Шмоточницаца• 24 августа 2022
Морально трудные жизненные ситуации, как вы их переживаете?
Как вы переживаете ситуации, когда чувствуете себя морально плохо, когда вам тяжело?
Поделитесь примерами, спасибо. Становились ли сложные жизненные ситуации для вас трамплином в лучшую жизнь?
Поделитесь примерами, спасибо. Становились ли сложные жизненные ситуации для вас трамплином в лучшую жизнь?
Заставляличка• 24 августа 2022
Живу одним днём. Вон ракета летит с Конотопа на Киев. Выпила коньяку рюмочку. Так и справляюсь. Какой вы видите трамплин сейчас? Я не вижу
1
Уходя дверю не хлопать• 24 августа 2022
Я начинаю учиться
В первой ситуации ушла вся в написание диплома, во второй- выучила англ немного, в третьей получила второе высшее, сейчас учу немецкий
В первой ситуации ушла вся в написание диплома, во второй- выучила англ немного, в третьей получила второе высшее, сейчас учу немецкий
1
Грушки-яблочки• 24 августа 2022
Плачу і жалію себе. П´ю заспокійливе. Зайшла от на порадницю схожий пост написати, а ви мене випередили.
А на справді, моя мама каже, що потрібно працювати руками, ногами, коротше рухати кров. Хтось прибирає, хтось бігає, скаче, головне розрухати організм..
А на справді, моя мама каже, що потрібно працювати руками, ногами, коротше рухати кров. Хтось прибирає, хтось бігає, скаче, головне розрухати організм..
1
Пиу!Пиу!• 24 августа 2022
Смотря насколько тяжелые. Если такие, что земля из-под ног уходит и кажется, что жизнь закончена, недельку реву и страдаю, потом вспоминаю, что лучше от этого не станет и с удвоенной силой впрягаюсь в дела.
2
Еленочка_Леночка• 24 августа 2022
Будьте заняты-это самое дешевое лекарство на Земле и одно из самых эффективных!
2
КтоЕслиНеЯ• 24 августа 2022
Давній перевірений спосіб: спочатку разово виплакатися до ікотки, щоб аж геть соплі розмазувати всюди. Таким чином скидаю перший стрес. А потім відсікаю все минуле, і починаю сприймати життя як начебто воно зараз починається ось прямо з цієї миті. І тоді вже з більш заспокоєного стану оцінюю, що мені в цьому новому житті хочеться, що у мене є хорошого, а що варто поміняти.
Особисто мені допомагає, але не факт, що універсальний метод.
Імхо, кожній людині треба щось своє знаходити.
Особисто мені допомагає, але не факт, що універсальний метод.
Імхо, кожній людині треба щось своє знаходити.
2
Праздничный сервиз• 24 августа 2022
Если просто злая- убираю, чищу, варю, глажу, был развод, сложный переезд, бухала, пила ад, говорила об этом с подругами, не знаю как справилась, сама в шоке, мне в стрессе нужна помощь зала, я всегда кому то звоню.
Праздничный сервиз• 24 августа 2022
Ответ дляКтоЕслиНеЯ
Давній перевірений спосіб: спочатку разово виплакатися до ікотки, щоб аж геть соплі розмазувати всюди. Таким чином скидаю перший стрес. А потім відсікаю все минуле, і починаю сприймати життя як начебто воно зараз починається ось прямо з цієї миті. І тоді вже з більш заспокоєного стану оцінюю, що мені в цьому новому житті хочеться, що у мене є хорошого, а що варто поміняти.
Особисто мені допомагає, але не факт, що універсальний метод.
Імхо, кожній людині треба щось своє знаходити.
Особисто мені допомагає, але не факт, що універсальний метод.
Імхо, кожній людині треба щось своє знаходити.
Я если начинаю реветь, то вхожу в такой транс, что могу неделю рыдать, икать, сморкаться.
Король дивана• 24 августа 2022
Предпочитаю со всем справляться сама. Мне легче так пережить стресс или потерю, чем кому - то жаловаться и рассказывать. Просто настраиваюсь на позитив, меняю свои мысли и обычно всё меняется в лучшую сторону. Любой стресс это стимул к трансформации и изменениям.
1
автор
Шмоточницаца
• 24 августа 2022
Ответ дляКороль дивана
Предпочитаю со всем справляться сама. Мне легче так пережить стресс или потерю, чем кому - то жаловаться и рассказывать. Просто настраиваюсь на позитив, меняю свои мысли и обычно всё меняется в лучшую сторону. Любой стресс это стимул к трансформации и изменениям.

КтоЕслиНеЯ• 24 августа 2022
Ответ дляПраздничный сервиз
Я если начинаю реветь, то вхожу в такой транс, что могу неделю рыдать, икать, сморкаться.
В найтяжчий момент життя у мене це тижнів два зайняло, я навіть навчання пропускала (студенткою якраз була).
Коли мене коханий покинув без пояснень, а от просто так, наче як набридла, чи що?
Зате потім ніяких ілюзій та намагання щось назад повернути. Як відрізало, і байдуже.
Ключ в тому, щоб воно аж спустошилося все до деякого емоційного отупіння. Опуститися на дно, щоб потім відштовхнутися та випливати.
Ну, в мене це так працює.
Коли мене коханий покинув без пояснень, а от просто так, наче як набридла, чи що?
Зате потім ніяких ілюзій та намагання щось назад повернути. Як відрізало, і байдуже.
Ключ в тому, щоб воно аж спустошилося все до деякого емоційного отупіння. Опуститися на дно, щоб потім відштовхнутися та випливати.
Ну, в мене це так працює.
Радость моя• 24 августа 2022
У мене була тяжка моральна ситуація. Я сама не вигребла. Півроку кожного дня прокручувала ситуацію в голові і це не давало жити нормально. Пішла до психолога психотерапевта. Вона виписала мені препарати, плюс робота з психологом. Зараз я вже вмію жити з цією ситуацією.
Радость моя• 24 августа 2022
Саме цікаве те, що якщо порівнювати ту ситуацію і сьогднішню війну, ми втратили свій дім. То та ситуаціяначе не така критична.
Але то бувмій особистий біль.
А коли поруч зі мною таких же що втратили своє житло, дехто і рідних - то цей біль переживається легше.
Зараз (втрати відвійни) я акумулювала в роботу, в бажання вижити.
А с той ситуацієюне змогла справитись самостійно
Але то бувмій особистий біль.
А коли поруч зі мною таких же що втратили своє житло, дехто і рідних - то цей біль переживається легше.
Зараз (втрати відвійни) я акумулювала в роботу, в бажання вижити.
А с той ситуацієюне змогла справитись самостійно
1
100%• 24 августа 2022
В апреле умерла моя знакомая, намного старше меня, у нас с ней схожие проблемы по здоровью. Она с диабетом 1типа, слепая, на гемодиализе, после инфаркта и инсульта, с оперированным сердцем. Невероятной силы воли и духа человек была, столько пережила. И вот пришло время ставить ей кардиостимулятор,сердце не тянуло уже, поставила, и умерла через 3дня. И тогда я поняла-лучше никогда не будет, за страданием идет страдание, за ним еще страдание, и так до самой смерти. Можно сложить лапки и утонуть быстро, а можно еще побарахтаться. Вот я каждый день барахтаюсь, у меня нет свободного дня от больницы, поликлиники, анализов и консультаций. Моих, ребенка, мужа. Но пока все живы, и это счастье. Ковид сильно подкосил, и до него были проблемы, а сейчас так и вовсе.
Вишиванка• 24 августа 2022
Для моей семьи-да. Война 2014 года вынудила нас все оставить в Донецке,квартира,машина,бизнес. Выехали в другую страну. Сейчас все отлично. Честно говоря,во много раз лучше и перспективнее.
1
Откушу что там торчит• 24 августа 2022
Ні, зараз тільки падіння. Ще не дно але вже скоро. Маю надію відштовхнутися,а поки то плачу, то скачу, то слухаю музику для релаксу. Знаєте, як що падати то з музикою. Це найпрекрасніше, що придумало людство. Ще книжки і картини але то окрема розмова.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу