Мораторій на срачі

Мораторій на срачі.
Є унікальна українська риса — уміння посваритися між собою за будь-яких обставин. Я думала, з війною це мине, або стане на паузу. Але ніт. Відчуття, що ми вже перемогли, що все йде як слід, бо моя стрічка щодня поповнюється постами із звинуваченнями когось у чомусь.

Зеленський парив всім, що війни не буде — злодій. Порошенко піариться на війні — покидьок. Секта фанатів Арестовича і секта ненависників Арестовича з´ясовують хто кому Арестович. Хтось написав, що виїхав — зрадник. Хтось написав, що залишається в Києві, Харкові, Сумах і тд — ідіот. Дівчина запитала, де у Львові можна зробити манікюр, отримала таку реакцію, ніби вона власноруч скидає бомби на мирні міста. Вчителька запропонувала платні уроки — дізналася, що вона не має права "заробляти на війні", все зароблене раніше в неї треба вилучити і віддати на потреби армії. Через російську жінку з плакатом пересварилися з такою енергією, що від неї можна було підзарядити АЕС.

З цього приводу, у мене тільки одна пропозиція — УКРАЇНЦІ, НЕГАЙНО ПРИПИНІТЬ СРАЧІ!

У нас один ворог. Він потужний, підступний, він щодня намагається завдати нам якомога більше болю. І на ньому зараз зосереджені зусилля найкращих наших людей. Наших армій, які роблять справжні дива. ЗСУ, яким кожен із нас вклоняється до землі. Дипломатичній армії. Волонтерській армії. Інформаційній армії. Айтіармії. Армії нескорених мирних мешканців імені баби Наді.

Це не означає, що потрібно закривати очі на злочини чи негідні вчинки, але якщо ви не експерт, благаю, не робіть припущень і не пишіть теорій змови. Якщо ви не волонтер, але маєте поради, як правильно волонтерити — притримайте їх при собі. Якщо ви не фахівець з комунікацій, не розповідайте, як треба писати промови і що саме треба говорити з різних трибун. Якщо ви не бачите сенсу в манікюрі, в тому де кому залишатися, їхати, як кому жити — це ваше право, але це абсолютно неважливо зараз.
Перед тим, як щось публікувати — чи пост, чи коментар — поставте собі запитання. Цей текст допоможе Україні виграти війну? Він зробить нас сильнішими? Може, він дасть надію чи підніме настрій?

Якщо ні — вимкніть телефон і ідіть подихайте, поприсідайте, почитайте, помалюйте. Потерпіть.
Одразу за Днем Української Перемоги зробимо День претензій один до одного з будь-якого приводу і тоді всі скажемо все, що хотіли.
А може просто обнімемося.

https://www.facebook.com/yaroslava.gres/posts/1022...