Ответ дляЕленнн
та не відступить він,гадину потрібно додушити... -----------------------------’Два материала для глубоких мыслей.
Автор первого - Фульмахт Вадим
Автор второго - Дмитро Боярчук
Закончились ли у РФ ресурсы для ведения войны? Для высокоточного блицкрига - да. Вот только не факт, что это исключительно радостная для нас новость. Христо Грозев из белингкэт сказал в интервью: по его данным, российских сил хватит до воскресенья, поэтому они будут спешить и эскалация усилится.
Но что будет после воскресенья, допустим, они ничего не добьются? Путин скажет, что всех нас успешно денацифицировал и выведет войска? Исключено. Будет уничтожать города по очереди: ’так не доставайся же ты никому’. Уже без игр в ’высокоточное оружие’. При всем потрясающем героизме ВСУ и теробороны, есть предел человеческих и технических возможностей.
Путин сорвал резьбу, поэтому отступить и вернуться в формат гибридной войны уже не может. После всех этих бесконечных повышений ставок обратной дороги нет.
Следовательно, если мы отбросим сказочный вариант с переворотом, нам остается рассчитывать на западную военную помощь, а ее явно недостаточно.
Поэтому, дорогие иностранные друзья, если вы готовы митинговать, то не просто в поддержку Украины, а за усиление военной помощи, в первую очередь, ПВО.
Потому что Путин уже никогда не прекратит войну, даже если сам захочет, логика событий не позволит. Он же честно предупредил в своем ультиматуме - после Украины он нападет на страны восточной Европы, которые ему ’угрожают’.
В этой связи мне непонятно жевание соплей, мол, за союзников по НАТО мы точно вступимся. Зачем дожидаться нападения на Балтийские страны? Ведь ясно же, что он не остановится.
Санкции - это отлично, спору нет, но явно недостаточно. Найдите способ защитить украинское небо! Не ради нас - ради себя.
--------
🇺🇦⚡️Економіка війни
Путін перетнув ту лінію, за якою залишиться лише один – або Україна, в тому вигляді, яку ми її знаємо і любимо, або Росія, в тому вигляді, що мовчки благословила цю війну. Компромісів чи домовлянь десь посередині – цього не буде. Навіть якщо ця війна на певний час вщухне, то тільки для того, щоб московити знову накопичили сили і вже прийшли сюди остаточно вирішити «українське питання», врахувавши свої промахи.
Загадкова московська душа ніколи не прийме поразки від України, а це значить, що спокою нам не буде ніколи. Згадайте образу німців на увесь світ після Першої Світової і у що ця прихована злоба вилилась. Тому залишиться тільки один.
«Пекельні санкції» від США та ЄС вони роблять своє діло. Російській економіці дуже недобре, росіяни зажали адміністративними важелями все, що тільки можливо, і підперли усе милицями. Цих заходів вистачить на певний час, але рано чи пізно московити повернуться в СРСР і будуть обмінювати свою нафту та газ на елементарну їжу. Проте, давайте будемо реалістами, економіка московитів не сконає так швидко, як нам би хотілось, ні завтра, ні післязавтра. Вони до цього дня готувались багато років і накопичили фінансовий запас. І він, цей фінансовий резерв, досі залишається суттєвим, навіть після усього шквалу санкцій. Щоб його спалити – на це потрібен час.
Цей розклад означає, що нам потрібно переводити усю нашу економіку на військові рейки. Бо навіть після того, як гаряча фаза війни притихне (якщо притихне), -- протистояння буде продовжуватись ще довго. Внутрішній соціальний вибух в Росії прискорив би цей процес, але не впевнений, що нам варто на нього розраховувати.
Щоб вистояти у затяжному протистоянні потрібно багато ресурсів. Ми поки не відчули значних економічних складнощів, бо бюджет мав хороші «довоєнні» доходи, а у людей на руках було достатньо коштів, щоб оплачувати свої базові потреби протягом першого тижня війни. Врешті-решт, під обстрілами питання грошей відходить на задній план.
Але вже скоро питання фінансів стане дуже гостро. Активні військові дії йдуть на території, яка давала десь орієнтовно 60% ВВП країни. Мільйони людей залишають країну. Сотні тисяч залучені в бойові дії чи у різного роду гуманітарну логістику. Ми можемо, звичайно, трохи помріяти про багатомільярдні інвестиції на відбудову після війни, але наразі набагато більш актуальне питання – налагодження стабільного забезпечення наших Героїчних Військових як мінімум на найближчі півроку. А також забезпечення базовими продуктами мільйонів людей, які фактично в один день втратили свою роботу (а далеко не усі працюють в ІТ і можуть щось робити онлайн).
У нас є непоганий запас міцності (у вигляді валютних резервів), щоб годувати мільйони переміщених людей, які фактично вже другий тиждень нічого не виробляють. Однак, я б пропонував нашим керманичам притримати цей резерв, і водночас поставити перед нашими західними партнерами вимогу (так, вимогу!) масштабної гуманітарної підтримки.
Формула проста: ми за них воюємо, вони відповідають за забезпечення.
Не потрібно бравад, жодні кредити МВФ чи ЄС не витягнуть той обсяг гуманітарних потреб, який намалювався перед нами на горизонті. Ми повинн
