Реву, від щойно почутого вірша

https://m.facebook.com/mogylevskaya/videos/ти-не-с...

Ти не смій не вернутись назад
Ради тих, що там вдома чекають,
Що у Небо за тебе взивають,
Ти живим повертайся, СОЛДАТ!

Ти не вір, що шепочуть вітри…
Вір, що це лиш часова розлука,
Що обіймуть тебе ніжно руки,
Що тримали й просили: «не йди!…»

Ти у серці печаль не ховай,
Хоч можливо до болю тривожно, —
Мужнім плакати, кажуть, не можна, —
Ти надію міцніше тримай.

Ти лишив за спиною свій дім,
Протиставши навалі ворожій,
І стоятимеш скільки лиш взмозі,
Прикриваючи серцем своїм
Не кордони, не землю — людей:

Рідних, близьких, дітей, сиву маму…
Вони сил додадуть і наснагу,
Їх молитви для серця єлей.
Ради них повернися назад

І прикрий серце вірою в Бога,
А коли буде зовсім незмога,
Бий у Небо щосили в набат.
І не смій не вернутись назад,

Ти молися всім серцем невпинно,
За плечима твоя Україна, —
Ради рідних, ти чуєш, солдат!
А попереду право на волю,

Мирне небо, щасливе життя,
Де надіям не видно кінця.
Хай Господь береже твою долю!
Повертайся скоріше назад!

Тисячі голосів кличуть в Небо,
Від недоброго захист для тебе.
Ти живим повертайся, СОЛДАТ!

Ірина Галишко