Післяопераційний період міжхребцевої грижі

Робив операцію знайомий. Нажаль повністю не відновився. Біль та оніміння збереглися. Постійно в пошуках реабілітації .

Він робив МРТ? Можливо грижа залишилась?

Хто Вам робив операцію? Мені радили нейрохірурга Печиборщ.

Борзєнков С. І.

Посмотрела, вроде хороший опытный доктор. Может, просто еще нужно время? Вы в Харькове?

Те що пишуть не завжди співпадає з реаліями. Я не буду тут писати всіх нюансів які в мене були після операції, працює цей лікар як на конвеєрі. Можливо і час потрібен, не знаю. Ні не в Харкові.

Які розміри грижі були? І яку симтоматику вона давала ? Актуально для мене

Ви поки що не думайте про погане. Пройшло дуже мало часу. Нейрохірурги не говорять про це, але не завжди стає легше відразу.

Мені робили таку операцію, без конструкції, тільки прибрали грижу. Перші місяці взагалі не бачила єффекту, оніміння не проходило, біль зберігався і обмеженість рухів ноги.

На МРТ виявилось, що у мене великий внутрішній набряк поруч з місцем операції. Він тиснув на нерв і тому зберігалися симптоми, але сама операція була успішна. Цей набряк може бути довго.

З часом стало краще, десь через пів року. Але нормально стала почувати себе тільки через рік. Реабілітації не було, тільки таблетки, що лікар виписав.
Для ноги купила міостимулятор, бо м´язи почали всихати. Допомогло добре, нога зараз майже нормальна, але оніміння лишилося трохи.

Який розмір грижі був ? І які симтоми?

Справа в тому що поколювання перейшло і в іншу ногу, до операції була задіта одна нога. Вчора папдон за подробиці, на унітазі трішки зігнулась в спині і був наче як простріл в тому місці це шов. Взагалі не подобається мені ці болі... ви через скільки часу після операції зробили МРТ? Коли почали сідати, і перевертатись в ліжку, як вам зручно? бо я перевертаюсь як гусінь, боюсь тіло рухати. Найголовніше як ви вставали з ліжка?

З другою ногою теж таке було, казала лікарю, але він не звертав уваги. Навіть не коментував, не вважав, що це погано. І воно дійсно пройшло з часом, за декілька місяців

Простріли - це зараз нормально, у мене вони були довго, мабуть до 4-х місяців. Страшно було, але нічого, там просто дуже чутливе місце. Ще довго таке буде на невдалі рухи, на чихання.

Сиділа дуже погано. Через місяць почала вперше і тільки по 5 хвилин могла, потім ногу зводило. Тренувалась, але впевно сиділа тільки місяців через 6. Є спеціальні анатомічні подушки з діркою, з ними легше сидіти.

На МРТ направили через 3 місяці, бо довго боліло і я не змогла працювати. Там нічого страшного, був тільки набряк і трохи диск знову виліз (але це теж не страшно, він майже у всіх такий після операції).

Переверталася потихеньку через бік, навіть рукою підтримувала спину трохи, там де розріз.
Вставала так - переверталась на живіт (руки зігнуті в ліктях під грудьми), потім вставала на ліжку, спираючись на витягнуті руки та коліна, дуже повільно.
Далі спускала по одній нозі на підлогу, спину тримала весь час рівно. Перед тим, як вставати, одягала корсет. Так робила місяці 3-4, поки були простріли на невдалі рухи.

Головне не думати про погане зараз. Помічала, що коли нервувала, м´язи напружувалися і спазм був сильніший в нозі.

Все одно МРТ через місяць наврядчи зроблять, нейрохірург казав, що так швидко буде неінформативно. Але потрібно регулярно відвідувати невролога, щоб лікар оглядав спину і перевіряв рефлекси на ногах. Якщо щось не так, він скаже.

Знаю, коли боляче, то здається що операція невдала. Я багато чого думала за ті місяці і жалкувала, що взагалі її зробила. Але з часом воно наче і нормально стало, вже не жалкую.

У мене був секвестр, великий, приблизно 14х8 мм, точно не пам´ятаю. Нога була у спазмі, зникли рефлекси і чутливість нижче коліна сзаду и збоку.

Шкульгала і спати не могла від болю, тільки 2-3 години на добу. Ну мені радили не чекати і йти на операцію, бо дуже небезпечно для ноги.

В мене грижа була менша 6,7 мм. Знаю що при такій не роблять операцію, але обезболюючі не допомагали, був зажатий нерв.

Ви через скільки місяців зробили МРТ?

Вище відповідала, через 3 місяці.

Підкажіть будь ласка які ви вправи робили? І через скільки вам дозволили робити?

В палату на другий день після операції прийшов реабілітолог і показав вправи, які робити на ліжку. Вони були дуже прості, але я вже погано пам´ятаю які саме. Їх я робила з другого дня і ще десь місяць після операції.

Більше нічого не призначили. Невролог казав, що не потрібно, не знаю чому так. Багато ходила, так було легше і нога стала краще рухатися.

А болі в спіні були, чи тільки нога турбувала?

Були. Шов болів, пік і взагалі погано загоювався. Коли шви зняли, стало легше. Але часто прострілювало і поруч із рубцем були болючі місця. Ще в боку якийсь м´яз наче зводило. Так до 4-х місяців було, приблизно.

А як лягали, болі в нозі і в спині відпускали? І як в ночі було?

Повністю не відпускали, вночі ще й зводило і крутило ногу. Але не так погано, як до операції. Приймала на ніч Лірику, трохи допомогало. Взагалі лежати було краще, ніж сидіти чи стояти.

Вам яким методом зробили операцію?

Нажаль не пам´ятаю термінів. Розріз трохи сбоку від хребта.

Розріз напевно вподовж? В мене також. Вас не просили вигнутись в сторону на операційному столі? Бо мене просили і тепер шрам не рівний(

Розріз йде паралельно хребту. Під час операції я лежала на одному боці, рухатись не могла, бо після анастезії нижче грудей нічого не відчувала. То вони вже там якось самі.

Шрам кривий і страшний, бо у мене ще й шви розійшлися, а вони і так були не косметичні. Добре тільки, що невеликий, мабуть 4-5 см.

У вас була спинальна анестезія?

Так

В мене взагалі дивна була операціїя, я втратила літр крові, почав падати гемоглобін, серце від тахікардії розривалось, а лікарю хоть би шо. Він взагалі мені сказав, операціях буде 30-50 хвилин і через день додому. Але я лежала тиждень в лікарні і робили переливання крові.

Ви як перенесли операцію? Скільки по часу вона у вас була?