Діти вам бажають добраніч чи вже великі і свої дорослі турботи і не до панькання з мамою?
показать весь текст
36
0
Сину 17, бажаємо ’добраніч’ і ’доброго ранку’ один одному. Хоча він досить стриманий і мовчазний, але це якось прижилось. Як і дякувати після їжі тому, хто приготував
У мене пів року. Десь з листопада. Якось справді дуже різко. Переглядаю відео і думаю яке дитя прекрасне було, а зараз….
Зустрілися у місті випадково на вихідних ( вона гуляла з подругою своєю, а я зі своєю) вона навіть не глянула на мене, голову опустила. Ніби як стидно чи що? Не знаю, але мені дуже неприємно було.
Зустрілися у місті випадково на вихідних ( вона гуляла з подругою своєю, а я зі своєю) вона навіть не глянула на мене, голову опустила. Ніби як стидно чи що? Не знаю, але мені дуже неприємно було.
Я колись теж так зробила підлітком. І зараз соромно згадувати.
Ну такий це період - сепарація... відокремлюються як можуть( не переживайте
Мій теж так робив. Але ми в маленькому містечку, всі мене знають, то він може робити вигляд, що не бачить (раніше, не зараз), а його друзі голосно вітаються))
Ну такий це період - сепарація... відокремлюються як можуть( не переживайте
Мій теж так робив. Але ми в маленькому містечку, всі мене знають, то він може робити вигляд, що не бачить (раніше, не зараз), а його друзі голосно вітаються))
Кажу сьогодні в 22:00, мий голову лягай спати, завтра в школу. І так раз пʼять сказала. Нє, залізла в душ і світло виключили. І на всю хату мене кличе) от за маму хоч згадала 😂😂😂
)))
Я зі своїм намагалась договоритись. Не подобається, що я нагадую?
Ти і сам знаєш, тому що не дитина?
Як і що нам можна зробити, щоб ти йшов в школу чистий (ти ж розумієш, що поки за тебе я несу відповідальність і всі претензії будуть до мене, тому я не можу не звертати уваги на твій вигляд/запізнення/тощо), а я б не нагадувала по 10 разів?
Те, що ти дорослий, я буду бачити не з ору голосного, а з відповідальності - сам зібрався, сам помився, сам пішов стригтись, буду мовчати)
Ну правда і намагалась мовчати до останнього, якщо домовлялись)
Ну але це все звісно давало збої регулярні)
Я зі своїм намагалась договоритись. Не подобається, що я нагадую?
Ти і сам знаєш, тому що не дитина?
Як і що нам можна зробити, щоб ти йшов в школу чистий (ти ж розумієш, що поки за тебе я несу відповідальність і всі претензії будуть до мене, тому я не можу не звертати уваги на твій вигляд/запізнення/тощо), а я б не нагадувала по 10 разів?
Те, що ти дорослий, я буду бачити не з ору голосного, а з відповідальності - сам зібрався, сам помився, сам пішов стригтись, буду мовчати)
Ну правда і намагалась мовчати до останнього, якщо домовлялись)
Ну але це все звісно давало збої регулярні)
Ми мусимо трохи перечекати. Вони подорослішають і нам буде легше в цьому плані..просто у моїй сімʼї такого не було. Ми боялися лишнє слово сказати, а тут наші вже ж на все мають право.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу