У Голій Пристані теж "встрєчалі хахлов"? Не переживайте, скоро зустрінуть.
2
23
38
0
Я такое уже даже не смотрю! Для меня рашка должна перерастать существовать, все, абсолютно все должны заплатить!
1
4
52
Главное сейчас не вестись на их яд, пусть, что хотят пишут. Уже все понятно, что скрывалось за ширмой ’ великая срассия’ воры, мародеры, убийцы, лгуны. Нищая злорадствующая страна.
Не забываем помогать своим. Держимся вместе. Всё будет Украина!💛💙
Не забываем помогать своим. Держимся вместе. Всё будет Украина!💛💙
30
Они даже своих военных не спасают, о чем вы вообще говорите 
Им нужна картинка для СМИ, чтобы обвинить во всем Украину
Им нужна картинка для СМИ, чтобы обвинить во всем Украину
4
1
Будет наш, но станет пустыней с большой вероятностью.
Как и часть Запорожской, Днепропетровской областей
Как и часть Запорожской, Днепропетровской областей
3
4
Як же ненавиджу рашку, у меня така лють, з якою радістю я б вбила би їх усіх до одного. Немає слів, вибачте!
12
1
Не было там такого до 1955.
Была пустыня после того как советские войска взорвали ДнепроГЭС.
Почитайте сколько животных тогда там вымерло.
Без поставок продовольствия был бы голод.
А пока часть этих областей в оккупации неизвестно насколько, то остаться без пресной воды даже городам это полный пздц...
Была пустыня после того как советские войска взорвали ДнепроГЭС.
Почитайте сколько животных тогда там вымерло.
Без поставок продовольствия был бы голод.
А пока часть этих областей в оккупации неизвестно насколько, то остаться без пресной воды даже городам это полный пздц...
1
Ось я теж сьогодні була дуже зла, коли слухала різних ’експертів’. Бог зна коли могли побудувати дамбу, а зараз в 2023 році не зможемо...що це за маячня про пустелю на півдні? 
3
Шо за брєд. На місці Каховського водосховища до 1955 був родючий і красивий край, купа джерел, озер. Багато козацьких поселень. Все це було затоплено.
4
Трагедія Великого Лугу
Вранці 4 жовтня 1954 року наш великий митець і кінорежисер Олександр Довженко побував у «новому Грушівському Куті», пізніше перейменованому на село Ленінське (зараз – перейменоване у Грушівку – ред.). Куди ще донедавна два окремі, мальовничі, Грушівку і Кут, подалі од Дніпровських плавнів переселили в одне, на високому пагорбі. Щоб села поступилися місцем дну майбутнього рукотворного моря.
«Як же колгоспники поставилися до ідеї моря і переселення? – запитує у Щоденнику Довженко і відповідає, – Проклинають усі, кого переселяють, всі, хто цей захід здійснює! – не витримав голова сільради і бабахнув правду. – Усі проклинають!»
«Цей страшний сон переходив у дійсність майже непомітно, – читаємо уже в кіноповісті Олександра Петровича «Поема про море». – Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду Великий Запорожський Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років – все щезло».
А В’ячеслав Сандул, голова Нікопольського відділення Фонду порятунку Дніпра, сьогодні навіть вважає, що створення Каховського водосховища було злочином, скоєним передусім для знищення національної свідомості, пам’яті та української історії, традицій і звичаїв нашого народу, побуту і способу його життя. Затоплено не просто більше 150 тис. гектарів по лівому березі Конських, а по правому – Базавлуцьких та Кам’янських плавнів і ті місця, де колись буяли Січі запорожців, а до останньої миті і майже півтисячі сіл Нижнього Дніпра. Затоплено весь Великий Луг – чарівний та благодатний світ, в якому віками формувався наш напрочуд чудовий етнос, та відтворювався неповторний генофонд української нації.
Гадаєте, міркуючи так, Сандул передає куті меду? Тоді пригадайте козацьку пісню «Ой, Січ – мати, ой, Січ – мати, а Великий Луг – батько». Стосовно цієї пісні Адріан Кащенко свого часу писав: «Козаки не випадково називали Великий Луг батьком, себто тим, хто давав їм життя. І справді: коли б не було Великого Лугу, то не існувало б і запорожців. Бо чи втрималася б у ХV¬-ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличка християнська громада – серед численних татарських орд? А разом з тим Великий Луг був і місцем праці та заробітків запорожців».
Великий Луг, що розпочинався відразу після Дніпровських порогів і сягав Лиману Великої води на сучасній Херсонщині та по обидва боки простирався на десятки верст в ширину, називали дивом природи. Ще за чотири століття до Різдва Христового з захопленням описував цю величезну, вкриту лісами та порізану і омиту протоками Дніпра низину, грецький історик Геродот. Тут щось на зразок, писав він, земного раю. Осокори, дуби товсті та гільчасті, верби і лози, шелюги непролазні, терники і груші, а поміж ними – річки і річечки, озера, очерета, куга і осока, острови духмяного різнотрав’я.
І якщо на теперішніх лоцманських картах Каховського водосховища густо помічені лише затоплені лісові вирубки, це далеко не все, що пропало навіки. Пропали річки, озера та острови, котрі носили неповторно гарні, чудесні й загадково¬-химерні імена – Ревун, Лапинка, Підпільна, Похила, Шершава, Темна, Скарбна, Сисина, Лиса, Савка, Головате, Оріхове, Лопухове, Гредчине, Домаха, Бакланове, Хомине, Кривеньке, Прищепа, Піскувате, Лебедина, Скажена, Бистрик, Нажора, Перебій, Бугай, Тарас, Цимбал, Кругляк, Щуче, Чирва, Чабанка, Шарай, Яма Кота. Канули в Лету і козацькі назви окремих кутків плавнів – Сірківка, Паліївщина, Васюрине, Степовик, Наливач, Велика Пуща…
Це як ціла багата і щедра країна зникла з поверхні землі, була – і її не стало.
Аби знали ви, скільки городини плодили Дніпровські плавні! Помідори і огірки, капусту звідси возили горами. Старожили досі розповідають, що ще в довоєнні та перші повоєнні роки овочі родили тут як з води.
А той же Адріан Кащенко в оповіданні «Великий Луг» писав: «Водилися у водах Великого Лугу велетенські білуги, ліктів по 18¬-ть – три сажні – завдовжки, що ледве шестеро козаків здужували підняти одну на плечі; попід кручами, в чорториях ховалися гладкі, товстолобі соми, цілими табунами плавали осетри, севрюги та стерляді; величезні, ситі коропи та довгі і зубасті щуки виблискували проти сонця золотою та срібною лускою; косяками грали у воді: судаки, лящі, карасі, окуні, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, язь і марена, а від дрібнішої риби ніколи не була спокійна пелена річки – так часто вона підкидалася з води на повітря. Неважко було досхочу ловити рибу не тільки сіткою та іншим причандаллям, а навіть захожій людині голими руками. Раків же малі й дорослі драли мішками».
Або ось що розповідав Дмитру Яворницькому 116-літній дід Розсолода зі згодом затопленого сел&l
Вранці 4 жовтня 1954 року наш великий митець і кінорежисер Олександр Довженко побував у «новому Грушівському Куті», пізніше перейменованому на село Ленінське (зараз – перейменоване у Грушівку – ред.). Куди ще донедавна два окремі, мальовничі, Грушівку і Кут, подалі од Дніпровських плавнів переселили в одне, на високому пагорбі. Щоб села поступилися місцем дну майбутнього рукотворного моря.
«Як же колгоспники поставилися до ідеї моря і переселення? – запитує у Щоденнику Довженко і відповідає, – Проклинають усі, кого переселяють, всі, хто цей захід здійснює! – не витримав голова сільради і бабахнув правду. – Усі проклинають!»
«Цей страшний сон переходив у дійсність майже непомітно, – читаємо уже в кіноповісті Олександра Петровича «Поема про море». – Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду Великий Запорожський Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років – все щезло».
А В’ячеслав Сандул, голова Нікопольського відділення Фонду порятунку Дніпра, сьогодні навіть вважає, що створення Каховського водосховища було злочином, скоєним передусім для знищення національної свідомості, пам’яті та української історії, традицій і звичаїв нашого народу, побуту і способу його життя. Затоплено не просто більше 150 тис. гектарів по лівому березі Конських, а по правому – Базавлуцьких та Кам’янських плавнів і ті місця, де колись буяли Січі запорожців, а до останньої миті і майже півтисячі сіл Нижнього Дніпра. Затоплено весь Великий Луг – чарівний та благодатний світ, в якому віками формувався наш напрочуд чудовий етнос, та відтворювався неповторний генофонд української нації.
Гадаєте, міркуючи так, Сандул передає куті меду? Тоді пригадайте козацьку пісню «Ой, Січ – мати, ой, Січ – мати, а Великий Луг – батько». Стосовно цієї пісні Адріан Кащенко свого часу писав: «Козаки не випадково називали Великий Луг батьком, себто тим, хто давав їм життя. І справді: коли б не було Великого Лугу, то не існувало б і запорожців. Бо чи втрималася б у ХV¬-ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличка християнська громада – серед численних татарських орд? А разом з тим Великий Луг був і місцем праці та заробітків запорожців».
Великий Луг, що розпочинався відразу після Дніпровських порогів і сягав Лиману Великої води на сучасній Херсонщині та по обидва боки простирався на десятки верст в ширину, називали дивом природи. Ще за чотири століття до Різдва Христового з захопленням описував цю величезну, вкриту лісами та порізану і омиту протоками Дніпра низину, грецький історик Геродот. Тут щось на зразок, писав він, земного раю. Осокори, дуби товсті та гільчасті, верби і лози, шелюги непролазні, терники і груші, а поміж ними – річки і річечки, озера, очерета, куга і осока, острови духмяного різнотрав’я.
І якщо на теперішніх лоцманських картах Каховського водосховища густо помічені лише затоплені лісові вирубки, це далеко не все, що пропало навіки. Пропали річки, озера та острови, котрі носили неповторно гарні, чудесні й загадково¬-химерні імена – Ревун, Лапинка, Підпільна, Похила, Шершава, Темна, Скарбна, Сисина, Лиса, Савка, Головате, Оріхове, Лопухове, Гредчине, Домаха, Бакланове, Хомине, Кривеньке, Прищепа, Піскувате, Лебедина, Скажена, Бистрик, Нажора, Перебій, Бугай, Тарас, Цимбал, Кругляк, Щуче, Чирва, Чабанка, Шарай, Яма Кота. Канули в Лету і козацькі назви окремих кутків плавнів – Сірківка, Паліївщина, Васюрине, Степовик, Наливач, Велика Пуща…
Це як ціла багата і щедра країна зникла з поверхні землі, була – і її не стало.
Аби знали ви, скільки городини плодили Дніпровські плавні! Помідори і огірки, капусту звідси возили горами. Старожили досі розповідають, що ще в довоєнні та перші повоєнні роки овочі родили тут як з води.
А той же Адріан Кащенко в оповіданні «Великий Луг» писав: «Водилися у водах Великого Лугу велетенські білуги, ліктів по 18¬-ть – три сажні – завдовжки, що ледве шестеро козаків здужували підняти одну на плечі; попід кручами, в чорториях ховалися гладкі, товстолобі соми, цілими табунами плавали осетри, севрюги та стерляді; величезні, ситі коропи та довгі і зубасті щуки виблискували проти сонця золотою та срібною лускою; косяками грали у воді: судаки, лящі, карасі, окуні, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, язь і марена, а від дрібнішої риби ніколи не була спокійна пелена річки – так часто вона підкидалася з води на повітря. Неважко було досхочу ловити рибу не тільки сіткою та іншим причандаллям, а навіть захожій людині голими руками. Раків же малі й дорослі драли мішками».
Або ось що розповідав Дмитру Яворницькому 116-літній дід Розсолода зі згодом затопленого сел&l
6
До речі, є кіно про будівництво греблі, якщо хочете, подивіться.
Режисер - дружина Олександра Довженка.
Фільм 1958 року.
Режисер - дружина Олександра Довженка.
Фільм 1958 року.
3
Для них мы не люди, а хохлы. Они на своих военных давно забили. А то о наших людях будут ещё думать... Это же орки. Как можно от них что-то человеческое ожидать?
2
Ответ дляМурнетка
Они даже своих военных не спасают, о чем вы вообще говорите
Им нужна картинка для СМИ, чтобы обвинить во всем Украину
Им нужна картинка для СМИ, чтобы обвинить во всем Украину
Ванек писал, что они своих же расстреляли, тех, кто пытался сбежать от потопа
2
Какая ? У нас сильно добрые люди((Очень добрые.. Даже сейчас , в любом комменатрии находятся сердобольные украинцы- в чем виноваты минрные и т.д.
Одна девушка у Ванька написала. что она хочет уничтожить всех русских детей. Все на нее накинулись, мол чем ты от рашистов отличаешься.
Комменты потом и поудаляли модераторы.
А то, что у нас мамы хоронят деток, а то, что срусские устроили геноцид и весь мир немного всего лишь обеспокоен. это ничего (
Одна девушка у Ванька написала. что она хочет уничтожить всех русских детей. Все на нее накинулись, мол чем ты от рашистов отличаешься.
Комменты потом и поудаляли модераторы.
А то, что у нас мамы хоронят деток, а то, что срусские устроили геноцид и весь мир немного всего лишь обеспокоен. это ничего (
2
а чого Вас шокує? погано історію вчили? так почитайте у вікритих архівах НКВД і КГБ, в спогадах свідків як розстрільні загони добивали тих, хто намагався вирватись з охоплених голодом сіл. Як забирали останнє, з горщиками. виривали з рук опухших від голоду дітей, як пакували в товарняки кримських татар і жителів заходу України...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу