтоб не палили с градов или танков.
Киев
У мене в селі де я зараз люди теж зашугані, я після Києва , мені спокійно.
В селі сидять по хатах, бояться, хоча ми далеко від цього
В селі сидять по хатах, бояться, хоча ми далеко від цього
Да. Якоюсь мірою він правий. Треба виходити хочаб біля дома пройтись, не можна весь час сідити вдома. Вам все гірше і гірше буде. А вам треба бути сильною і здоровою в усіх розуміннях, тому що вам треба ростити маленьке сонечко
В кожного свій поріг. В мене взриви за вікном, а я телефоную клієнтам і роблю роботи сидячи просто поряд з вікном.
Я выхожу каждый день. Устаю от мамы политикана ( мнит себя знатоком ситуации, хотя ни х...ра не понимает) Сегодня впервые за последние дни ушла в соседний квартал. Курила, отвлекалась))
Меня сначала обвинял в излишнем оптимизме, сегодня уже тянет на улицу нужно развеяться. У меня в квартире какая то иллюзия безопасности, не хочу никуда
Я в Києві і мені було трошки страшно коли в ТЕЦ 6 літали ракети, бо будинок реально думала складеться і вікна думала вирве з дверима. На все інше не реагую. А там постійно тестять сирену і обсираються всі. Я це читаю і розумію, що вони забігаються не хило.
Ну у кожного свої страхи, всі бояться чогось, хтось боїться взривів, хтось, що чоловіка мобілізують, хтось боїться голоду, злиднів.
Я покинула Київ, і все залишилось в квартирі і не вистачає речей, які в квартирі
Я покинула Київ, і все залишилось в квартирі і не вистачає речей, які в квартирі
О, це мабуть ви про моє місто написали. Я за першу добу так набігалась по сиренах, що втекла на дачу. Вже третій день тут. Завтра поїду в місто, пройдусь з молодшою по вулиці, по скверу на дитячий майданчик. В магазини пройдусь, пошукаю колготки для донечки. Це якась диверсія з їх боку - всі почали протиратись до канви. Весною 2020 теж саме було - всі колготки порвались 
і перше що я купила, коли відчинили магазини - дитячі колготки та шкарпетки.
і перше що я купила, коли відчинили магазини - дитячі колготки та шкарпетки.
Наоборот это муж реальность все еще не осознает. И гораздо опаснее именно это, чем лишняя тревожность. Абсолютно никто вам не гарантирует, что не прилетит именно к вам. Я лично в 5,05, после первого взрыва в Борисполе уже окна заклеивала, продукты и лекарства закупила за пару дне до начала - это рефлекс. Опыт 2014 го не пропьешь, увы.
Ответ дляAsteroidea
О, це мабуть ви про моє місто написали. Я за першу добу так набігалась по сиренах, що втекла на дачу. Вже третій день тут. Завтра поїду в місто, пройдусь з молодшою по вулиці, по скверу на дитячий майданчик. В магазини пройдусь, пошукаю колготки для донечки. Це якась диверсія з їх боку - всі почали протиратись до канви. Весною 2020 теж саме було - всі колготки порвались і перше що я купила, коли відчинили магазини - дитячі колготки та шкарпетки.
і перше що я купила, коли відчинили магазини - дитячі колготки та шкарпетки.
Не будемо писати про яке) але реально не розумію нафіг три раза на день тестить сирену.
Автор, робіть так як вважаєте за потрібне. Робіть все щоб урівноважити свій психологічний стан: любима книжка, цікавий фільм, дуже старайтесь висипатися - буде легше, нормально їсти, можливо треба пропити магнікум - заміна магнію Б6, валерьянку бажано. Думаю відкрите вікно і якась розминка цілком замінить прогулянку.
Довіряйте своїй інтуіції
Довіряйте своїй інтуіції
Ответ дляLerochka Fotoshop
Автор, робіть так як вважаєте за потрібне. Робіть все щоб урівноважити свій психологічний стан: любима книжка, цікавий фільм, дуже старайтесь висипатися - буде легше, нормально їсти, можливо треба пропити магнікум - заміна магнію Б6, валерьянку бажано. Думаю відкрите вікно і якась розминка цілком замінить прогулянку.
Довіряйте своїй інтуіції
Довіряйте своїй інтуіції
Прочитала відповіді і зрозуміла, що може я і не права. Звернулася до психолога. Сподіваюся допоможе...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу