Люда Людоедова• 06 сентября 2022
Как быстро ваш новый муж принял вашего ребенка
Вопрос в первую очередь к тем, у кого дети не общаются с биологическим отцом. Я в отношениях год, дочери 5. Он к ней хорошо относится. Вчера как то в шутку я спросила, если я вдруг умру, то воспитает ли он ее. На что он ответил, что нет, не готов. Я, конечно, понимаю, что он ей ничего не должен, но с другой стороны, живя со мной и собираясь на мне жениться, по-моему он должен принимать и дочь. Или нет. Мозгами понимаю, что он имеет право полное не заниматься ею, но как то неприятно стало...
показать весь текст
2
227
0
некоторые тянут чужих, думая, что свои, и судя по одной тут теме это не единичный случай. у меня то хотя бы честно. Да и вообще-то я работаю, а не на его шее сижу
Я теж вирішила. Якщо з цим ні, то більше нікого додому не приведу. Дитина називає його папою. А щодня водити нового папу, щоб вона звикала-не мій варіант. Якщо з ним не складеться, присвячу життя дитині
Автор, не кваптеся. В мене другий шлюб і, коли починалися мої відносини з чоловіком, донці було 4 роки. Я нікого ні до чого не змушувала. Перші пів року ми, взагалі, зустрічалися на нейтральній території без дитини. Він знав одразу, що в мене є донька. Вони могли зустрітися, наприклад, в дверях, коли він за мною заходив. Поступово ми почали спілкуватися втрьох. Могли в парк сходити - але з ним разом не жили. Потім, коли я зрозуміла, що це серйозні відносини, ми разом поїхали на тиждень відпочивати. От тоді мала і запитала про те, хто цей чоловік мені і їй. Я розповіла, що мені - дуже близька людина, а їй - вона має сама вирішити і погодити своє рішення з ним. Додала лише, що я зраділа, якби вони стали друзями.
Так вони і були друзями ще 2,5 роки. Ми вже і одружилися, а донька з моїм чоловіком були просто друзі. Лише коли народився менший, донька запитала мого чоловіка, чи можна їй його татом називати. Чоловік навіть розчулився, бо, вже на тот момент, вважав її донькою.
Ну, от, і рахуйте, якщо вам термін важливий: десь 3 роки. І то. Чоловік ще, років 2-3 не відчував себе у праві повноцінного батька. Це вже зараз, коли минуло більше 10 років, вони справжні донька і батько. Там і вона фиркнути, суто як донька-підліток, на нього може, а через п´ять хвилин вже просити купити їй шоколадку; і чоловік може їй сказати, що її заносить і вона має слова вибирати, а потім, за першим проханням, сказати, що купить цю шоколадку і запитати якого смаку вона хоче...
Так вони і були друзями ще 2,5 роки. Ми вже і одружилися, а донька з моїм чоловіком були просто друзі. Лише коли народився менший, донька запитала мого чоловіка, чи можна їй його татом називати. Чоловік навіть розчулився, бо, вже на тот момент, вважав її донькою.
Ну, от, і рахуйте, якщо вам термін важливий: десь 3 роки. І то. Чоловік ще, років 2-3 не відчував себе у праві повноцінного батька. Це вже зараз, коли минуло більше 10 років, вони справжні донька і батько. Там і вона фиркнути, суто як донька-підліток, на нього може, а через п´ять хвилин вже просити купити їй шоколадку; і чоловік може їй сказати, що її заносить і вона має слова вибирати, а потім, за першим проханням, сказати, що купить цю шоколадку і запитати якого смаку вона хоче...
2
тут тоже согласна, но это был спонтанный вопрос. как говорится, не задавайте вопросы, ответы на которые вы не готовы услышать
У мене сто примірів як виховують чужих дітей як рідних. Не звертайте увагу. Є такі чоловіки, що прив,язуються до чужих дітей і виховуюьь все життя
І я більше не хочу((( боюся різного ставлення до дітей. Тому більш за все, що не народжу. Дуже це важкий крок
Ага. Зараз набіжать і вам розкажуть про прицеп. Але ваша історія не одна. Таких багато. Є справжні чоловіки. Щастя вам. Ви до того ж ще й мудра жінка
2
а мені вже майже 40, не готова так піздно народжувати. я після цього декрету лише недавно почала більш менш вільно дихать
Будь ласка.
Але зауважте, що я намагалася ні на кого не тиснути. Ні на доньку, ні на чоловіка. І питання каверзні не запитувала.
Може вам просто дозволити всьому йти своїм ходом?
Але зауважте, що я намагалася ні на кого не тиснути. Ні на доньку, ні на чоловіка. І питання каверзні не запитувала.
Може вам просто дозволити всьому йти своїм ходом?
А що мені до тих, хто почне розповідати? )))
Ми вже більше 10 років разом.
За побажання - щиро дякую
Ми вже більше 10 років разом.
За побажання - щиро дякую
Так і не треба. Не кожному ж з ким живеш народжувати. Я вже обпеклася і залишитися з двома одна не хочу. Одну хоч би потягти. Але знайома 2 рази розведена, 2 дітей і ось вийшла заміж втретє. Він холостяк. Чекають на дитину. Ще й молодший на 7 років. А тут пишуть прицеп. Якщо нормальна жінка, то і з дитиною вийде заміж. А є такі, що вже під 40, без дітей і нікому не потрібні. Так що.... У вас є донечка) і це головне щастя) Дивіться,як він їй відповідає, чи цікавиться як дового не бачить її і т.д. чи не жалкує на неї коштів.
Автор < я так понимаю, что родному отецу дочь не нужна, а вы хотите , чтоб чужой человек взял на себя такую ответственность, увы, это крайне редко бывает
До свого нового мужчини в мене навіть почуттів не було і зріст не підходив і т.д. Почала стосунки, щоб відволіктися від розлучення. Але він мене взяв саме відношенням до дитини... кращого батька я їй просто не знайду. А тепер як розійшлася з ним зрозуміла, що я без нього не можу, що почуття таки є(
1
Знаете, вы сама достаточно странно себя ведёте, родили черте от кого, а теперь хотите, чтоб чужой человек взял на себя такую ответственность, вы не правы, в своих поступках сначала разберитесь, это вы решили, что у вашего ребенка не будет отца, с этим теперь и живите , не сбрасывая на другого человека
Да у ребенка ревность, только её в попу надо дуть , а мать нафиг
Детки матом шлют и бьют родителей
Детки матом шлют и бьют родителей
У вас точно есть дети? Если ребенок в 6 лет бьет родителей и шлет матом, то значит у родителей большие проблемы с головой. Ну уж никак не у ребенка.
1
я считаю, что мужчина , предлагая брак женщине с ребенком, должен брать на себя ответственность за свою новую семью и ребенка в том числе, в противном случае нужно сразу искать женщину без детей, а мой вариант не рассматривать. а так получается, типа семья, а по факту каждый сам по себе
Сорри, но вы странная на всю голову, вы когда от левого мужика рожали, о чем думали???? Что найдется идиот, кот будет чужого ребенка как родного воспитывать, даже если один с ней останется? Откуда такие бредовые фантазии? Может вам к психиатру? Он объяснит вам ваши странности
1
что значит от левого мужика, не судите, не зная ситуации. а я на этого что, вешалась? я вообще отношений не хотела. И ребенка ни на кого вешать не собиралась. Но в моем понимании семья - это семья и все вместе. Не готов брать ответственность и за ребенка, как за члена семьи, то нафиг мне такой брак?
т.е. помогать родителям жены / мужа - это норм, ухаживать за свекровью и т.д. Потому что они члены семьи. А ребенок - нет??
У вас извращённое понятие о норме и семье. Ещё раз- вы родили ребенка не в семье , не от мужа, начнем с этого, это ненормально, а от этого мужчины вы слишком много требуете, в себе разберитесь сначала
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу