Україна наше все• 26 ноября 2022
Розумію, що в майбутньому з дитиною не буде нічого спільного. У когось було таке?
Старша донька - чекаю виростити до 18, далі, думаю, наші шляхи розійдуться. Так гірко. Так боляче. Зовсім інше уявляла, очікувала, коли планувала дитину. Але 100% дитина - це лотерея. Займаюсь! Провожу час, вкладаю багато сил, часу, уваги, грошей. Розмовляємо багато. Результату 0. Я реально розумію, бачу, що багато хто значно менше вкладає і діти звичайні, нормальні. А тут....якщо коротко - дитина 7 років в постійній опозиції, все не так, все не те, все неправильно - це важко передати словами, але вона перетворює моє життя на ад, нерви - на ганчірку. Якщо доживу до її 18 років - хай іде в окреме життя і живе ТАК. Менша - звичайна дитина, може і капризувати, звісно, але все адекватно.
У когось було таке - усвідомлення, що ваша дитина - не "ваша людина"?
Тема просто виговоритись, дуже важко на душі, і почути інші історії.
У когось було таке - усвідомлення, що ваша дитина - не "ваша людина"?
Тема просто виговоритись, дуже важко на душі, і почути інші історії.
5
148
0
Лише 7 років, а ви такі висновки зробили? Може, до психолога треба вам? Ваше завдання тоді - годувати й любити
23
Не уявляю такого навіть. Вам треба якось налагодити контакт. Вона ж ще зовсім маленька. Я спочатку думала ви про підлітка пишете
22
Щось схоже, але ми і батьком дитини в таких самих відносинах) це спадкове, не зійшлись характером)
7 років психологи визначають,як критичний вік.
Але ви напевно занадто переймаєтеся і взяли високий старт.
Не можна все і одразу. В міру і відповідно віку.
Варто переглянути свої позиції, своє бачення. Можливо ви зверніться за допомогою до фахівців чи до тих, кому довіряєте і вони мають власний позитивний досвід
Але ви напевно занадто переймаєтеся і взяли високий старт.
Не можна все і одразу. В міру і відповідно віку.
Варто переглянути свої позиції, своє бачення. Можливо ви зверніться за допомогою до фахівців чи до тих, кому довіряєте і вони мають власний позитивний досвід
3
Я так думала ещё до рождения детей. Так и должно быть. Задача родителей - поддержать ребенка на определённом этапе, не лепить своё подобие, не реализовываться через него.
12
Да, у меня так было с мамой.
Я была в постоянной оппозиции. Потому что моя мама была не очень умным человеком, но считала себя истиной в последней инстанции.
А я хотела жить своим умом...
Я была в постоянной оппозиции. Потому что моя мама была не очень умным человеком, но считала себя истиной в последней инстанции.
А я хотела жить своим умом...
20
Так зараз в неї перехідний вік. Всіх в такому віці ковбасить. Цілком може бути, що коли вона стане старшою вона буде нормально з вами спілкуватися. Потерпіть і почекайте. А поки намагайтеся хоча б не настроїти її проти себе та не зіпсувати відносини.
Характером - важко сказати. У мене враження, що просто зібрала негативні риси у всіх! У мене, тата, бабусь та дідусів. Назбирала. Мені дуже важко назвати хоч 1 позитивну рису характеру у неї. Одне лише - вона дуже здібна, дуже. Я про навчальний процес. І творча. Але це не про характер.
З татом - розлучені, але в нормальних спокійних відносинах - спілкуємся коротоко виключно по дітям. Але коли жили - так, тріпав мене знатно 😭😭
З татом - розлучені, але в нормальних спокійних відносинах - спілкуємся коротоко виключно по дітям. Але коли жили - так, тріпав мене знатно 😭😭
4
Мне реально резануло ’Менша - звичайна дитина, може і капризувати, звісно, але все адекватно.’
У вас деление уже идет. Конечно, если не одуматься, не пересмотреть свое поведение, то старшая, когда вырастет, будет вести себя соответственно.
У вас деление уже идет. Конечно, если не одуматься, не пересмотреть свое поведение, то старшая, когда вырастет, будет вести себя соответственно.
14
Автор, спочатку треба виключити вірогідність, що справа в вас. Все таки ви доросла і задаєте тон. Може ви її давите, силуєте до того чого вона не хоче. А ті інші ведуть себе інакше, тому і відносини з дітьми інші. Думаю моя мама казали би як ви , життя поклала, блаблабла, насправді я не мала права бути собою. Я мала вести себе ’ правильно’, говорити ’ правильні ’ речі, мати правильні зручні почуття, які би її задовільнити. І так, ми чужі люди. Навіть поговорити немає про що.
12
Розлучені, але батько дуже активно приймає участь в їх житті - постійно бачаться, спілкуються телефоном, по відеозв язку.
1
Может причина в разводе ? Ребенку был шок, стресс. Пробуйте другую линию поведения. Вашего , реагируйте по другому на выходки ребенка
Ми теж з батьком були в подібних відносинах. Але на відстані (розлучені) з ним спілкуватись дуже комфортно - все зробить, допоможе- тому тепер спілкування ок.
Молодец Ваша дочь, знакт чего хочет и живет своими желаниями, не ведомая, имеет своё мнение , порадуйтесь.
Скорее Вы обеспокоены, что она не подвластна Вашему контролю, так все дети это отдельные личности. А не расширение родителей.
Скорее Вы обеспокоены, что она не подвластна Вашему контролю, так все дети это отдельные личности. А не расширение родителей.
13
У меня было также. Только с сыном, что еще сложнее. Два разных полюса. Но я была очень ранней мамой (18 лет). Я много анализировала, думала, почему у нас нет общего языка и взаимопонимания. Ясама очень хотела наладить отношения. Сын уехал учиться, общались очень редко и плохо, с натяжкой. Я поставила цель все исправить. Мой сын и надо мне, взрослому и более умному человеку найти решение. Я считаю, что я мама и я виновата, это мое воспитание. Кстати, я в разводе была. Возможно это повлияло. В итоге, сыну 27. Общение близкое и суперское.
3
Если Вы собираетесь ’отпустить’ её в 18, почему бы Вам не признать, что она отдельная личность в 7, Вам станет намного легче.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу