Отдают украинцам одежду и пишут записки .
показать весь текст
1
2
16
115
0
Звідки ви знаєте, що мені ВСІ не такі? Зараз є одна моно влада, яка так факапить, що аж гай гуде😵💫
8
В небезпечні місця її доставляють люди ризикуючи життям, сумно коли одні її доставляють, а інші просто сумують
А з чого ви взяли що автор того коментаря просто сумує? Щоб в небезпечні місця щось доставити то потрібно поїхати комусь, на чомусь, чимось заправити, щось загрузити і повезти. І оце все без українців, які донатять на це , в більшості б не поїхало. Так, не можуть всі тисячі перераховувати. Коли у людей зп впали, втратили роботу.хто стільки може. Але для когось і ті 20-50 грн , нажаль, зараз є значною сумою
А хто ви така, щоб я вам звітувала?🤣🤣🤣я висловлюю свою думку , яка сформувалась від дій влади, у нас не культ особистості, на яку треба молитись
2
Ездил сам собирал по домам, думаете ?
Вряд ли бы успел и так одни разъезды , все хотят видеть , рядом постоять , сфоткаться , иногда конечно и сами приезжают , если сильно не терпится .
Вряд ли бы успел и так одни разъезды , все хотят видеть , рядом постоять , сфоткаться , иногда конечно и сами приезжают , если сильно не терпится .
Ой дівчата, що я вам розкажу. В нашому місті (центральна частина) багато переселенців. І дуже добре налажен зв´язок допомоги. Багато точок, багато різних центрів та організацій. Так от, пішла моя донька доросла відвести молодшу на гімнастику на тренування. Ну і сіла там в коридорчику. Зайшли два чоловіка - привели своїх дітей на заняття. Сіли поряд і ведуть розмову. Хто куди зараз поїде. Коротше кажучи, вони впо і їздять по точкам де видають одяг, кожний день і набирають, а потім його виставляють на олх. Вони вихвалялись один перед одним, що набрали такого крутого вчора і де кращі точки. Коротше вони їздять по ним, як на роботу, і перепродують оте все, що нагрібають. Два здоровенних мужика.... замість того, щоб піти на хоч якусь роботу.....чесно, я була в шоці... Вся ця допомога ж не з неба падає(( це все люди дають, своє, від щирого серця, з думкою про нас, а ми....Мені дуже це болить.
4
Да. Сьогодні читала деяких таких прихожан святого лідера. ’ Ну подумаєш що загинули тисячі людей? А хто не помиляється? Зате він он як гарно виголошує промови’.
Дійсно, більшість обрала схожого на себе. Гарно бреше, думає позитивно, он плюси від війни знайшов, веселий, оточив себе ’ високоінтелектуальними’, глибокоморальними людьми, дорвавшись до влади допоміг куму, брату, свату, колегам. Правда тварин не дуже люблять, то собаку продай, то гусей щипають. А ще злопамятне. Ну ж бо не лох.
Дійсно, більшість обрала схожого на себе. Гарно бреше, думає позитивно, он плюси від війни знайшов, веселий, оточив себе ’ високоінтелектуальними’, глибокоморальними людьми, дорвавшись до влади допоміг куму, брату, свату, колегам. Правда тварин не дуже люблять, то собаку продай, то гусей щипають. А ще злопамятне. Ну ж бо не лох.
6
1
Ви читаєте по діагоналі або з права на ліво, я відповіда, що вам звітувати не буду🗿 конкретно для себя я знаю чого я хочу, але поки що влада робить все навпаки, ось як із цією гуманітаркою, це лише малеесенький приклад… а як вам все норм, то чого ви від мене хочете?
2
Бачите як) самі люди й роблять погань
А інші не влазять, щоб не влазити в не приємності
Хоча було б потрібно і якісь реєстри завести общі, щоб контролювати надходження та роздачу допомоги, викликати поліцію на таких « людишек» тощо
А інші не влазять, щоб не влазити в не приємності
Хоча було б потрібно і якісь реєстри завести общі, щоб контролювати надходження та роздачу допомоги, викликати поліцію на таких « людишек» тощо
П..ц
У мене самої була розмова. Ми рік тому в Німеччині були. І нам родина, де ми жили, надавала дуже багато одягу, взуття дітям. Я взяла трішки, стільки нам потрібно. Все інше повернула, сказала що нам стільки не потрібно. Можливо іншим потрібно.
Потім розмовляю з одною з таких де, приїхавших. ’ Тю, та я б все забрала, додому б повезла. ’ Але при цьому ’ е нєєєє, речі, що на мого сина малі, я не віддам. Вони ж брендові’
У мене самої була розмова. Ми рік тому в Німеччині були. І нам родина, де ми жили, надавала дуже багато одягу, взуття дітям. Я взяла трішки, стільки нам потрібно. Все інше повернула, сказала що нам стільки не потрібно. Можливо іншим потрібно.
Потім розмовляю з одною з таких де, приїхавших. ’ Тю, та я б все забрала, додому б повезла. ’ Але при цьому ’ е нєєєє, речі, що на мого сина малі, я не віддам. Вони ж брендові’
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу