Те женщины, которые с 1 октября станут на военный учет, не смогут уехать за границу.

А чого соромитися?
Що я коли була маленька, моя мама не могла знайти роботу і ми їли хліб з водою та луком? Чи те що мій батько не платив аліменти і скривався як тільки міг, і держава ніяк не реагувала? Чи те що я перетерпала булінг у школі і вчителя не реагували? Чи коли я стала старша, мамі потрібно було працювати на 3 роботах, вона зранку туалети мила з 7-8, а потім там же і працювала, з 8-5, а з 6-9 вечора працювала на дому щоб заплатили трішки більше? І всюди шкідливе виробництво було, але і молоко відмінили яке давали на підприємстві. Чи дякувати мені, щоб батько сплатив борг за аліменти через 4 року суду і найманих платних адвокатів?
Через що мені бути патріотом?
Або мені потрібно любити країну, через те, що шкільний стоматолог (державний) через зуб заніс мені зараження крові, я 2 місяці провела у ліжку, 1,5 року реабілітації. Я буда не одна дитина з таким і були суди, але судилися батьки у яких були гроші.
З чого мені бути патріотом? Все що я маю, це власним трудом, мені нічого держава не дала.