От виїхали ми з України і кому від цього дегше, краще, спокійніше?

Щодня страх коли наступає вечір, боюсь ночі.
Так, я тут але в мене є родина, є друзі, близькі, є ви просто люди ні в чому не винні.
Не впсю я зовсім, як пройшла сьогоднішня ніч.
Перший раз я вирубилась після 1 ночі, прокинулась разом з сповіщенням про тривогу о 1.45
За цей час мені приснилось як я їду в трамваї по Льввову, навколо окопи, блокпости і розібрана бруківка. Дані не спала, переживала, чекала світанок, молилась гортала новини і стрічку тут. Знову вирубалась приснився взрив і як я з собакою ховаючись від нього погубила всіх. Далі прокинулась від того що почало перестхати в горлі і не хватати повітря, колотити серіе, тут я подумала про всіх наших діток в холодних підвалах, про то як на них це все відіб‘ється, накрило нереально. Помолилась, відключилась, приснилось що далі з собакою диверсантів відслідковую.
Прокинулась вся мокра, ліва сторона стерпла, серце давить і колотить так ніби в мені потужний генерато.
Господи, ну за шо це нам?
Як це зупинити, кому заплатити?
Навести порчу?