Ви можете тільки уявити собі, як це - жити під постійним гнітом ?

Коли ти дорослий - ти вправі змінити своє життя, піти, розвестись. А коли ти дитина? Сьогодні стала свідком жахливої картини: хлопчик, який буквально тільки вчився ходити (на вигляд не більше року), відштовхнув іншу дитину, хотів перший залізти на гірку. Батьки буквально схопили його, відвели у куток та хвилин п’ять відчитували, що так робити не можна, що треба діждатись своєї черги. Спочатку відчитувала «любляча мати», а потім каже: «а тепер слухай, що скаже батько!».
І ще тирада на декілька хвилин.
Так, зі сторони виглядає, ніби батьки вчать правилам поведінки дитину. Але ій один (!) рік. Те дитя в силу віку не може оцінити свої діі, він керується емоціями.
І знаєте, що саме жахливе? Цей хлопчик мовчки стояв і слухав, опустивши голову, як двоє дорослих, а, більш того, не просто дорослих, а батьків, відчитують його, нібито перед ним неадекватний підліток, який штовхнув немовля. Я вперше побачила, що однорічна дитина ось так стояла та слухала. Тобто, для нього таке «виховання» - норма. Він звик. Страшно уявити, як його виховують вдома.
А скільки таких травмованих дітей! На яких постійно кричать, забороняють, луплять за найменшу провину! Уявіть, якщо провести паралель між дорослими: співробітник не так робить свою роботу, але звільнитись не може. Натомість його б’є, принижує начальник, а співробітник не може нічого зробити.
Важко уявити весь масштаб того жаху, який чинять батьки над дітьми. Чомусь у суспільстві прийнято вважати, що поганими батьками можуть бути лише наркомани та алкоголіки. Проте стільки садистів серед, здавалося б, нормальних людей