Оч@ров@Шк@• 15 мая 2023
Як мене дратує що на росії живуть як жили, феєрверка вони хочуть
Які ж вони хворі на голову, це моя знайома виставила, я то від неї давно відписалась, але інколи вспливає в реклмендованих. Нічого в них не відбувається, тільки пабєдабесіє і хочется якогось феєрверка та песні… Не втрималась написала, що я про це думаю, так вона звісно нічого не відповіла. Давайте залишимо їй коментарів, яких феєрверік чекати воронежу в наступному році. Чи може можно поскаржитись, щоб її заблокувало в інстіі? Аж трясе, які вони кончені
показать весь текст
19
30
9
301
0
Я із Гуляйполя Запорізької обл. Моє місто знаходиться на ліній фронту. З самого початку війни його обстрілюють рашки.
А 9 травня вони цілеспрямовано обстріляли і зруйнували пам´ятник воїнам-визволителям і жертвам війни у моєму місті. Ось такі феєрверки вони люблять.
Матрьошки, ви досі впевнені, що ми маємо щось спільне з рашиками?
А 9 травня вони цілеспрямовано обстріляли і зруйнували пам´ятник воїнам-визволителям і жертвам війни у моєму місті. Ось такі феєрверки вони люблять.
Матрьошки, ви досі впевнені, що ми маємо щось спільне з рашиками?
12
Война в стране. Какие празднования? У вас вообще тугенько сиотрю с пониманием. Люди гибнут , ракеты оетят ежедневно...Это вам не на пособии в Польше спать днями в ожидании пива и салютов
9
Вам, что мешает помнить? Ферверки были и есть. Просто, что вы боитесь ехать смотреть. Даже в честь деда страшно , что ли было? Тот у вас лед просто такой был, что вам на него плевать.
4
У нас вчера погиб сосед. Можно к его жене подойти, спросить,не хочет ли она фейерверк в его честь посмотреть. Это же так прекрасно
1
9
1
Вы так толсто топите за рашку, за эти ценности «деды воевали», что этим выдаете себя. Много сейчас историй про то, как эти самые деды хоронят внуков, которые погибли на фронте СЕЙЧАС, которые сами сидят под обстрелами. И им важнее мысли и память о той войне, или об этой страшной, с фосфорными бомбами и ежедневными ракетами и шахедами?
9
Я онучка ветерана. Мій дідусь повернувся з війни інвалідом. І він, як і моя бабуся - його дружина, завжди повторювали, що головне, щоб не було війни. Їм було близьке європеське: ’Ніколи знову’, а не рашистське ’Можемо повторти’. У жодному разі вони не хотіли повторити той жах.
Тому ми, їх онуки, як раз пам´ятаємо, а рашисти забули і біснуються.
Тому ми, їх онуки, як раз пам´ятаємо, а рашисти забули і біснуються.
16
Чё все к Яме пристали вообще не пойму. У меня на курсах в Германии полно мужиков (здоровых и сильных), которые похлеще Ямы кайфуют. И главно их все больше и больше вокруг! Вот как так то??
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу