Не хочу жити в цій квартирі.

Я пишу просто виговоритися. Бо бісить. Ми з чоловіком купили квартиру ще до війни. На що вистачало грошей. Вона напівцоколь. Тобто вікна є, але сонячного світла немає, бо навіть ті вікна шо є виходять у внутрішній двір на стінку.
Я реально хочу жити на нормальному поверху, хочаб першому, щоб було сонячне світло. Ми копимо гроші на покупку квартири, але я розумію, що ми також добре так вкладаємось в ремонт в цій квартирі. Десь вже вийшло на 10 тисяч. Чоловік обожнює цю квартиру, вона йому дуже подобається і він хоче купити ще квартиру … поряд, такий самий цоколь і так розширитись. А мене це бісить. Так ця квартира не погана, в ній є багато плюсів, але я реально не можу без сонячного світла. Постійно похмура . І це при тому, що я гуляю по 6-8 годин на день! Плісняви тут немає, вона не сира, підвала під нами також немає, центр міста.
Я відчуваю себе дурепою, бо хочу великі вікна, пити ранкову каву дивлячись у ті великі вікна і багато багато сонячнооо світла, а тут хороша квартира, одні плюси але от без світла. Скажіть, я ненормальна?