Засомневаю• 17 мая 2023
Чи доречно відстоювати свої особисті кордони перед дитиною
Якій, наприклад, 4 роки? Коли вона вимагає, щоб з нею лежали перед сном і обов’язково повернутись до неі обличчям. Коли кажеш, що так мені не зручно і я хочу змінити положення - починаються сльози, маніпуляції типу «мені страшно в темноті спати, повернись».
Сьогодні нила з пів години, поки не заснула. Але в мене дійсно аж затерпла рука в такому положенні
Сьогодні нила з пів години, поки не заснула. Але в мене дійсно аж затерпла рука в такому положенні
25
0
І мені страшно було,аж дитинство згадала. А мама також спала спиною і їй пофіг було на мій страх.
1
В нас ще обов’язкові розмови перед сном, я звісно підтримую розмову, але коли вже відчуваю, що зараз засну і прошу перенести розмови на ранок - не розуміє. Після сто десятого прохання повертаюсь спиною
2
Никогда не приучала детей к тому,что я не могу исполнить постоянно.У меня так родственница жаловалась что уже не может читать перед сном,а требуют
1
Доречно пійти до адекватного, професійного психотерапевта, а не транслювати ’особисті кордони’, як термін з колопсихологічних книжок. Ваша дитина не повноспраможна та не незалежна, вона вам не загрожує, вона потребує вас, не просила народжувати, та нічого вам не винна, а ось ви -- так. Діалог -- це ок, але не с позиції ’ти продавлюєш мої кордони’.
3
3
Моему скоро 7. Читаю сказки, разговариваю перед сном, глажу по голове, целую, говорю что он мое любимое солнышко. Жду пока уснет, потом ухожу к себе. Я не тороплю его детство, часто он именно только перед сном рассказывает что накопилось или впечатлило за день, иногда и несет что попало))) Для меня это очень важное время, чтоб что-то донести ему, узнать о чем думает и переживает мой сын.
4
Ну приведите пример границ. Если вижу манипуляции, то тогда уже смотрю стоит ли вестись или нет. Приучаю постепенно к самостоятельности. Может мало внимания днем? Вы достаточно днем общаетесь?
1
Ответ дляЩепотка_совести
Я мужа донимаю,чтоб спинку часами чесал,а вы про ребенка 
У нас з вами дзеркальна ситуація, я от зараз чухаю навіть
Я теж це розумію та ціню, але коли вставати рано вранці та ще й потрібно бути в ресурсі - не дуже вистачає енергії розмовляти ночами.
Вдень ми достатньо проводимо часу разом. Можемо лежати, обніматись
Вдень ми достатньо проводимо часу разом. Можемо лежати, обніматись
Я своїх дітей привчила, що вони лягають і засинають самі і нема проблем. Старшій 10 років, середній 3,8 роки.
Мені в дитинстві максимум могли казочку почитати, ніхто ніколи поряд не лежав і тому в мене ніколи не було проблем зі сном.
Мені в дитинстві максимум могли казочку почитати, ніхто ніколи поряд не лежав і тому в мене ніколи не було проблем зі сном.
1
Ні, не повинні. Ви зараз показуєте дитині, що вона може вами маніпулювати. Далі буде гірше. Можна просто посидіти рядом з дитиною, погладити її по спинці, по ніжкам, - це заспокоює. Дитина дійсно, може боятися засинати сама і просить вас побути поруч. В цьому нема нічого поганого. Просто не лягайте з нею в одне ліжко, запропонуйте масажик, покажіть дитині, що мама поруч, їй нічого не загрожує, але не давайте собою маніпулювати.
1
Если вы уже сейчас не начнёте показывать ребенку, что у вас тоже есть чувства и желания, которые нужно учитывать, то потом вам будет очень сложно что-то изменить в этом отношении
1
Лягте с другой стороны от ребёнка на другой бок. Да, неудобно перелазить. Но это ж малявочка совсем ещё. Я своих детей к себе спиной ложила и обнимала. Они получались в таком ’мамском коконе’. Особенно если я чуть чуть коленки сгинала под детскую попу. Засыпали моментально)))
Меня в детстве родители ’приучали к самостоятельности’, как раз примерно в возрасте вашего ребенка. Я должна была засыпать одна в комнате с закрытой дверью, свет в коридоре тоже выключали. Не знаю, это ли повлияло, но я не выношу темноту, начинаю задыхаться, сплю с включенным светом. С дочерью я наоборот и лежала, пока не уснет, и читала, и свет разрешала осталять. У нее таких проблем нет.
Нужно отстаивать, иначе потом будет все из серии ’мам, сделай’. У меня сын тоже любитель, чтобы я с ним полежала, поговорила и т.д. Я не против этого, но если сильно устала и чувствую, что прикосновение к подушке меня вырубит, так и говорю - я очень устала, поэтому ложусь к тебе ровно на минутку и иду тоже спать. Бывает, что начинается ’не пущу’ и т.д., но я такое долго не терплю, встала и ушла - я не робот, и предупредила, что у нас минутка. Все, нет проблем.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу