Просто поговорити

Пишу, так як нема з ким поговорити(дожилась) Останні пару днів так накриває, важко. Зараз в нашій обл відносно тихо. Але чомусь така тривога страх, боюсь за дітей(двоє, старшому 10 молодшій 1.3) Живем біля стратегічного обєкта можна сказати через дорогу, мама в Польші на роботі, ми не поїхали остались дома. Буває що дуже шкодую, чоловік постійно на роботі, раніше з нами жила його сестра, мені було спокойніше, хоть хтось був поряд, але вона виїхала, і я постійно сама з дітьми, дуже переживаю особливо коли тривоги. Якось все на кучу звалилось, не знаєш як зробити правельно, мама на роботі буде до жовтня місяця, думаю може взяти та поїхати, вивезти дітей, хоч за них буду спокійна, але якщо ця війна на довго, і все буде так тянутися то смисл їхати до осені не знаю, і чоловіка не хочу залишати. Нема навіть з ким порадитись, чоловік каже що дивись сама, раніше казав їдьте, але зараз ніби більш менш тихо, то пока мовчить, мама теж нічим підказати не може, розумію що я повинна думати про дітей але тут не знаєш як зробити правельно. Та і за житло потрібно буде платити 9 тис в місяць а для нас це не малі гроші. Дівчата, порадьте хоть щось, або клепку вставте, бо щось зовсім розклєїлась