Канада. Поговоріть зі мною, будь ласка.

Ще дуже дешево зняв будинок. З осіні ціни дуже підскочили

1 клас, оплачувала кілька раз щось типу екскурсії, фокусник, по 30-40$, католицька школа

Ну я без чоловіка давно, тож питань задаю собі вже набагато менше)
З вокзалу повинен бути запасний варіант, як мінімум аірбнб, хостел. Для цього треба роумінг або вайфай. На випадок здоров´я в мене майже немає непередбачуваних ситуацій, все з собою, для будь чого. Але просто тягаю, якщо не нагнітати, то воно майже не треба. Для роботи потрібне резюме. На місці - Гугл карта з закладами поруч, на кожен відправляєш резюме. Ну або йти по вулицям і заходити. Знову ж таки - гугл-переклад. Якщо не панікувати, то дуже багато питань вирішується з телефоном в руках.
Я он вже п´ять місяців абсолютно сама, жодного українця поруч в радіусі кілометрів 60. Нічого, жива, діти не схудли, в школу пішли.

Очередной миф советчицы, который нечего общего не имеет с реальностью.

Дівчата, вибачаюсь, зараз обставини. Пізніше обов´язково відпишусь всім.
Я прекрасно розумію, що не рай, не мед і не бінго. З цим ясно.
Не ясно по крокам що робити, саме це мені потрібно. Як я зараз можу підстелити собі соломи трохи. Спробувати знайти житло заочно, відправити резюме, прозондувати школи. Що ще зробити, щоб не гризти лікті? Перекласти всі документи? Ще що? Хто вже там - що ви пропустили, про що не здогадались, чого не зробили?
Так довго чекала, що вже й руки була опустила, думала, що до весни не встигну. В травні ще писала по групам, були люди, що готові прийняти на перший час, але ж все впиралось у візи.

А как Вы в сентябре собираетесь в Канаду ехать CUAET, на данный момент, до 31 марта действует?

а если муж есть в чём фишка? он работает, а жена дома с ребенком? я чего спрашиваю, не мгу понять где подвох...Мои родичи наоборот меня зазывают ( 7 лет ребенку), говорят работу найдёшь ’ простую’ конечно(уборка, сиделка, фасовщик на заводе), но тут лучше(сами выехали 14 лет назад в 4мя детьми, но они был при деньгах). ну я если честно не пойму зачем мне тратить на первое время 50 тыс дол, чтоб потом найти работу на 2000-3000 котрых будет хватать впритык....Я чего то не понимаю, объясните

Десь так і є. В мене тут панічні атаки почалися, я взагалі не хочу вже нікуди виходити за квартири, бо в мене відчуття що крізь за мною нишпорять німецькі бабусі щоб зробити якесь зауваження або просто кричати почати

Зараз я в Італії. Я вже писала тут тему. За свої. Просто просиджую. Не моє, неймовірно гарно, але перспективи не бачу. Сюди тільки у відпустку для мене. Або на пенсію. Що робити тут дітям - взагалі не знаю. Не хочу більше тринькати гроші і час, треба визначатись.

краще спробувати
P.S. я в Канаді вже 5 років

Я приїхала, ось 5 день тут. Ну таке, до знайомого в сільську місцевість. Привіт депресія в мене, 5 день сиджу плачу. Ці довгі вечори темні, холод, багно без тротуарів і таке типове село з фермерами на канадський лад.
Була в Іспанії, вирішила кращого життя шукати. Приїхала і зрозуміла що краще б всередині Європи щось змінила. Бо після думок про те де я і скільки сил і грошей потратила на те щоб добратись сюди плачу ще сильніше. Сподіваюсь що вдасться адаптуватись і налагодити життя одній.
Але поки не спробуєш не дізнаєшся, у кожного свій досвід.

Ostriv Vankyvar - dyzhe dorogo, jaksho y vas nema zapasy - ne vuzhuvete.

Edmonton - poduvitysa pogody, bez mashunu vam ne obijtysia, jaksho nemajete groshej shob vidrazy kyoutu mashuny - krasche zumoju ne jixatu!

Ну и что? Да, пахать изначально нужно будет на разрыв. Это страшно? Для того, чтоб что-то изменить и зацепится - нужно пахать. Ради своего будущего, ради будущего своих детей.

Во всем Вы ошибаетесь. Сами подумайте как можно одной обеспечить 3х в дорогой стране, где нет никаких выплат. Да даже в Польше хоть на детей платят. Я думала про Канаду так как у нас нет детей и если б я там родила, то мой ребёнок получил бы гражданство. Вот он может и стал бы своим.
А Ваши дети получат ?

Вы серьезно ? Муж из Украины зарплату может перечислять на Вас и детей. Таким женщинам как раз намного проще. А Вы одна с нулевой финансовой поддержкой. Автор, Вы в тумане ?

Батько з моєю мамою розлучились коли мені було 4, і ми жили з бабусею в Конотопі, а він в Харкові, роками не бачились, тож ми изначально не дуже близькі були.
Він там був вдруге одружений, тоді покинув і ту родину, поїхав до Канади в 2002.
Там жив з однією жінкою, просто, тепер вже інша, одружився з нею, дітей нема в неї своїх, тільки його син від другого шлюбу туди приїхав до нього.
Там працював по спеціальності механіком. Ну він інженер авіаційних двигунів ХАІ, але працював на цукровому заводі в Онтаріо. Поки працював ще нормально було, зараз дуже скаржиться що все дорого і пенсіі не вистачає.
Живе в іпотечному невеличкому будиночку, такий типу Таунхаус, під Торонто, в пригороді, Aurora.

Мені після виїзду робив три рази запрошення на гостьові візи, та мені всі три рази відмовляли, бо в мене не було ніяких статків, квартир, машин, роботи, тобто погана financial history, (ми дуже бідно жили з мамою і бабусями);
я нікуди не їздила, тобто чистий паспорт, нульова тревел хісторі, ще й неодружена, з чоловіком жили 5 років в ГШ. ..

Брат який приїхав до нього - музикант за спеціальністю закінчив харківську консерваторію, перше працював вчителем музики там а зараз працює - встановлює люстри. Якось з музикою не пішло.

Як почалась війна багато хто вже мене питав чому не поїхала до тата, а все по чужих людях, ну от якось так🤷‍♀️

Єдине що гарно от хоч англійську вчила, всі ті роки що хотіла поїхати в гості, то маю твердий B2, репетитором підпрацьовувала ну і за кордоном більш менш впевнено себе почуваю. Але без чоловіка важко за кордоном, хоч з мовою хоч без. Тому рахую дні до весни. Навіть як віна не закінчиться все одно поїдемо, ми з Сум, сусіди.

Життя - то така штука, що за настільки категоричні судження може добряче впевнити в протилежному)
Ви справді вважаєте, що добре жити можна лише маючи пін від карти чоловіка?
Хто ж з нас в тумані?))

Я приїхала, ось 5 день тут. Ну таке, до знайомого в сільську місцевість. Привіт депресія в мене, 5 день сиджу плачу. Ці довгі вечори темні, холод, багно без тротуарів і таке типове село з фермерами на канадський лад.
Була в Іспанії, вирішила кращого життя шукати. Приїхала і зрозуміла що краще б всередині Європи щось змінила. Бо після думок про те де я і скільки сил і грошей потратила на те щоб добратись сюди плачу ще сильніше. Сподіваюсь що вдасться адаптуватись і налагодити життя одній.
Але поки не спробуєш не дізнаєшся, у кожного свій досвід.

Очередной миф советчицы, который нечего общего не имеет с реальностью.

Не всіх цікавлять виплати. Бо ж знаєте, виплати - це про щоб не вмерти, щоб було тупо чим в туалет сходити. А мене в житті не тільки він цікавить. Мене більше цікавить саме життя.
Друге - назвіть, будь ласка, дешеву країну, де можна просто курити бамбук і ні про що не думати, маючи двох живих дітей. Ви думаєте, це було можливо в Україні до війни? Але ж якось за всі ці 12 років я не зробила жодної теми з запитанням про лужайки для заек.
Моє питання зараз саме про устрій Канади зсередини. На пальцях - чи справді там трава зеленіша на перспективу, коли втрачати більше нема чого. А рішення я прийму сама. І шлях теж сама пройду.
І, так, діти отримають громадянство.

Автор, мы приехали в Эдмонтон 3 месяца назад.
Вот пришла 3 часа назад с работы. Чуть не околела за 8 минут на улице. Реально очень холодно. И это я в длинбщем пуховике.
Двое детей 7-й и 9-й класс. В школе огласили прайс 1200 за год. Я чуть не упала. Вообще не знала, что за школу нужно будет платить.
Молодой мужчина работу найдет легко. С женщинами чем старше и чем хуже инглиш тем сложнее. В салонах маникюр - это китайцы (быстро и дёшево). Дома маникюр - незаконно и тут реально за этим следят. В налоговую очень быстро прилетит письмецо. А как результат этого - отказ в перманент резидент.

Я вижу, что у Вас розовые очки. Сядьте и на калькуляторе все посчитайте сколько реально Вы сможете получать чистыми и сколько надо будет тратить. Вот это реальность, а не разговоры про мотивацию.

Завжди цікавила ось така манера спілкування)
Але, ок, всі люди різні.
Ось це вже конкретніший меседж - сядьте і прорахуйте. Це чітко і по темі. Все решта - про тумани, чоловікові гроші, рожеві окуляри - це вода і бажання видатись в більш шоколадному стані, ніж людина, яка питає поради.

Я вижу, что у Вас розовые очки. Сядьте и на калькуляторе все посчитайте сколько реально Вы сможете получать чистыми и сколько надо будет тратить. Вот это реальность, а не разговоры про мотивацию.

Реальность жизни в развитых странах это то о чем вы даже представления не имеете. Даже на минимальную зп можно спокойно содержать семью из 3-ех человек, это вам не наша минималка которой хватает на один поход в супермаркет.

Какое светлое будущее? Как оно выглядит? Когда настанет?
Имхо, лучше жить проще и быть счастливым. Чем пахать, ради более дорогих похорон

Так Вам многие написали, что работать там должны двое. Чтоб вытянуть семью с детьми. Я знаю только такой пример, что женщина уехала туда из Польши, мужа оставила. Но она одна, без детей. Там у неё сильная поддержка от диаспоры. Плюс он ее поддерживает деньгами так как сложно все. И это без детей.

Ага, або в Нью-Йорку)
Доречі, за Торонто теж бачила, там якась баришня ще й конкретний район вказувала, перелік вулиць

Вы ж в курсе канадских цен ? Сколько будет стоить аренда и остальные траты ? И что зарплата не всегда такая как многие себе намечтали. В Европе одних налогов надо 40% отдать. А зарплаты не всегда так чтоб супер. В Украине однозначно лучше если б не война. Взять даже медицину, стоматологию. Какие цены у нас и какие там.

Ось саме конкретика мене і цікавить. Я не питаю думки, рішення я прийму сама, виходячи з того, зможу я все ’провернути’ самостійно чи ні.
Мені треба факти, над якими я буду думати. Наприклад - точно треба машина, а я вже думатиму, наскільки це для мене реально, бо вона ламається, а це значить випасти на якийсь час з життя і підміни немає. Треба, щоб був план Б на такі випадки, наскільки він реальний і т.д.
Або я захворіла, що в такому випадку робити. Чи зможу я, приміром, сподіватись на якийсь фудбанк, щоб точно знати, що коли форс-мажор, то діти не лишаться без хліба.
Або підказка стосовно роботи, що мені треба забути про манікюр, а доцільніше витратити сили на ветеринарію, наприклад.
От якось так. І тоді я думатиму, чи варте воно того.