Як боротися з потягом до алкоголю?

Боротися,що ви і робите і триматися все життя.

Сила воли до конца жизни уже. Бывших алкоголиков и наркоманов не бывает.

Мусите назавжди викреслити алкоголь зі свого життя.
Так, алкоголізм - це хронічно. Трохи пригубиш - і все.
Мусите назавжди викреслити алкоголь зі свого життя.

Причина какая? Я одно время очень пила, но у меня был повод. Потом себя вытянула

А сколько лет выпивали? До того как завязали? И как часто?

Я занимаюсь спортом, разрешаю в пятницу и субботу немного вина

Років не було, випивала звичайно. За рік і пляшки не було, але був місяць, коли за вечір 3 пляшки вина і так кожен день, фізично та психолічно не могла відмовитися.

Только так, как вы и делаете. Или замените другой привычкой, но не деструктивной.

Сильний стрес після розлучення.

В аптеке: Дайте, пожалуйста, антидепрессанты. - У вас есть рецепт? - А что паспорта гражданина Украины не достаточно?
Или: Вы не пьёте и не ругаетесь матом?? Вы что, не следите за ситуацией в стране??
Я это к чему - в нынешней ситуации (да и с ковидом) бухать - это нормально…(

Это не только физическая зависимость, но и психологическая. Вы сейчас сконцентрированы на этой мысли, вы все время в этой борьбе. Поэтому возникает желание выпить. Запретный плод сладок. Приведу пример: если человек прочитает про какие то болезни, то обязательно найдет симптомы у себя. А если зациклился на этих симптомах, то болезнь может появиться в действительности. Психология неразгаданная тайна. Уводите свои мысли от алкоголя. Обратите внимание на что то другое. Сейчас вам алкоголь не интересен и ненужен совсем, к счастью вы вовремя это осознали и точка. Больше никаких мыслей про него. Сейчас это психология в большей части.

дело же не в том, чтоб вы даже думать про алкоголь не смели, а в том, чтобы имели силу воли не пить его

Я не завжди з цими думками, але так виходить, що маленький або великий стрес і починається. Хочу взагалі про нього не думати, але поки не можу.

В стрес заспокійливого табл.Мені допомагає біфрен.

У меня когда стресс мне хочется есть. И мне все равно, что есть, лишь бы есть. Но я себя останавливаю. Знаю что это стресс и я на самом деле есть не хочу. У вас получится, просто поймите сами , что это действительно вред. Как курильщики за свои же деньги отравляют себя, это действительно вред огромный. А вам же такое не надо, совсем не стоит вредить себе. Я бывает делаю кофе и ложу туда мороженное или зефир для кофе. И вот я себя приучила к тому, что пока я пью это кофе, я не думаю про проблемы, мыслями отключаюсь. У вас все получится, того что вы уже осознали все и пересмотрели свое отношение.

АА вам допоможе найкраще.
Зверніться - не пошкодуєте.
Якщо зовсім не хочете - подумайте за чим ви сумуєте найбільше. Що вас вабить в алкоголі. Компанія, відчутття спокою чи навпаки веселощі або запаморочення чи розкутість, вам подобається загалом щось пити у певні періоди... ще щось І знайдіть цьому адекватну заміну. Компанію можна знайти за іншими інтересами, відчуття спокою і все те інше по відчуттях - теж можна знайти заміни, пропрацюйте це з кимось.
Це дуже просто написати, але не просто зробити, тому група і підтримка тих хто розуміє, допоможн найкраще

Я поняла, что только сама себя вытянуть можно.

З їжею теж саме, але тут вже не стримую себе.
Знаю, що це погано і будуть великі проблеми, якщо зірвусь.

Значит тогда поставили эту точку и забыли про это. Если этого хочется, то вы сразу гоните эти мысли.

Відключався мозок від усіх проблем, ставало якось легше, а потім засинала. Зараз з цим проблема(

Намагаюсь.
Дякую)))

Все будет хорошо. Сейчас должен начаться обстрел, немного волнуюсь. Нельзя пока спать. Я в Харькове. Так я себя дыханием успокаиваю. Когда начинаются взрывы, то я я вдыхаю, задерживаю воздух и выдыхаю.

Тримайтеся. У вас теж все буде добре. Сил пережити це всім нам🙏

Я вас розумію із засинанням. Мені теж подобається випити бокальчик вина і заснути. Міцніше сплю, висипаюся краще. Але розумію, що це не вихід.
Я знаю, що мені заважає спати і намагаюся потрохи забирати подразники із свого життя. На щастя, у мене - це фізичні подразники.
Якщо у вас думки якісь, то можливо потрібно з кимось поговорити, не обов´язково з спеціалістом, але можна і з ним.
Мені подобається витріщатися у тєлік на якийсь серіал, щоб забути про проблеми. При цьому бокальчик вина замінити на бокальчик солодкої води, чи навіть не бокальчик з водою, а просто на смузик у гарному стакані, і уявляти собі що все добре. З часом мозок вчиться перелаштовуватися, не зациклюватися і уже не так тяжко

Але найважливіше у цьому всьому не залишатися зовсім самою. Знайдіть друзів, підтримку. Це найбільша підмога.

Фізичні я б же усунула.
З ким можу дійсно поговорити та відкритися, то він на війні, з іншими вже не так, хоч теж досить близькі, навпаки ще і їх підтримую.
Трохи допомогає заїдати солодким.

У любого стресса есть источник (раздражитель) и как выход (решение ситуации) - действие (выпить алкоголь/покушать сладкое) , которое по сути и не решает проблему, а лишь усугубляет , тк в чистом виде это Избегание от Решения.
Это всё происходит подсознательно ( оно так оберегает человека, в каждом случае индивидуально) , тк сознание не может (по причине какой то скрытой психотравмы) решить возникшую ситуацию.
Просто однажды выпив алкоголь, когда у вас была нерешенная стрессовая ситуация, телу стало легче и напряжение уменьшилось, и бессознательное увидело в этом некий выход из сложившейся ситуации, и так был зафиксирован уже в сознании алгоритм действий, который со временем переростает в привычку, а затем в зависимость.
Выход, это набраться смелости и воли, чтобы решить ту скрытую в подсознании психотравму, которая является первопричиной реагирования на определенную жизненную ситуацию, или какой то ложный вывод, сделанный давно, в детстве, НО мешающий жить сейчас, уже взрослому человеку.

Авторе, я з осені 2017 у запої - була страшна життєва ситуація. Не такому, щоб прям під забором спати, ні. У мене робота і діти.
Але вихідні стабільно міцний напій і не одна пляшка. Потім через рік я вийшла із травмуючої ситуації, а потяг залишився. Але я собі давала раду. А потім корона і стрес. Потім 24 лютого і мене понесло вразнос. Гідазепаму не було, все підмели в аптеках. Залишився алкоголь. На початку травня я вирішила, що доста. Треба перерву. І от в перерві. Але, я таки знайшла гідазепам, ще не пила, він собі лежить і мене заспокоює тим, що він просто є і якщо буде знову треш, я вип´ю не пляшку коньяку, а півтаблетки.

От, вчора була на роботі після напруженого авралу вечірка. Було багацько алкоголю, серед якого бармен робив коктельчик - джин, тонік, лід, ягоди ялівцю та розмаринчик. Я його попросила мені робити без джину. Я веселилася разом із усіма, чокалася своїм стаканом, говорила тости ітд. Вранці встала трохи опухла, бо все ж випила багато рідини. Але бадьора і весела, без похмілля. І задоволена.