Какое блюдо в гостях у вас вызывает ужас?)

Як кастрюлю з товстим дном беру, то не пригорають. Але ще слідкую за кількістю рідини. Щоб не випарювалася

Мій чоловік виріс на півдні України. І його з братом батьки заставляли ногами топтати виноград і самі це робили. Паскуди. Бридко знати, що вони мені те вино давали пити. Навіть в цій темі мені ще дорікали, що я недоброзичливо пишу про свекруху. А я насправді ще дуже делікатна.

Посмотрите в ютюбе инструкцию. Только задавайте поиск на украинском. Там закарпатские мастерицы вовсю ведут свои влоги. Я специально поискала, есть нужный контент.

А вообще, если капуста толстая, то да, наверное не получится. Они сильно грубая. Если прям маленькие хотите, то можно поделить хорошо пропареные тонкие верхние листья на 2 или 4 части. Положить начинку, скатать трубочкой, трубочку держать в руке как если бы вы палку обхватили, и потом заталкивать края вовнутрь с обеих сторон. Должно получиться.

Мне нравится не большая капуста, размером чуть больше грейпфрута по размеру. Капустный лист как пиала получается, такой полукруглый, заворачивается конвертиком. Мне удобно так. Голубчик размером с детскую ладошку. Да, они не манюсенькие, но и не «лапти».

А яка ціль? Бо голубці в мене теж ніколи не пригорали. Навіщо ці листи?

А ви пробували трикутничками? Подивіться відео з 6:20 секунди, вона гарно показує

Буває що і пригорають. Так листки коричневі, а так нижній ряд голубців. Тепер вже навчалася контролювати цей процес. Але листки все одно кладу. Особливо як у бабусі вдома готую, там газ. Складніше контролювати температуру, і кастрюлі старі, радянські.

В мене ніколи нижній ряд голубців не пригорав, а коли порадили оце листя, так пригоріло. Думаю все тому що там нема вільного доступу до рідкого. Тільки страву споганила, все горілим провоняло.

Насправді виглядає як знущання над мовою, а не літерою помилилася. І слова ’загався’ Гугл не знає, і у ’цибялиння’ літері не поруч, і взагалі, має інше значення. Про набабахать вже промовчу.

Якщо у вас на клавіатурі є та сама літера, яка має бути у слові ’гавитися’, то я вам аплодую. Щодо цибулиння, то ви про яке його значення? В моєму регіоні його вживають і зі значенням ’лушпиння’, і зі значенням ’зелені пера цибулі’.
Подобається вам чи ні, а мова це не лише її літературний варіант. Якби я знала, що тут водяться такі вразливі натури, я б ніколи не дозволила собі просторіччя.
Але ви поплюйтеся іще, полегшає!

По перше, плюватися, що що там, ригати? почали ви. По друге: літеру таки поплутали у слові цибялиння. І ви списали цю помилку на: випадково натисли. Чи заеопотка пам´ять? По третє: цибулиння - це лушпиння з цибулі. Уявляю коло ваших друзів, які їдять лушпайки.
І по четверте. Дуже шкода ваших оточуючих, якщо ви так розмовляєте.
П.с. а насправді, ваш пост як образа українській мові звучала. Саме все ваше гидотне нутро було там

Я хоч буквою помилилася, коли висловлювала свою огиду до продукту, яким «усілякі володарки зірок Мішлену» намагаються годувати людей проти волі, а ви систематично одні і ті ж помилки робите у кожному дописі. Пора підучити пунктуацію!

А вам пора вивчити значення слів, огиду висловили не тільки до розповсюдженого у всьому світі продукту.

Я больше с подсолнечным маслом люблю, лук в салатах не очень люблю. тут дело вкуса, но обожаю , когда много петрушки, : петрушка, огурец, помидор, сладкий перец, горький

На жаль, продукт буває поширенішим за манери тих, хто ним пригощає. Так само і бажання когось повчити інколи буває більшим за реальне знання української мови, саме тоді люди починають товкти воду в ступі.

Міняйте ваше оточення з ’не такими’ манерами. Може не будуть вас пригощати лушпинням. А з приводу товкти воду у ступі - ви реально зневажливо до української мови висловились. Так завжди ’коверкають’ мову ті, хто хоче показати свою зверхність.

’Коверкать’ українською буде ’перекручувати’.
Я висловилась не до української мови (мовну тему я взагалі не піднімала), а українською мовою.
І висловлююся я нею по-різному. Просто я носій цієї мови (от на 100 відсотків у побуті і не з початком війни, а з дитинства) і філолог на додачу (правда, англійської). У мене не еталонна українська, але точно краща, ніж у вас і у багатьох (тут я таки трохи зверхня). По просторіччю української мови я писала роботу в університеті, це одна із форм національної мови, я б сказала найживіша і найколоритніша. Саме просторіччя збагачує літературну мову, а не навпаки. Але що я там знаю, ви ж вважаєте просторіччя перекручуванням, вам же щось здалося і тепер можна переходити на особистості у спілкуванні з людиною, яка вас узагалі не чіпала і можна іще раз повторити слово ’лушпайки’... Давайте зав´язувати (тобто, закінчувати), бо якщо ваша агресивність продиктована бажанням захистити від мене українську мову, то це взагалі не за адресою.