Мені 25, немає подруг, друзів, компанії. Близька тількі з чоловіком, є сестра, мама, з ними теж близька, але у них свої діти, сім’ї, не завжди є час на те, щоб провести час разом. Є одна не дуже близька подруга, з якою раз на декілька місяців можна зустрітись, одна подруга у Європі, але теж не досить близькі. Була одна дуже близька подруга, але вона розлучилась з чоловіком, і я якось їй стала не «цікава». Вона просто перервала дружбу, знайшла нову «подружку по інтересу», що мене, якщо чесно, дуже ранило. Зараз не спілкуємось зовсім. Після цього я зрозуміла що усе життя не було однієї близької подруги «на все життя». Почала купатись у собі, шукати проблеми у собі. Усі мої друзі приходять і уходять. У кого така ж проблема? Що порадите?
показать весь текст
1
36
0
В телеграмі є чати, молодь збирається пограти. Доєднуйтесь. Цікаво. Будуть нові знайомства. Всі на позитиві.
1
У меня тоже нету друзей, аж жить не хочется, и ощущение того, что тебя бросили. А помимо этого ощущение того, что я чем-то хуже остальных.
1
У мене найкращі подруги це рідні сестри, але вони зараз за кордоном, як і подруга(хоча останній рік перед війною ми мало спілкувалися) Інколи хочеться також мати подружку, (є ще одна, зійшлися випадково, живемо поряд, діти приблизно одного віку), тож спілкуємося. Але час все змінює, і оточення людей також, я взимку зустріла свою найкращу подругу юності, випадково, привіталися, якісь загальні фрази, немає про що говорити, років 25 не бачилися, номерами телефонів не обмінялися.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу