Щодня страх коли наступає вечір, боюсь ночі.
Так, я тут але в мене є родина, є друзі, близькі, є ви просто люди ні в чому не винні.
Не впсю я зовсім, як пройшла сьогоднішня ніч.
Перший раз я вирубилась після 1 ночі, прокинулась разом з сповіщенням про тривогу о 1.45
За цей час мені приснилось як я їду в трамваї по Льввову, навколо окопи, блокпости і розібрана бруківка. Дані не спала, переживала, чекала світанок, молилась гортала новини і стрічку тут. Знову вирубалась приснився взрив і як я з собакою ховаючись від нього погубила всіх. Далі прокинулась від того що почало перестхати в горлі і не хватати повітря, колотити серіе, тут я подумала про всіх наших діток в холодних підвалах, про то як на них це все відіб‘ється, накрило нереально. Помолилась, відключилась, приснилось що далі з собакою диверсантів відслідковую.
Прокинулась вся мокра, ліва сторона стерпла, серце давить і колотить так ніби в мені потужний генерато.
Господи, ну за шо це нам?
Як це зупинити, кому заплатити?
Навести порчу?
Так, я тут але в мене є родина, є друзі, близькі, є ви просто люди ні в чому не винні.
Не впсю я зовсім, як пройшла сьогоднішня ніч.
Перший раз я вирубилась після 1 ночі, прокинулась разом з сповіщенням про тривогу о 1.45
За цей час мені приснилось як я їду в трамваї по Льввову, навколо окопи, блокпости і розібрана бруківка. Дані не спала, переживала, чекала світанок, молилась гортала новини і стрічку тут. Знову вирубалась приснився взрив і як я з собакою ховаючись від нього погубила всіх. Далі прокинулась від того що почало перестхати в горлі і не хватати повітря, колотити серіе, тут я подумала про всіх наших діток в холодних підвалах, про то як на них це все відіб‘ється, накрило нереально. Помолилась, відключилась, приснилось що далі з собакою диверсантів відслідковую.
Прокинулась вся мокра, ліва сторона стерпла, серце давить і колотить так ніби в мені потужний генерато.
Господи, ну за шо це нам?
Як це зупинити, кому заплатити?
Навести порчу?
показать весь текст
Бонні Паркер• 14 марта 2022
Шановна пані авторко! Те, що ви переживаєте зараз, -- це так званий посттравматичний стресовий розлад. Справитися з його проявами вам допоможе психолог. Можете також поспілкуватися з іншими біженцями з України у місцевості, куди ви виїхали. Це може допомогти.
Але тут, на жаль, в основному усі ті, хто щоночі не спить, прислухаючись до звуків надворі і гадаючи: ’ Прилетить чи не прилетить?’ Я сама, наприклад, вже другу добу практично не сплю. Це дуже важко. І сили на моральну підтримку для людей, які зараз за кордоном, у повній безпеці, -- просто немає. Вибачте.
Але тут, на жаль, в основному усі ті, хто щоночі не спить, прислухаючись до звуків надворі і гадаючи: ’ Прилетить чи не прилетить?’ Я сама, наприклад, вже другу добу практично не сплю. Це дуже важко. І сили на моральну підтримку для людей, які зараз за кордоном, у повній безпеці, -- просто немає. Вибачте.
Ответ дляchaechka_
Ваши справы очень прекрасно видно по вашим темам.Граница открыта.Почему не едите назад?У меня нет злости и ненависти-у меня есть только неуважение к таким людям,как вы.
Удалено администрацией...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу