Чи пішли б ви...?

...у коханки.
Тема, напевно, срачна. Стало цікаво.
Якщо що, то для себе я знаю - це моє. Але іноді відчуття, що я дурна.
Що маємо: я з дітьми закордоном. Чоловік вдома, не допомагає, хоча й працює. Відносини я не скажу, що погані, але й не фонтан (відчуття, що я сама роки два, хоча й в шлюбі).
Працюю. Втомилася, одній не легко. Маю директора з цікавим відношенням до мене.
Постійно якісь підкати: то каже, що гарна, то підійде резинку з волосся зніме, то візьме руку подивиться чи немає мозолей, то приобніме начеб то подружньому за плечі. А тепер новий фінт - підійде близько потреться неголонею щокою об мою щоку. Я весь час тримаюсь осторонь від цього - то відійду, то зроблю йому зауваження, але не як перелякана з випученими очима, спокійно. Зазвичай просто без емоцій від нього відходжу. Пару разів робив подарунки, не дуже дорогі, але приємні (тисячі по дві євро). Ці подарунки були без підкатів, не дуже особисті.
Директор досить багатий. Скажу чесно, я чоловік він не відштовхує зовнішністю, цікавий, з ним завжди ж про що поговорити.
Також останнім часом часто розповідає за коханок своїх друзів. І спостерігає, як я на це реагую. Мою позицію знає-як на мене це бля..цтво.

Добавлю опитування. Чи прийнятні були б для вас відносини у цій ситуації?