Ніби нормальна, але й не дуже((

Одружені з чоловіком багато років- він чудовий сім´янин, турботливий батько, хороший чоловік, але з низьким лібідо. Він займається йогою, медитаціями - духовним розвитком вцілому і до сексу йому практично нема ніякого діла. Раніше 2-3 рази на місяць і ок- а я вже й звикла- добре хоч так)))
В останнє у нас був секс десь більше місяця назад, а у мене овуляція супроводжуються дуже сильним бажанням, кажу давай! Пішла поки дитину заколисала, а він заснув. Дівчата( і хлопці, можливо) не можу передати словами як мене штопорнуло((що я якась не нормальна зі своїм цим бажанням і нікому воно не потрібно і краще б взагалі його не мати, ніж так страждати((( Одразу ж сказалось по жіночому від психологічного стресу(

Як на роздоріжжі: з однієї строни є розуміння, що це закладено в мені природою, а значить нормально, а з другої- не нормально хотіти чоловіка, якому секс пофік(((
Заспокоює лише те, що і для мене секс не на першому місці, а то мабудь вже думала про розвод.
Тільки прошу не пропонуйте методи пошуку коханців чи маструбацію, бо перше розіб´є сім´ю, а друге- психологічно нагадуватиме, що чоловік мене не хоче (((
Поділіться, будь-ласочка, своїми схожими історіями або порадьте, щоб Ви робили на моєму місці? Чи можливо якось поставити в блок таке бажання, щоб його позбутись? Чи це якийсь брєд?
Поговорить зі мною- дуже морально важко(((