У мене немає мови

Дайте пожму вашу руку. Самый классный подход. Каждый говорит, как ему удобно.

Тема ж не про це ,правда? А про корупцію зараз #неначасі#.

Які нападенія?

Мені добре на моєму - без іспанського стиду перед рашистами

А вам капец как хочется тему раскачать,да?

Це робите ви, перечитайте свої пости.

Ну как же. Тут уже сто раз сказали и про мову оккупанта, и про ’из-за языка пришли освобождать’. В подобной теме вчера и на дверь указывали - валите из Украины в рашку.
Так что логичный вывод - лучшие украинцы начнут выгонять худших украинцев, говорящих не на украинском. А там и до перебить дойдет.

Дівчата,не перевертайте все з ніг на голову.Не подобається тема -пройшли мимо та й все.

да, про абсолютизацию языка, как будто других проблем нет, и все проблемы из за него.
Нашли виноватых - рускоговорящих.

Тема про рускоговорящих,,,, чи автор пише про свій власний вибір, недавній вибір, і просить підтримки в цьому? Мені не зрозуміло, чому ті , хто для себе зробив інший вибір, тобто до теми автора стосунку жодного не мають, але наполегливо роздмухують цю тему.

в этой теме уже много подтем. Они независимы, как всегда.
Я сделала выбор - пост по средам и пятницам - зачем мне поддержка? я сделала выбор, принялана себя ответственность и живу как считаю нужным. И никому это не навязываю.
А тут гонения на русскоязычных развернулись.
А не поддержка автора.

я також)

Эти все люди про которых вы говорите, так научены с детства. Да знаю много таких семей. У билингва с детства, это все в мозгу автоматически и естетсвенно щелкает переход на язык собеседника, они и не замечают этого. а когда человеку 45, и он говорил и думал всю жизнь на одном языке, а тут пытается общаться на другом, там совсем другой механизм. Этот язык ощущается как иностранный, каждое слово надо подбирать, задумываться, теряется спонтанность проявления в общении. Вобщем это речь не носителя языка.

Чому у вас виникають такі емоції (мені видається негативні і протестні) на жире бажання невідомої вам людини змінити мову на українську і на підтримку такого рішення іншими українцями? І при цьому вас особисто ніхто не змушує приймати таких рішень, на щастя в нас не тоталітаризм

манипуляция знатная, но я сонная и мне неохота бодаться.
Рада, что накал ваших коммов спал.
А то агрессивно было очень.
Спокойной ночи.

Коли людині ,45.. можна починати задумуватись про профілактику Альцгеймера

І вивчення нової мови - це один із способів

Так , ось наприклад !
В Україні дзвонять в колокола , а мамі телефонують !
Засипати можно землею , а місто ввечері засинає !
Гладят кішку , а речі прасують )
Безліч прикладів можно навести )

)))))

не существует никакого русского языка в том понимании, как вы себе представляете.
это модернизированный язык восточнославянских групп.
поэтому спокойно общайтесь и не морочьте себе голову по поводу языка.

Друга тема підряд за сьогодні, дуже дивно

О, вибір чудовий, не сперечаюсь. Головне, що особистий і добровільний, жаль, що причина аж така.

Цій нації до смерті, як до неба по такому критерію. А ще ж поняття політичної нації. Яскравий приклад. - американці. По великому рахунку навряд ви знайдете хоч паршиву тисячу справжніх, ширих, без домішок інших крові, таких істинних українців. У кожного з нас в попередніх поколіннях нема-нема та й є хтось з іншого роду-племені? То хто ми? Хто я, хто ви? Чому українці? Що дає вам право вважати себе українцем? Підказка. - не мова, у всякому разі не лише вона.
А всіляких цитат я моду вам натягнути вагон, і всі від поважних людей. Гарний спосіб вдати мудрість, як своєї немає.

Ви про себе? І не пишіть ,мені ,будь ласка .

от дуже вірно Ви сказали. Я дійсно гидую. Бридко мені російською розмовляти

Не зовсім так! Я вступивши у вуз зрозуміла що розмовляти українською ’ не модно’ ( ні-ні ні крапельки не нав´язування), ледь не здуріла як стати модною. Спочатку погано, повільно, обдумуючи наперед кожний діалог, а потім ’прийшло’ (досвід) . Співрозмовник російською/значить і мені так потрібно.
А тепер , не хочу і не буду переходити. І звернула увагу, що відбувається все навпаки: касир а магазині починає російською, але почувши укр одразу переходить також на укр

Говорила и говорю по - русски. Украинский понимаю и документацию вела. Юг Украины.

Владею украинским,русским, английским…немного немецкий. Легче на русском. Сорри. Так уж у меня. Ща жаловаться начнут.

Вы там с Тернополя расскажите как разговаривать одесситам. Вам быстро расскажут по чем в Одессе рубероид. Досить спікулювати на темі мови. Я знаю обидві. Володію. Але живу у російськомовному місті, з народження розмовляла російською. Це не завадило вивчити державну. І українська - моя державна мова. Але спілкуватися я буду тою, якою хочу. Моя родная Украина не запрещает мне говорить и думать на русском. Именно в этом мы отличны от парашы, страны, где вам могут разрешить или не разрешить говорить, думать и даже нпдевать определенные цвета.

А я никогда не понимала зачем говорящие на украинском переходят на русский с собеседником. Пусть каждый говорит как удобно. Да мы из русскоязычных регионов, многие плохо говорим на украинском, не свободно, но мы его прекрасно понимаем. Сколько ездила на западную в групповые туры, все отлично общались каждый на своем. Я сама никогда не переходила на украинский, но не ждала от собеседника, что б он переходил на мой. Мне это странно, зачем.

Ну а кассир в супермакете это другое дело. Он вроде как обязан говорить на государственном языке на работе. Если б я работала кассиром, я бы тоже переходила исключительно на работе. Но вы ж понимаете, что освоить несколько фраз для работы кассира, нужен ли пакет и оплата наличными или картой это не сложно, много ума не надо, и нужен совсем не тот уровень языка, как когда ты говоришь с друзьями, и хочешь просто свободно, быстро и спонтанно излагать мысли, а не тупить подбирая каждое слово.

Як раз завдяки мові і збереглась нація, при тому що 300+ років під окупацією!