До війни спілкувалась російською. Тепер не хочу!! Але все життя говорити певною мовою - вона ж пустила коріння, ти думаєш нею. Говорю українською і це якось обтяжливо, з напруженням, а головне - внутрішнє відчуття, що штучно.
Російською не хочу, українською не можу - от що робити? У кого подібна картина, як ви виходите з ситуації?
Російською не хочу, українською не можу - от що робити? У кого подібна картина, як ви виходите з ситуації?
показать весь текст
529
0
Все приходить з практикою.
Я російською спілкуюся з батьком і сестрою, з незнайомими людьми більш не вживаємо. Ніхто не силує, але так приємніше.
Мозку потрібен час на формування нових нейронних зв´язків, це наче займатися спортом, накачувати мускулатуру. Спочатку складно, а потім красиво.
До речі, й корисно.
Я російською спілкуюся з батьком і сестрою, з незнайомими людьми більш не вживаємо. Ніхто не силує, але так приємніше.
Мозку потрібен час на формування нових нейронних зв´язків, це наче займатися спортом, накачувати мускулатуру. Спочатку складно, а потім красиво.
До речі, й корисно.
Теж маю таку проблему. Українською наче стаю не я, наче втрачаю якусь частину особистості, щось своє індивідуальне.
На данному етапі вирішила зосередитись на читанні українських авторів, вирішила собі новий мовний стиль формувати.
На данному етапі вирішила зосередитись на читанні українських авторів, вирішила собі новий мовний стиль формувати.
Просто розмовляйте українською - і все минеться: забудете про штучність, забудете про те, що мислите російською. Це дуже важливо й гідно, зробити такий свідомий вибір: через мову - підтримати ту країну, яка в небезпеці й загрожена.
Щоб штучність минулася швидше: більше читайте українською, частіше слухайте українську музику (’Країна ФМ’ - там тільки україномовне все, геть усе!), спілкуйтеся довше з україномовними людьми. І все буде Україна!
Я особисто - пишаюся кожним українцем і кожною українкою, які почали або починають розмовляти УКРАЇНСЬКОЮ! І не слухайте геть нікого, хто намагатиметься відбити вам до цього охоту (таких - буде й буде, повірте!) - просто спілкуйтеся-читайте-слухайте.
Щоб штучність минулася швидше: більше читайте українською, частіше слухайте українську музику (’Країна ФМ’ - там тільки україномовне все, геть усе!), спілкуйтеся довше з україномовними людьми. І все буде Україна!
Я особисто - пишаюся кожним українцем і кожною українкою, які почали або починають розмовляти УКРАЇНСЬКОЮ! І не слухайте геть нікого, хто намагатиметься відбити вам до цього охоту (таких - буде й буде, повірте!) - просто спілкуйтеся-читайте-слухайте.
Ответ дляhruzantemka
То же самое. Проблема языка надуманная. Хотя встречала чокнутых украиномовных, которые до сих пор думают, что война началась из-за языка
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
Это манипулятивная тема и в наших силах ее не раздувать. Уважать выбор и чокнутых тоже
Почитайте Василя Шкляра ´Кров кажана´,Ключ´ . Люко Дашвар рекомендую також перечитати. Я україномовна з дитинства,вся родина,родичі діти українською розмовляють з народження,але читання російською в оригіналі і в чудових перекладах - то моя любов. Чого б то я мала відмовлятись? Розмовляйте,як бажаєте. Дивіться худ фільми в укр дубляжі,це допоможе.
ну дивіться, те, що ви напружуєтеся - це в принципі добре, так як не даєте мозку заіржавіти, також мову, як і будь-які навички, можна тренувати, тобто з часом досягти гарного результату. про читання українською вам вже писали. а ще треба вбити в собі перфекціоніста та дозволити помилятися. я як послухаю деяких людей, які щиро вважають себе україномовними, а насправді розмовляють на місцевому діалекті, то думаю, що моя українська не така вже і погана)
Я взагалі не можу нормально розмовляти російською, бо моє ’г’ відразу видає жителя центральної України. А ще клятий суржик, ну от щоразу треба себе контролювати, бо у нас всі кажуть ’Остановіть на остановці’ і т.п.
Мова очищується, коли її часто застосовуєш, із пам‘яті виринають слова, які, здавалось, ніколи і не знала
Мова очищується, коли її часто застосовуєш, із пам‘яті виринають слова, які, здавалось, ніколи і не знала
я свободно могу общаться на украинском, но... пыталась перейти на украинский, мама сказала что со стороны смешно выглядит, люди меня плохо на западной понимали из-за того что ’глотала’ слова из-за стеснения, почему-то поняла что неразборчиво говорю на украинском, раз не понимают.. а мне казалось что супер... Одним словом меня лучше понимали на русском, чем на украинском, от этого мне неуютно стало, стыдно что ли, в итоге вернулась в Киев и общаюсь на русском..
ну как же не суржик, если пишете ’по офіційним, робочим питанням’? неправильные окончания ведь.
вам правильно выше писали: читайте больше художественных книг.
от себя советую познавательную книгу ’Як ми говоримо’ Антоненко-Давидовича. там разбор распространенных ошибок.
вам правильно выше писали: читайте больше художественных книг.
от себя советую познавательную книгу ’Як ми говоримо’ Антоненко-Давидовича. там разбор распространенных ошибок.
З татом на днях розмовляла. Кажу, що багато людей починає розмовляти українською. Але чомусь ’ріже слух’))
Тато каже, а це тому, що багато слів вживають не за призначенням, стараючись. Так легко відрізнити російськомовну людину. Але це радує з іншої сторони. Все з практикою.
Тато каже, а це тому, що багато слів вживають не за призначенням, стараючись. Так легко відрізнити російськомовну людину. Але це радує з іншої сторони. Все з практикою.
Ответ дляhruzantemka
То же самое. Проблема языка надуманная. Хотя встречала чокнутых украиномовных, которые до сих пор думают, что война началась из-за языка
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
Украинский знаю очень хорошо, если нужно, общаюсь на нем.
А як ви думаєте, обирання президентом януковича - це був крок до війни чи ні?
В 14 теж перейшла на українську і були відчуття штучності, що приходиться напрягатися, не могла підібрати слів. А потім пройшло пару років і вже думаю українською.
’Російска’ в мене зламался після того, як побачила і почула
на вулицях Луганська рашистів, в них таких ще спеціфічний говорок був, мене тоді як вдарило, досі памятаю це відчуття огиди, той день і ту хвилину. При чому писати російською ок, а ось розмовляти не можу. Мене приходиться себе переборювати, щоб перейти на російську, якщо людина української не знає.
’Російска’ в мене зламался після того, як побачила і почула
на вулицях Луганська рашистів, в них таких ще спеціфічний говорок був, мене тоді як вдарило, досі памятаю це відчуття огиди, той день і ту хвилину. При чому писати російською ок, а ось розмовляти не можу. Мене приходиться себе переборювати, щоб перейти на російську, якщо людина української не знає.
Насправді - про ось цю ’штучність’, як ви її звете, - знаєте тільки ви, можливо, іще зовсім трішечки - ваше найближче оточення. Усі, хто з вами спілкується українською, - уявлення не мали й не матимуть, що для вас це - неприродно чи штучно.
Просто не зупиняйтеся.
Просто не зупиняйтеся.
Хіба я про вас чи ваш вибір? Питання просте: чи пов’язано те, що ми (хоч і не я особисто теж) обрали яника з тим, що отримали війну?
Я перехожу.
Трохи важко, відчуття як у вас.
Але зможу!
Мова- ідентифікація народу.
Нарешті до мене це дійшло
Трохи важко, відчуття як у вас.
Але зможу!
Мова- ідентифікація народу.
Нарешті до мене це дійшло
ну, по-перше, діалект буває настільки місцевим, що його розуміють виключно мешканці рідного села носія. вважаю неповагою до співрозмовника використання незрозумілих слів, якщо діалог ведеться за межами рідного села носія.
а по-друге, мене особисто тіпає від ’канхвет’ та ’больниці’, які чую в рідному містечку чоловіка, ну маю ж право)))
а по-друге, мене особисто тіпає від ’канхвет’ та ’больниці’, які чую в рідному містечку чоловіка, ну маю ж право)))
Мені так само в рази простіше спілкуватись російською, але я себе запитую, а якою мовою мені б приємніше було, щоб до мене, наприклад, звернулася пересічна людина на вулиці?
НЕ російською.
Друзі, рідні, я їх знаю і тому мене не хвиліює якою мовою вони спілкуються. Але заговорить молода незнайома людина російською, і закрадається питання, а вона просто лінується, не вважає за потрібне, чи принципово російською говорить бо ’за русский мир’, чи може взагалі з росії і не знає нашої мови? Українська ці питання одразу знімає.
Ну але літні люди можуть досі не володіти мовою, їм вже дуже складно опановувати, можна зрозуміти.
НЕ російською.
Друзі, рідні, я їх знаю і тому мене не хвиліює якою мовою вони спілкуються. Але заговорить молода незнайома людина російською, і закрадається питання, а вона просто лінується, не вважає за потрібне, чи принципово російською говорить бо ’за русский мир’, чи може взагалі з росії і не знає нашої мови? Українська ці питання одразу знімає.
Ну але літні люди можуть досі не володіти мовою, їм вже дуже складно опановувати, можна зрозуміти.
Ответ дляZelenkа
Я взагалі не можу нормально розмовляти російською, бо моє ’г’ відразу видає жителя центральної України. А ще клятий суржик, ну от щоразу треба себе контролювати, бо у нас всі кажуть ’Остановіть на остановці’ і т.п.
Мова очищується, коли її часто застосовуєш, із пам‘яті виринають слова, які, здавалось, ніколи і не знала
Мова очищується, коли її часто застосовуєш, із пам‘яті виринають слова, які, здавалось, ніколи і не знала
о, я попросила водія зупинитися на розі вулиць, то мене не зрозуміли)
Я думаю, судя по обилию таких тем в последнее время, что мовне питання - це робота рашистьских ботів. Вишукують, де в вбити цвях у суспільство. І дивлюсь, в них це починає виходити.
За язьіковьіе темьі надо в бан.
За язьіковьіе темьі надо в бан.
Трішки більше розмовляю українською. На 100% перейшла на мову в інтернеті і магазинах. Із близькими, які говорять російською- продовжую російською.
Зараз навіть моя 70-літня мама, ’дочь офіцера’ до речі, у якої досі рублі замість гривень, каже ’Ти ісправляй меня, не хочу більше кацапською’. Так що вам, авторе, сам Бог велів. Місяць - і ви защебечете!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу