Мої діти. Соромно.

В світі завжди щось відбувається, тільки життя від цього не зупиняється і воно в кожного єдине.

В світі? Зараз війна в Україні. Звичайно якщо ви всі виїхали, і не збираєтесь повертатись, то у вас життя продовжується. А я живу тут, в Україні, і стараюся робити все, що від мене залежить, щоб хоч якось допомогти своїй країні! Своїм військовим, своїм постраждалим. І стараюся вчити цьому дітей!

Да хоть 95 лет

Срала мазала

Никогда не понимала, что значит это дебильное выражение

Это происходит не где-то в мире, а в нашей стране. И жизнь ограничивается не только нашим присутствием на Земле. Есть ещё наши дети, их дети и т.д.
И сейчас во многом от нас зависит их будущее.
И у Автора уже взрослый детина, а понимания 0,0

Україна - це не частина світу? Залишатися чи їхати - це ваш вибір, але відповідальні ви тільки за життя своєї сім´ї і на нього можете реально вплинути чи допомогти. А на війні завжди багаті заробляють, а прості люди гинуть і страждають

Та ви багато чого не розумієте. Не переймайтесь. Живіть і веселіться.

Для щасливого майбутнього дітей їм треба мати можливість повноцінно вчитися , розвиватися і розважатися в тому числі.

Точно, пішло воно все. Завтра піду в караоке.

А мои дети понимают, что сейчас война. Веселье , когда их ровесники жизни отдают на линии фпонта- это дно. Это такое же дно, как убежавшие бабы наши, которые плачут, чтобы их поселили и денег дали и тут же сидят в ресторанах, кафе, тусуются и выкладывают фото своей беззаботной жизни, мотивируя тем, что они устали от войны. Честно, даже шашлык на даче ни разу не жарили- не лезет оно просто, ком в горле у друзей дома разбомблены в Ирпене, Гостомеле, попало в квартиру друзей на Святошин , погибли уже отцы одногруппников моего сына, погибли ребята с военной кафедры, погибли близкие друзья. Наша семья как и вся страна нормальных людей не считает, что война где-то там и нас не касается. Жизнь продолжается, но продолжать ее можно спокойно, не праздно и наплевательски к тем, кто сейчас в боях под Харьковом, Херсоном, в Севородонецке и Лисичанске, кто стоит на границах и блок постах. Это ведь беда общая. А получается, одни гибнут, другие гонки по ночному Киеву, Львову, Луцку устраивают, горланят песни в клубах, напиваются на днях рождения. Мол их это не касается. А мне кажется- это нас всех касается. И , веселясь, надо отдавать себе по-человечески отчет, что сегодня в десятки тысяч семей пришло горе, десятки тысяч молодых мальчишек навсегда инвалиды, сотни тысяч поломанных войной судеб. Как можно поощрять весёлье здоровенных лбов и коров 18+

Отстаньте от детей! И так они несчастны, потому что у них лучшие голы отобрали то ковидобесием, теперь войной

Ваш похід в караоке чи інше заняття на хід війни ніяк не вплине

Аналогично

У нас война. Ау, проснитесь. С таким подходом будем скоро новую историю учить и выстраиваться буквой зэт.

Війна це надовго, а життя продовжується

Приезжайте в Николаев и посмотрите, какое тут веселье. Я не о себе говорю. Но я за то, чтобы люди продолжали жить, ведь никто не знает, что произойдёт завтра

Ви щось про моральну підтримку чули? Уявляєте, як себе почувають хлопці і дівчата, які зараз пожертвували чи не всім, заради вашого сраного караоке? Солідарність слово чуди?

Я ніяк не можу підтримати незнайомих людей, як і вони мене. В караоке ніколи не була , просто живу власним життям.

То давайте пусть все в гроб лягут.жизнь идет все равно

У нас, немає веселья. Ми з 1 квітня деокуповані. Але ми всім містечком дотримуємось комендантської години, світломаскування, підпільно не працюють бари і дискотеки. Не волає музика на вулицях.

Ідіть почитайте Пушкіна і послухайте Чайковського.

А всі воїни воюють, за нас з вами, на незнайомих їм людей. Дивина....

За мене не потрібно воювати

А за мене і моїх дітей потрібно. Бо я хочу жити в Україні. І тому я розумію і відчуваю, як потрібно зараз жити.

Кожна людина сама вирішує як їй жити зараз , іншої молодості, юності, дитинства ні в кого не буде.

Особливо їх не буде в тих, хто вже вмер. Вмер на війні за вільне життя українців.

Не буде нічого, бо людина просто померла , і вільне чи не вільне вже і не дізнається