Порівняння дітей

В мене з двоюрідним братом майже одночасно народились діти. Мами наші постійно терендять по телефону і… правильно! Обговорюють успіхи онуків (нам 4 місяця, ім півтора). З ними живе моя тітка і все допомагає - готувати, бавити, прибирати… Я з чоловіком за тисячі км від нашої родини. Все самі. Плюс та молода мама постійно спить з дитиною і має багато молока. Я сплю 4 голини на добу і доком сумішами. Мені від цього психічно складно. Їх дитина набирає вагу з космічними темпами, ми кожен день важимо дитину по сто раз та щиро радіємо кожній прибавці на вагах. Вони з малою дитиною то в гості, то вона на нігті, брови, а я не маю часу голову помити. Звісно, що мию))) але серед ночі, поспіхом… Я вже якось просила свою маму не дратувати мене ідеальними розповідями про рідню, але не завжди так виходить. Як мені перестати порівнювати свою дитину з іншими?????
(До слова, я майже 15 років працюю з дітьми. Знаю, що всі різні, всі талановиті та здібні в чомусь свому і так далі, але з власною дитиною чомусь не можу прийти до такого здорового пофігізму порівнюючи з іншими.)
Чи я б хотіла, щоб поруч були наші рідні-помічники? Так, але там бувають прильоти😭 Родина брата нікуди не виїздила - в них спокійно.