До війни спілкувалась російською. Тепер не хочу!! Але все життя говорити певною мовою - вона ж пустила коріння, ти думаєш нею. Говорю українською і це якось обтяжливо, з напруженням, а головне - внутрішнє відчуття, що штучно.
Російською не хочу, українською не можу - от що робити? У кого подібна картина, як ви виходите з ситуації?
Російською не хочу, українською не можу - от що робити? У кого подібна картина, як ви виходите з ситуації?
529
0
так це справа звички. Скільки людей, які в родині україномовні переходили на російську для зручності співрозмовника?! І в них вийшло, спочатку важко, а потмі звикається.
Разговариваю на русском как и до войны. Вообще не парюсь над этим. Я в свободной стране, никто меня ничем не щимит.
Слава Украине!!!
Слава Украине!!!
пускайте українське коріння , чим більше ви будете використовувати мову, тим стрімкіше проростатиме коріння))
Русский язык это родной язык моих родителей , бабушек и дедушек , все поколения мои говорили на русском языке , поэтому я хочу говорить на языке моей семьи , привычном мне с детства . Але з україномовними розмовляю лише українською, і мені це дуже подобається
Не створюйте проблем,де їх немає. Вчіть і розмовляйте українською. І у Вас все вмйде!!!! Це ж класно знати різні мови і, особливо, мову своєї Батьківщини!
В мене теж саме. Російською неприємно і стидно якось говорити, а українська дуже тяжко йде, коли йде жива розмова, я поки сформулюю в голові речення, то вже змінюється тема😁 Тому останні тижні більше мовчу. Та хочу собі дуже гарну українську мову, без русизмів и суржика.
Все кіно, серіали і читання/ютуб - українською. Зміна мовного оточення зробить ваш словарний запас більшим і стане легше.
Це проходить. У вас не великий словарний запас. Ви не можете швидко висловити свою думку.
Порада єдина, читати класичну літературу українською мовою, спілкуватись тільки українською мовою.
Порада єдина, читати класичну літературу українською мовою, спілкуватись тільки українською мовою.
Я знаю українську)
Вона у мене чиста і гарна, не суржик - по офіційним, робочим питанням спілкуюсь без проблем. А в особистому - відчуття штучності.
Вона у мене чиста і гарна, не суржик - по офіційним, робочим питанням спілкуюсь без проблем. А в особистому - відчуття штучності.
Вопрос времени и привычки. Я как на первую работу вышла, в школу - естественно всё на украинском там - по началу было сложно формулировать мысли (письменно намного легче текст составлять). Следующая работа - тоже укр и документация важная. Сейчас легко перехожу с одного языка на другой, иногда замечаю, что обдумываю что-то на укр (после чтения/общения/просмотра фильмов на укр)
Ответ дляZelenkа
Думаю українською, свободно пишу на русском, нікого не зайопую мовним питанням
И это главное, как мне кажется 😁
Ответ длячаревна
Разговариваю на русском как и до войны. Вообще не парюсь над этим. Я в свободной стране, никто меня ничем не щимит.
Слава Украине!!!
Слава Украине!!!
Мене теж ніхто не щемить, це внутрішнє небажання говорити мовою загарбника
я периодически меняю язык - пишу на русском, говорю на украинском или пишу на украинском, а говорю на русском. у меня нет ощущения, что украинский - чужой язык, скорее проблема, что я думаю на русском и мои мысли быстрее речи)))
не считаю, что у мене немає мови. в мене - дві:)
не считаю, что у мене немає мови. в мене - дві:)
Автор, не вигадуйте проблем. Я думаю на двох мовах,це просто справа часу. Подруга емігрувала в США, через два роки думає на англійській також. Взагалі не бачу проблем. Ви просто шукаєте виправдання, і все.
Все життя думала і балакала українською,але після школи попала в російськомовний ореал (робота) і вимушена була перейти спілкуватись російською,але вдома тільки на українській мові спілкуюся.
Ну що тут скажеш. Я для себе знашла метод, знаходити ’смачні’ українські слова щоб мені було використовувати їх у побуті.
Воно пройде. У мене чоловік також з російськомовної сім’ї, але коли одружилися, почав розмовляти зі мною, а і з донькою нашою, і зараз 95% спілкується українською. Вже звик і навіть думки українською . Але потрібен час.
Думаю, це реакція на події навколо і загальну невизначеність. Коли є мовне середовище - нема таких проблем.
Я 24 роки прожила в Луганську, потім в 1 день, переїхавши на західну, почала говорити українською. Штучності не відчувала, бо навколо були україномовні більшою мірою.
Дайте собі час💙💛
Я 24 роки прожила в Луганську, потім в 1 день, переїхавши на західну, почала говорити українською. Штучності не відчувала, бо навколо були україномовні більшою мірою.
Дайте собі час💙💛
Я зараз перечитую Кайдашеву сімю. І просто смакую кожне слово. Цілий абзац про те як шкварчало сало на сковороді.
Ответ длячаревна
Разговариваю на русском как и до войны. Вообще не парюсь над этим. Я в свободной стране, никто меня ничем не щимит.
Слава Украине!!!
Слава Украине!!!
То же самое. Проблема языка надуманная. Хотя встречала чокнутых украиномовных, которые до сих пор думают, что война началась из-за языка
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
Ответ длячаревна
Разговариваю на русском как и до войны. Вообще не парюсь над этим. Я в свободной стране, никто меня ничем не щимит.
Слава Украине!!!
Слава Украине!!!
Це дуже добре, що ви про це написали.
Але автор гидує розмовляти рос мовою.
Але автор гидує розмовляти рос мовою.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу